ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/27209.12.09
За первісним позовом Орендного підприємства Науково-дослідного інституту
будівельного виробництва
До Приватного підприємства «Зодчий Київ»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
місту Києву
Про стягнення 149 444,46 грн.
За зустрічним позовом Приватного підприємства «Зодчий Київ»
До Орендного підприємства Науково-дослідного інституту
будівельного виробництва
Про визнання договору неукладеним
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача Голоядов О.Ф. -по дов. № 911/01-13 від 03.08.2009р.
Чепурна П.І. -по дов. № 738/01-13 від 24.06.2009р.
Від відповідача Калита А.М -по дов. № б/н від 01.04.2009р.
Кельбас О.П. -директор (рішення № 1-08 від 30.01.2008р.
Від третьої особи Лавська Т.М. -по дов. № 53 від 14.09.2009р.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 11.11.2009р., 30.11.2009р. оголошувались перерви.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Орендного підприємства Науково-дослідного інституту будівельного виробництва про стягнення з Приватного підприємства «Зодчий Київ»133,47 грн. заборгованості по суборендній платі, 2 632,94 грн. пені за несвоєчасно сплачену суборенду плату у зв'язку з неналежним виконанням умов договору суборенди № 37/08 від 04.06.2008р., 135 109,51 грн. заборгованості по наданим послугам балансоутримувача, 11 568,54 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання комплексу послуг № 37/08-п від 04.06.2008р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2009р. порушено провадження у справі № 36/272, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, розгляд справи призначено на 05.08.2009р.
05.08.2009р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 133,47 грн. заборгованості по суборенд ній платі, 2 632,94 грн. пені за несвоєчасно сплачену суборендну плату у зв'язку з неналежним виконанням умов договору суборенди № 37/08 від 04.06.2008р., 212 885,94 грн. заборгованості по наданим послугам балансоутримувача, 11 568,54 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання комплексу послуг № 37/08-п від 04.06.2008р., а також просив суд розірвати договір суборенди державного нерухомого майна № 37/08 від 04.06.2008р., укладений між сторонами, та виселити відповідача з займаних нежитлових приміщень загальною площею 755,81 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 51 на першому поверсі та в підвалі інженерного корпусу, балансоутримувачем яких є Науково-дослідний інститут будівельного виробництва.
Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог приймається судом в частині збільшення суми коштів, які позивач просить стягнути з відповідача у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання комплексу послуг № 37/08-п від 04.06.2008р., оскільки така позовна вимога була заявлена при поданні позовної заяви до суду.
Заява про збільшення позовних вимог в частині розірвання договору суборенди державного нерухомого майна № 37/08 від 04.06.2008р., укладеного між сторонами, та виселення Приватного підприємства «Зодчий Київ»з займаних нежитлових приміщень загальною площею 755,81 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 51 на першому поверсі та в підвалі інженерного корпусу, баланосоутримувачем яких є Науково-дослідний інститут будівельного виробництва, судом до розгляду не приймається, оскільки зазначені вимоги є новими позовними вимогами, які не були заявлені позивачем при зверненні до суду з позовною заявою, що суперечить положенням Господарського процесуального кодексу України стосовно права позивача збільшувати позовні вимоги.
В засіданні суду 05.08.2009р. представники відповідача надали суду відзив на позов, в якому проти позову заперечують.
Представник третьої особи в засіданні суду 05.08.2009р. надав суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги повністю підтримує.
Представниками сторін та третьої особи в судовому засіданні 05.08.2009р., відповідно до вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, подано заяву про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2009р. продовжено строк вирішення спору у справі № 36/272.
В судовому засіданні 05.08.2009р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 14.09.2009р.
14.09.2009р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої заявник просив стягнути з відповідача штрафні санкції (пеню) за несвоєчасно оплачену суборендну плату у сумі 2 632,94 грн. за весь час прострочення по договору суборенди державного нерухомого майна № 37/08 від 04.06.2008р., заборгованість по наданим послугам балансоутримувача у сумі 273 095,86 грн. по договору про надання комплексу послуг балансоутримувачем по утриманню орендованого нерухомого майна № 37/08-п від 04.06.2008р., штрафні санкції (пеню) за несовечасно оплачені послуги балансоутримувача у сумі 11 568,54 грн. по договору про надання комплексу послуг балансоутримувачем по утриманню орендованого нерухомого майна № 37/08-п від 04.06.2008р.
