ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 39/8-20/919.05.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БМ Банк”
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЗЗ»;
2) Відкритого акціонерного товариства “Агрофірма “Провесінь”;
3) Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія НБМ” (5 канал)
про захист ділової репутації, честі, гідності та відшкодування моральної шкоди у розмірі
5 000 000,00грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники сторін:
Від позивача Петрова І.Г.- начальник юрид. управління (дов від 26.09.2008р.)
Від відповідачів 1. Стрілець О.А.- предст. (дов. від 23.05.2008р.)
2. не з'явився
3. Грабєжов О.Е.- предст. (дов. від 05.01.2009р.)
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовом до ТОВ “Продюсерський центр “Закрита зона” (правонаступником якого є ТОВ «ПАЗЗ»), ВАТ “Агрофірма “Провесінь”, Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ “Телерадіокомпанія НБМ”(5 канал) з вимогами про визнання інформації, що була розповсюджена в ЗМІ шляхом трансляції відеоролика виробництва відповідача-1 щодо позивача такою, що не відповідає дійсності; визнання дій відповідача-1 щодо виготовлення відеоролика такими, що порочать ділову репутацію позивача, його Учасника і керівника та завдали їм моральної шкоди; визнання дій відповідача-2, виражених у висловах його керівника та інших представників такими, що порочать ділову репутацію позивача, його Учасника і керівника та завдали їм моральної шкоди; зобов'язання відповідача-1 та відповідача-2 принести офіційні публічні вибачення позивачу за дії, що порочили ділову репутацію та завдали йому моральної шкоди, а також за власний рахунок виготовити відеоролик із спростуванням неправдивої інформації не пізніше 15 днів з дати вступу в силу рішення суду; зобов'язання відповідача-3 надати позивачеві ефірний час, аналогічний по часу трансляції та тривалості ефіру оспорюваного відеоролика, для розміщення спростування недостовірної інформації та реклами ТОВ “БМ Банк” не пізніше ніж через 1 місяць з дати вступу в силу рішення суду; стягнення з відповідача-1 на користь позивача суму на відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 3 000 000 грн.; з відповідача-2 на користь позивача суму на відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 2 000 000 грн..
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2008р. у справі №39/8 позовні вимоги задоволено частково, визнано інформацію що була розповсюджена шляхом трансляції відеоролика виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЗЗ»щодо причетності Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Банк»до рейдерського захоплення ВАТ “Агрофірма “Провесінь” (зокрема, фінансування) такою, що не відповідає дійсності; зобов'язано Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ НБМ” (5 канал) в порядку спростування недостовірної інформації щодо причетності Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Банк»до рейдерського захоплення ВАТ Агрофірма “Провесінь” (зокрема, фінансування) поширити спростування недостовірної інформації в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені, з зазначенням, які відомості не відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони були поширені телерадіоорганізацією; Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “ПАЗЗ” в порядку спростування недостовірної інформації щодо причетності Товариства з обмеженою відповідальністю “БМ Банк” до рейдерського захоплення ВАТ Агрофірма “Провесінь” (зокрема, фінансування) за власний рахунок виготовити та поширити протягом 1 (одного) місяця з дати набрання чинності рішення суду через телерадіоорганізацію -Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ НБМ”(5 канал) програму (передачу) з зазначенням, які відомості не відповідають дійсності, коли і в якій програмі чи передачі вони були поширені; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЗЗ»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БМ Банк 28,33 грн. державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Агрофірма “Провесінь” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Банк»28,33 грн. державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ НБМ”(5 канал) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БМ Банк” 28,33 грн. державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; залишено без розгляду позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з відповідачів 1 та 2.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2008р. у справі №39/8 рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2008р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2009р. у справі №39/8 касаційну скаргу ТОВ «БМ Банк»задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2008р. зі справи №39/8 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2009р. справу №39/8 передано на новий розгляд судді Палію В.В.
У зв'язку з наведеним, ухвалою від 17.03.2009р. справа прийнята до розгляду суддею Палієм В.В., розгляд справи призначено на 01.04.2009р.
30.03.2009р. судом одержано клопотання за підписом представника позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відпусткою уповноваженого представника позивача в період з 29.03.2009р. по 13.04.2009р.
31.03.2009р. судом одержано заяву за підписом представника відповідача-1, у якій викладено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що уповноважений представник відповідача-1 01.04.2009р. приймає участь у інших судових засіданнях.
У судовому засіданні 01.04.2009р. клопотання представників позивача та відповідача-1 про відкладення розгляду справи судом задоволено.
У зв'язку з наведеним та у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача-3, розгляд справи 01.04.2009р. відкладено.
14.04.2009р. судом одержано відзив на позовну заяву від ТОВ «ПАЗЗ», у якому зазначене товариство заперечило проти позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач-1 не поширював інформацію, яка міститься на диску, а також не є її автором, про що свідчить відсутність відповідної вказівки у відеоролику «КУБІК РУБІК». Відповідач-1 не вчиняв будь-яких неправомірних рішень, дій та бездіяльності по відношенню до позивача.
У судовому засіданні 15.04.2009р. представник позивача надав суду письмові пояснення, у яких зазначив, що панове Півень І.О. та Гончаров В. виступали у відеоролику не від власного імені, а як посадові особи юридичної особи, щодо якої було створено телевізійний виріб.
