ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/419 13.10.09
Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу
за позовом відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення 479 025,92 грн.
За участю представників сторін :
від позивача: Ступак О.М. -представник за довіреністю № 1114з від 24.07.2009 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення 479 025,92 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.03.2008 року між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (позивачем) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений кредитний договір № 010/95-12/143, згідно умов якого позивач надав відповідачеві кредит у сумі 400 000,00 грн. строком до 04.02.2015 року, зі сплатою 16,75 % річних для придбання обладнання.
Відповідно до п. 6.1. вищеназваного договору відповідач зобов'язаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені договором, забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 10.2 вищеназваного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом відповідач сплачує позивачеві пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором № 010/95-12/143, 05.03.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави основних засобів реєстр. № 153, згідно з яким відповідач передав у заставу належні йому на праві власності основні засоби (обладнання).
Відповідач свої зобов'язання передбачені кредитним договором належним чином не виконує, основну заборгованість за кредитом згідно з установленим графіком погашення заборгованості не повертає, проценти за користування кредитом не сплачує.
07.08.2008 року вих. № 07-09-03/09/7509 та 05.03.2009 вих. № 09-07-01/09/3019 позивач направив відповідачеві листи з вимогою оплатити заборгованість за кредитним договором № 010/95-12/143 від 05.03.2008 року.
Основна заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 400 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами становить 67 557,14 грн., пеня за порушення строків повернення кредитних коштів становить 3 106,67 грн., пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом становить 8 362,11 грн.
У зв'язку з вищезазначеним позивач звернувся до суду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/419 і призначено до розгляду на 08.09.2009 року.
У судове засідання 08.09.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/419 від 19.06.2009 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 07970084 на адресу: 03164, м. Київ, вул. І.Федька, 3-а.
Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі виконав частково, подав заяву про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.
Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 13.10.2009 року у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.
У судовому засіданні 13.10.2009 року представник позивача виконав вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 33/419, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/419 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням за межами міста.
Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача у зв'язку з його необґрунтованістю.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
05.03.2008 року між відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (позивачем) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений кредитний договір № 010/95-12/143, згідно п. 1.1 якого позивач на положеннях та умовах цього договору, відкриває відповідачу не відновлювальну кредитну лінію у сумі 409 950,00 грн., з яких: кредит в сумі 400 000,00 грн. призначений для купівлі позичальником обладнання; кредит в сумі 9 950,00грн. призначений для сплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються позичальником відповідно до вимог п.2.2 цього договору.
Відповідно до п.1.2 кредитного договору № 010/95-12/143 від 05.03.2008 кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку передбаченому договором, та повинен бути повернутий позичальником у строк по 04.02.2015 включно.
Згідно з п.1.3. кредитного договору № 010/95-12/143 від 05.03.2008 за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти 16,75 % річних.
Позивач виконав свої зобов'язання перед відповідачем шляхом перерахування на його поточний рахунок суми кредиту, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1 від 06.03.08 на суму 400 000,00 грн.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Відповідно до п. 3.6. кредитного договору № 010/95-12/143 від 05.03.2008 проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту).
Згідно з п. 3.7. договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом у строки, визначені графіком погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток № 1 до цього договору) рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредиту (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання).
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.
В порушення умов договору позичальником не були виконані зобов'язання зі сплати на користь банку процентів річних за користування кредитним коштами, а також зобов'язання зі сплати суми наданого банком кредиту відповідно до графіку погашення кредитної заборгованості. Вказані обставини підтверджуються доданими до позову банківськими виписками по особовому рахунку відповідача за розрахунковий період з 05.03.2008 року по 09.06.2009 року.
П. 7.3. договору передбачено, що кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 та/або п.3.9 цього договору.
07.08.2008 року вих. № 07-09-03/09/7509 позивач направив відповідачеві лист з вимогою оплатити заборгованість за кредитним договором № 010/95-12/143 від 05.03.2008 року.
05.03.2009 вих. № 09-07-01/09/3019 позивач направив відповідачеві претензію про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором з вимогою в місячний термін з дня її одержання достроково погасити заборгованість за кредитним договором № 010/95-12/143.
Однак позивач будь-якої відповіді боржника на зазначені вимоги не отримав, погашення заборгованості за зазначеним вище договором відповідач не здійснив.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в сумі 400 000,00 грн. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в сумі 67557,14 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 10.2 вищеназваного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 3 106,67 грн. та пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 8 362,11 грн. визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 19 Закону України «Про заставу»передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно зі ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 19 Закону України «Про заставу»встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором № 010/95-12/143, 05.03.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави основних засобів реєстр. № 153, згідно з яким відповідач передав у заставу належні йому на праві власності основні засоби (обладнання).
Згідно з п.п. 1.2 вказаного договору застави основних засобів в забезпечення виконання зобов'язань вказаних у п.1.1 даного договору заставодавець на умовах передбачених даним договором, передає у заставу заставодержателю належне йому на праві власності основні засоби/обладнання, а саме: покрасочно-сушильна камера Trommelberg SB-7427, компресор 500 W 115|16 PM 313801, стапель В 19G Trommelberg, підіймач автомобільний Trommelberg TST 45G, підіймач Trommelberg TST 45G.
Заставна вартість майна, яке відповідач передав позивачу у забезпечення кредитних зобов'язань, становить 568134,80 гривень.
Відповідно до п. 4.1 договору застави основних засобів від 05.03.08 заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмета застави у випадку якщо кредит, проценти, комісійна винагорода, штрафні санкції, які були забезпечені заставою не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором, або достроково у випадку порушення заставодавцем умов цього договору або кредитного договору, а також у випадках передбачених ст. 23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
За рахунок заставлених майнових прав заставодержатель має право задовольнити у повному обсязі свої вимоги, які виникають у разі прострочення виконання або невиконання заставодавцем умов кредитного договору, включаючи погашення основної суми заборгованості за кредитом, нараховані проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та неустойку шляхом реалізації заставлених майнових прав.
Позивач просить звернути стягнення на заставлене майно відповідача, яке в забезпечення кредитних зобов'язань відповідача перед позивачем було передано в заставу:
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за кредитом в сумі 400 000,00 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у сумі 67557,14 грн., 3106,67 грн. пені за прострочення погашення кредиту, 8 362,11 грн. пені за прострочення сплати відсотків належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_1 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Київської регіональної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 7-7Б; п/р 290971032 в КРД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105) суму заборгованості за кредитом в розмірі 400000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп., суму заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 67557 (шістдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 14 коп., пеню за порушення строків повернення кредитних коштів у сумі 3 106 (три тисячі сто шість) грн. 67 коп., пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 8 362 (вісім тисяч триста шістдесят дві) грн. 11 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4790 (чотири тисячі сімсот дев'яносто) грн. 26 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на заставлене майно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, а саме: покрасочно-сушильна камера Trommelberg SB-7427 серійний № SB7427/1864/02, компресор 500 W 115|16 PM 313801 серійний № PM313801, стапель В 19G Trommelberg серійний № 1908536/02, підіймач автомобільний Trommelberg TST 45G серійний № 09-2007-6-45G, підіймач Trommelberg TST 45G серійний № 12-2006-8-45G.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання повного тексту рішення: 27.11.2009 року.