Справа № 713/1811/17
Провадження №1-кп/713/231/17
08.11.2017 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
за участю обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Вижниця обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості укладеною 27.10.2017 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017260220000140 від 27.10.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, проходить військову службу на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 3 категорії 1 групи молодших інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 4-ї категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України,-
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №196-ос від 06.10.2017 року ОСОБА_5 , призначений на посаду молодшого інспектора прикордонної служби 3 категорії 1 групи молодших інспекторів прикордонної служби 2 відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » IV категорії (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 , де проходить військову службу по даний час у військовому званні «солдат».
ОСОБА_5 19.09.2017 року близько 21-00 год., являючись військовою службовою особою правоохоронного органу спеціального призначення та виконуючи наказ на охорону Державного кордону України у наряді «прикордонний патруль», діючи всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, перебуваючи на території без визначення вулиць села Фальків, Вижницького району, Чернівецької області на напрямку 743 прикордонного знаку, використовуючи надані йому службові повноваження та пов'язані з цим можливості, незаконно сприяв ОСОБА_6 у переміщенні останнім через державний кордон України поза митним та прикордонним контролем 50 (п'ятдесяти) ящиків тютюнових виробів, шляхом не створення ОСОБА_6 будь-яких перешкод у такому протиправному переміщенні та невжиття передбачених законом заходів з належної охорони державного кордону, за що на власну банківську карту ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 ОСОБА_5 , 21.09.2017 року отримав для себе від ОСОБА_6 раніше обумовлену неправомірну вигоду у сумі 23000,00 грн., а на банківську картку № НОМЕР_2 , яка належить його другу ОСОБА_7 в сумі 28600,00 грн., всього 51600,00 грн., шляхом зарахування зазначених коштів на вказані карткові рахунки з терміналу самообслуговування, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , за не вчинення ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 будь-яких перешкод при переміщенні ним через державний кордон України до республіки Румунії тютюнових виробів у кількості 50 (п'ятдесяти) коробок у районі прикордонного знаку 743 та не виконання ОСОБА_5 службових обов'язків щодо належної охорони державного кордону України згідно вимог закону.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.368 ч.1 КК України, а саме, одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні даного злочину визнав повністю та беззастережно. Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_5 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, з якими він повністю погодився у судовому засіданні.
В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_5 , з участю захисника, та прокурор у кримінальному провадженні на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України 27.10.2017 року уклали угоду про визнання винуватості на тих умовах, що ОСОБА_5 повністю визнає свою винуватість, яка полягає у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення ним в інтересах третьої особи дій з використанням наданого йому службового становища.
Сторони погодились на призначення ОСОБА_5 покарання за ст.368 ч.1 КК України, у виді арешту на строк три місяці з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік.
На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.4 КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 КПК України), про що їм було роз'яснено.
Обвинувачений ОСОБА_5 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_5 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , захисник та прокурор підтвердили факт визнання обвинуваченим винуватості, просять затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_5 покарання за ст.368 ч.1 КК України, у виді арешту на строк три місяці з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік.
ОСОБА_5 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз'яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з'ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.
Кваліфікація вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ст.368 ч.1 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке кримінальне правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов'язання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 24 жовтня 2017 року між ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , та прокурором в кримінальному провадженні, і узгоджену сторонами міру основного та додаткового покарання, а саме: на призначення ОСОБА_5 покарання за ст.368 ч.1 КК України, у виді арешту на строк три місяці з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік, вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та проходження служби.
Таке визначене покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Питання про речові докази і документи вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Витрати на залучення експерта відсутні, цивільний позов не заявлено, запобіжний захід не застосовувався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 368, 369-371, 373, 374, 376, 474, 475 КПК України, Суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 жовтня 2017 року між підозрюваним ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 та прокурором військової прокуратури Чернівецького гарнізону ОСОБА_3 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.1 КК України та призначити покарання у виді арешту на строк три місяці з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувався.
Речові докази, а саме, мобільний телефон марки Самсунг, Duos life та коробка білого кольору із написом М3 note, в якій знаходяться інструкція, пластмасова картка червоного кольору із білим кольором мобільного оператора Vodafon із вказанням на ньому мобільного номеру № НОМЕР_3 , банківську картку ПАТ КБ «ПриватБанк» Універсальна № НОМЕР_4 строк дії якої до 07/18 на задній частині вказано номер НОМЕР_5 , пластмасова картка синього із жовтим розфарбуванням мобільного оператора Київстар та встановленням номеру НОМЕР_6 , гарантійний талон Meizu M3 note із номером НОМЕР_7 із повною комплектацією на рік, які згідно постанови про визнання речовим доказом від 05 жовтня 2017 року визнані речовими доказами та зберігаються в сховищі Військової прокуратури Чернівецького гарнізону, - повернути власнику ОСОБА_5 .
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1