В судове засідання 14.09.2009р. представники позивача не з'явились, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи № 36/272 було відкладено на 26.10.2009р.
22.10.2009р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 17 728,56 грн. заборгованості по суборендній платі по договору суборенди № 37/08 від 04.06.2008р., 2 632,94 грн. пені за несвоєчасно сплачену суборендну плату у зв'язку з неналежним виконанням умов договору суборенди № 37/08 від 04.06.2008р., 333 546,16 грн. заборгованості по наданим послугам балансоутримувача згідно договору № 37/08-п від 04.06.2008р., 11 568,54 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання комплексу послуг № 37/08-п від 04.06.2008р.
Від представника відповідача 26.10.2009р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач має намір подати зустрічний позов до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009р. розгляд справи № 36/272 було відкладено на 04.11.2009р. та зобов'язано відповідача надати письмовий відзив на позов з урахуванням заяви позивача від 21.10.2009р. про збільшення розміру позовних вимог.
В судовому засіданні 04.11.2009р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів було оголошено перерву до 11.11.2009р.
11.11.2009р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по суборендній платі у сумі 17 728,56 грн., штрафні санкції (пеню) за несвоєчасно оплачену суборендну плату у сумі 2 620,75 грн. за весь час прострочення по договору суборенди державного нерухомого майна № 37/08 від 04.06.2008р. та заборгованість по наданим послугам балансоутримувача у сумі 306 590,85 грн., штрафні санкції (пеню) за несвоєчасно оплачені послуги балансоутримувача у сумі 9 976,82 грн. по договору про надання комплексу послуг балансоутримувачем по утриманню орендованого нерухомого майна № 37/08-п від 04.06.2008р.
05.08.2009р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем було подано заяву про забезпечення позову відповідно до якої просив:
- накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства «Зодчий Київ»у сумі 227 220,89 грн. та на все нерухоме майно вартістю на загальну суму 227 220,89 грн., що належить на праві приватної власності Приватному підприємству «Зодчий Київ»та розміщено за адресою здійснення його господарської діяльності у нежитлових приміщеннях загальною площею 755,81 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний,51 на першому поверсі та в підвалі інженерного корпусу, баланосутримувач нежитлових приміщень -Науково-дослідний інститут будівельного виробництва;
- заборонити Приватному підприємству «Зодчий Київ»здійснювати такі дії: вивозити рухоме майно вартістю на загальну суму 227 220,89 грн., що належить на праві приватної власності Приватному підприємству «Зодчий Київ»та розміщено за адресою здійснення його господарської діяльності у нежитлових приміщеннях загальною площею 755,81 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний,51 на першому поверсі та в підвалі інженерного корпусу, баланосутримувач нежитлових приміщень -Науково-дослідний інститут будівельного виробництва; укладати будь-які правочини спрямовані на відчуження у будь-якій спосіб (продаж, дарування, передавання до статутного фонду підприємств та ін.) рухомого та нерухомого майна або грошових сум, що належить на праві приватної власності Приватному підприємству «Зодчий Київ»;
- заборонити до розгляду спору по суті Приватному підприємству «Зодчий Київ»проводити будь-які дії по демонтуванню та вивозу радіаторів опалення, підвісної стелі, сантехніки та будь-якого іншого обладнання й оздоблення здійсненого у приміщеннях державної форми власності загальною площею 755,81 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 51 на першому поверсі та в підвалі інженерного корпусу, що є невід'ємними поліпшеннями нежитлових приміщень, наданих ПП «Зодчий Київ»у користування, з метою забезпечення повернення їх у належному придатному для користування стані балансоутримувача нежитлових приміщень Науково-дослідному інституту будівельного виробництва.
Розглянувши клопотання суд відзначає наступне
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову, зокрема позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Згідно п. 1.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову»у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Отже, накладення арешту може бути здійснено або на грошові суми або на майно, виходячи із предмету позовних вимог.
Заявником позов пред'явлено про стягнення боргу, однак заходи про забезпечення пред'явлені про накладення арешту і на грошові суми і на майно відповідачів.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
11.11.2009р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Приватне підприємство «Зодчий Київ» звернулось із зустрічним позовом до Орендного підприємства Науково-дослідного інституту будівельного виробництва про визнання неукладеним договір № 37/08-п від 04.06.2008р. про надання комплексу послуг балансоутримувачем по утриманню орендованого нерухомого майна укладеного між позивачем та відповідачем в зв'язку з тим, що договір не містить істотних умов.
Відповідач за зустрічним позовом письмовий відзив на зустрічний позов не подав. Представники відповідача в судовому засіданні 11.11.2009р. проти задоволення зустрічного позову заперечували.
В судовому засіданні 30.11.2009р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу оголошено перерву до 09.12.2009р. для виготовлення повного тексу рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
17.06.1993р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (Орендодавець) та Організацією орендарів Науково-дослідного інституту будівельного виробництва Міністерства будівництва та архітектури (Орендар) було укладено договір оренди № 89.
10.07.2007р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву та Орендним підприємством Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва було укладено додатковий договір № 6, яким Договір оренди цілісного майнового комплексу Науково-дослідного інституту будівельного виробництва від 17.06.1993р. за № 89 викладений в новій редакції.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. 1.1. Договору в редакції додаткового договору № 6 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Науково дослідного інституту будівельного виробництва, за адресами: м. Київ, по проспекту Червонозоряний, 51 та по вул. Максима Кривоноса, 2б (будівля фотодрукувальної лабораторії) (далі - підприємство).
Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Пунктом 7.1. Договору в редакції додаткового договору № 6 визначено , що Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду цілісний майновий комплекс згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.
Факт передачі Орендодавцем та прийняття Орендарем підприємства підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 10.07.2007р.
Відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 10.1 Договору в редакції додаткового договору № 6 цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 10.07.2007р. до 10.07.2012р. включно.
04.06.2008р. між Орендарем та Приватним підприємством «Зодчий Київ»за згодою Орендодавця було укладено договір суборенди № 37/08 державного нерухомого майна, орендованого в складі цілісного майнового комплексу Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (далі -Договір № 1).
Пункт 3 статті 774 Цивільного кодексу України визначає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до п. 1.1. Договору № 1 Орендар передав, а Суборендар прийняв в строкове платне користування державне не рухоме майно нежитлові приміщення (далі -майно) загальною площею 755,81 кв. м., розміщене за адресою м. Київ, Червонозоряний проспект, 51, на 1 поверсі та в підвалі інженерного корпусу будівлі, що знаходиться на балансі Науково-дослідного інститут будівельного виробництва (далі - Балансоутримувач), що підтверджується актом приймання -передавання державного нерухомого майна від 04.06.2008р.
Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно п. 3.1 Договору № 1 суборендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету міністрів України №786 від 04.10.1995р. і становить без ПДВ за базовий місяць суборенди -лютий 2008р. -26 280,23 грн.
Різниця між нарахованою платою за базовий місяць суборенди та тією її частиною, що отримує Орендар (далі - перевищення), погоджується з Орендодавцем і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць по якому є інформація про індекс інфляції) -лютий 2008р. -17 558,38 грн.
Суборендна плата та перевищення за перший місяць суборенди встановлюється шляхом корегування суборендної плати та перевищенням за базовий місяць суборенди на індекс інфляції за 3, 4, 5 -місяць 2008р.
Згідно п. 3.2. Договору № 1 нарахування ПДВ на суму суборендної плати та перевищення здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
В п. 33. Договору № 1 зазначено, що суборендна плата та перевищення за поточний місяць визначаються шляхом коригування суборендної плати та перевищення за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.
Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 3.6 Договору № 1 встановлено, що перерахування суборендної плати в повному обсязі здійснюються Суборендарем самостійно впродовж п'яти днів починаючи від дня виставлення рахунку Орендарем на розрахунковий рахунок Орендаря.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов Договору № 1 доказів виставлення позивачем відповідачу рахунків на оплату суборендарем суборендної плати за Договором суборенди за період з червня 2008 року по березень 2009р. не надав.
У відповідності п. 5.3 Договору № 1 суборендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати суборендну плату.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення умов Договору № 1 не виконав основного обов'язку Суборендаря суборендну плату повністю не вніс в результаті чого виникла заборгованість, яка за обґрунтованими розрахунками Орендаря становить 17 728,56 грн.
Згідно з п. 5.10 Договору № 1 суборенди Суборендар зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням суборендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з Орендарем/Балансоутримувачем суборендованого майна договір про надання експлуатаційних та комунальних послуг Суборендарю.
04.06.2008р. між Орендарем/Балансоутримувачем та Суборендарем було укладено договір № 37/08-П про надання комплексу послуг балансоутримувачем по утриманню орендованого нерухомого майна (далі -Договір № 2).
Суборендар вважає, що Договір № 2 про надання послуг є неукладеним з огляду на недосягнення між сторонами згоди щодо такої істотної умови, що визначена для договору про надання послуг, як обсяг і порядок надання послуг та їх оплату.
Суд не може погодитись з таким твердженням з огляду на наступне
Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000р. № 1774 затверджено Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Пунктом 1 Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000р. № 1774 визначено, що Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою, загальною площею (кв. м), а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.
Відповідно до п. 1.1., п 2.1.2. Договору № 2 Балансоутримувач надає послуги по забезпеченню обслуговування, експлуатації та ремонту будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Червонозоряний, 51, в якій Суборендар орендує приміщення площею 755,81 кв. м. (підвал та 1 поверх), забезпечує утримання прибудинкової території, а також надання комплексу послуг, що забезпечують діяльність орендованого приміщення.
Отже, Балансоутримувач за умовами Договору № 2 зобов'язувався надавати Суборенадарю послуги по забезпеченню обслуговування, експлуатації та ремонту будівлі та взяв на себе зобов'язання забезпечувати утримання прибудинкової території, надання комплексу послуг, що забезпечують діяльність орендованого приміщення.
Пунктом 4.1. Договору № 2 визначено, що надані послуги Балансоутримувача згідно з цим договором обчислюються по договірній ціні за 1 кв. м. площі орендованого приміщення -45,83 грн., ПДВ -9,17 грн., всього -55 грн. в місяць. Розмір плати за поточний місяць встановлюється шляхом коригування суми сплаченої орендарем за послуги на індекс інфляції за попередній місяць. Таке коригування здійснюється Балансоутримувачем, що відображається в рахунку-фактурі.
За таких умов, сторони узгодили, що щомісячний платіж становить 41 569,55 грн., який в подальшому згідно додаткової угоди № 2 від 22.12.2008р. було змінено до 37 034,69 грн. (49 грн. за 1 кв. м. орендованого приміщення).
Також сторонами узгоджено порядок оплати, а саме Суборендар сплачує вартість послуг щомісяця протягом 10-ти календарних днів з моменту виставлення рахунку. Балансоутримувач зобов'язується виставляти рахунок на повний обсяг послуг до 10-го числа поточного місяця (п. 4.2. Договору № 2).
З огляду на вказані обставини, між сторонами укладений договір умови якого відповідають умовам, визначеним в Примірному договорі про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, що затверджений Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000р. № 1774, а тому він є договором про відшкодування витрат Балансоутримувача.
Отже, помилковим є посилання Суборендаря на те, що до нього мають бути застосовані вимоги як до договору про надання послуг, оскільки Балансоутримувач не є виконавцем послуг наданих Суборендарю. Між сторонами є договірні відносини, які полягають у відшкодуванні його витрат, сплачених за послуги виробнику (постачальнику) й іншим особам, які надають ці послуги Балансоутримувачу, що обчислюються пропорційно до площі, якою користується Суборендар.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.
У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Положеннями ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальний порядок укладення господарських договорів унормований статтею 181 Господарського кодексу України, за приписами якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, запропонований проект якого надається другій стороні для узгодження у двох примірниках, при цьому, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Оскільки, як зазначалось раніше, спірний договір відповідає умовам Примірного договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, що затверджений Наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000р. № 1774, а тому сторони досягли згоди щодо його істотних умов.
Також слід зазначити, що спосіб захисту цивільного права визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, яка визначає їх перелік.
Цей перелік не є вичерпним і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, передбаченим в договорі або в законі.
Такий спосіб захисту цивільного права, як визнання договору неукладеним, в визначеному ст. 16 Цивільного кодексу України переліку не міститься.
Цей спосіб захисту сторони, при укладанні договору, не передбачили.
З огляду на викладене, позовні вимоги Приватного підприємства «Зодчий Київ»необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.
Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов Договору № 2 рахунки на оплату наданих послуг виставлялись відповідачу належним чином та вчасно.
Суборендар згідно п. 2.2.3. Договору № 2 зобов'язався вносити плату на рахунок позивача впродовж десяти календарних днів з моменту виставлення рахунку.
Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань згідно Договору № 2 Суборендар плату за послуги повністю не вніс, в результаті чого виник борг в розмірі 306 590,85 грн.
Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частина перша статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначає, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з ПП «Зодчий Київ»суми боргу по суборендній платі в розмірі 17 728,56 грн. та боргу по відшкодуванню витрат в розмірі 306 590,85 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Пунктом 5.2. Договору № 1 передбачено, що суборенда плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі у разі її сплати після виходу наступного індексу інфляції, підлягає індексації і стягується на користь Суборендаря відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочки, включаючи день оплати.
Пунктом 2.2.4. Договору № 2 передбачено зобов'язання Суборендаря при несвоєчасному внесенні плати за надані послуги Суборендодавцем, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
При укладанні договорів сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати суборендної плати та плати по відшкодуванню послуг балансоутримувачу.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки позивачем не надано доказів виставлення відповідачу рахунків на оплату суборендної плати за період з червня 2008 року по березень 2009р., тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2514 грн. 67 коп. задоволенню не підлягають. З відповідача підлягає стягненню пеня за прострочку платежу з суборендної плати за квітень 2008р. в сумі 106 грн. 08 коп.
Позивачем також не надано доказів виставлення відповідачу рахунків по договору №37/08-п від 04.06.2008р. за період з червня 2008 року по березень 2009р., тому позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочку платежу за зазначені місяці в сумі 9 176 грн. 94 коп.
З відповідача підлягає стягненню пеня за прострочку платежів №37/08-п від 04.06.2008р. за квітень 2009р. підлягають задоволенню в сумі 799 грн. 88 коп.
Враховуючи викладене позовні вимоги Орендного підприємства Науково-дослідного інституту будівельного виробництва обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Витрати позивача за первісним позовом по оплаті послуг адвоката в розмірі 5000 грн. не підлягають стягненню з відповідача, оскільки
Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру», адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.
З договору про надання юридичних послуг від 21.05.2009р. вбачається, що виконавцем даного договору є адвокат Беніцька В.І., однак підписаний та скріплений печаткою з боку останнього як фізична особа -підприємець.
Стаття 2 Закону України «Про адвокатуру» визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Доказів про право Беніцької В.І. займатися адвокатською діяльністю (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю) не подано.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Надане платіжне доручення № 984 від 29.05.2009р. про сплату за юридичні послуги в сумі 5 000 грн. свідчить що кошти перераховані саме фізичній особі -підприємцю Беніцькій В.І.
Таким чином, послуги Беніцької В.І. по наданню юридичної допомоги не входять до складу судових витрат, які відшкодовуються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
При відмові в задоволенні стягнення з відповідача послуг адвоката в розмірі 5000 грн. судом приймається до уваги та обставина, що Беніцька В.І. не приймала участі при розгляду даної справи в Господарському суді м. Києва.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов Орендного підприємства Науково-дослідного інституту будівельного виробництва задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Зодчий Київ»(м. Київ, вул. Здолбунівська, 3, кв. 112, код 35660991) на користь Орендного підприємства Науково-дослідного інституту будівельного виробництва (м. Київ, пр-т Червонозоряний, 51, код 02498197) 17 728 грн. 56 коп. боргу по суборендній платі, 306 590 грн. 85 коп. відшкодування послуг балансоутримувачу, 905 грн. 96 коп. пені, 3 252 грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Зодчий Київ»відмовити повністю.
Суддя Т.Ю. Трофименко