Згідно довідки про включення до ЄДРПОУ станом на 01.12.2007р. директором відповідача-2 вказано Півня Івана Онуфрійовича.
У відеоролику, розміщеному на компакт-диску, під час виступу зазначених вище осіб в титрах написано їх ПІБ та посаду.
Представник відповідача-2 надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що беручи участь у телепередачі, Півень О.І. та Гончаров В. виступали як фізичні особи і висловлювали свою особисту думку, а не позицію відповідача-2. Тобто, відповідач-2 не може виступати як відповідач по справі, оскільки вислови, що прозвучали в програмі, висловлювались представниками підприємства від власного імені як суб'єктивні судження, а не як позиція відповідача-2 вцілому.
Передача, в якій прозвучала інформація, є авторською. Тобто передача не констатує факти, а лише дає змогу її авторам та учасникам висловити власну думку з того чи іншого приводу і таким чином, реалізувати своє право на свободу слова.
Представник відповідача-3 в усних поясненнях проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження змісту передачі «КУБІК РУБІК», яка була розміщена на телеканалі «5»в ефірі 14.09.2007р. о 18:20год.
У судовому засіданні 15.04.2009р. судом оголошено перерву до 29.04.2009р.
У судовому засіданні 29.04.2009р. судом оголошено перерву до 19.05.2009р., з метою виготовлення повного тексту процесуального документу по справі.
Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, відповідно провадження у справі №39/8-20/9 підлягає припиненню, з огляду на наступне.
Причиною спору у даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав, зокрема, для визнання інформації, що була поширена в ЗМІ шляхом трансляції відеоролика виробництва відповідача-1 щодо Банку такою, що не відповідає дійсності; визнання дій названого підприємства щодо виготовлення відеоролика такими, що порочать ділову репутацію Банку та завдали йому моральної шкоди; визнання дій Агрофірми, виражених у висловах її керівника Півня О.І. та інших представників, а саме, Гончарова В., такими, що порочать ділову репутацію Банку та завдали йому моральної шкоди.
У п. 6 Постанови Пленуму ВСУ від 28.09.1990р. №7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» зазначено, що:
відповідачем у справі про захист честі і гідності може бути фізична або юридична особа, яка поширила відомості, що порочать позивача;
якщо позов пред'явлено про спростування відомостей, опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації). При публікації або іншому поширенні відомостей без позначення автора орган масової інформації за вимогою суду зобов'язаний назвати особу, яка надала відомості про спростування котрих пред'явлено позов;
встановивши, що автор використав у публікації відомості, одержані з офіційного джерела, суд має обговорити питання про притягнення до участі в справі як відповідача організацію або службову особу, які надали оспорювані позивачем відомості;
при опублікуванні вказаних відомостей без зазначення автора (наприклад, в редакційній статті), відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск масової інформації.
За наведених обставин, необхідно дослідити обставини, пов'язані з авторством відеоролика (відеосюжету) «КУБІК РУБІК»та встановити коло осіб, необхідних для правильного вирішення даного спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2009р. суд витребував у відповідача-1 інформацію про авторів відеоролика (відеосюжету) «КУБІК РУБІК», який було розміщено в ефірі відповідача-3 14.09.2007р.
У письмових поясненнях відповідач-1 зазначив, що жодних доказів того, що відповідач-1 вчиняв дії по виготовленню вказаного відеоролика, позивачем не надано. Відповідач-1 не поширював інформацію, що міститься на диску, наданому до суду, а також не є її автором, про що свідчить відсутність відповідної вказівки у відеоролику «КУБІК РУБІК».
Таким чином, відповідач-1 у поясненнях заперечив проти факту виготовлення відеоролика саме ТОВ «ПАЗЗ», відповідно, не повідомив суду інформацію про автора (авторів) зазначеного відеоролика.
Згідно з приписами ч. 4 статті 227 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію; поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Таким чином, суду необхідно встановити, чи виступали поіменовані у відеоролику (відеосюжеті) особи, а саме, Півень І.О. та Гончаров В. від власного імені, або здійснюючи такий виступ, вони перебували при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, тобто, хто був поширювачем інформації - фізичні або юридичні особи. Зазначені обставини також безпосередньо випливають на склад учасників відповідного спору.
Як зазначив у письмових поясненнях позивач, панове Півень І.О. та Гончаров В. виступали у відеоролику не від власного імені, а як посадові особи юридичної особи, щодо якої було створено телевізійний виріб.
Згідно довідки про включення до ЄДРПОУ станом на 01.12.2007р. директором відповідача-2 вказано Півня Івана Онуфрійовича.
У відеоролику, розміщеному на компакт-диску, під час виступу зазначених вище осіб в титрах написано їх ПІБ та посаду.
Відповідач-2, заперечуючи проти тверджень позивача, у письмових поясненнях зазначає про те, що беручи участь у телепередачі, Півень О.І. та Гончаров В. виступали як фізичні особи і висловлювали свою особисту думку, а не позицію відповідача-2. Тобто, відповідач-2 не може виступати як відповідач по справі, оскільки вислови, що прозвучали в програмі, висловлювались представниками підприємства від власного імені як суб'єктивні судження, а не як позиція відповідача-2 вцілому.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що для правильного, всебічного та об'єктивного вирішення спору до участі у справі у якості співвідповідачів необхідно залучити фізичних осіб, чиї вислови містяться у відеоролику -Гончарова В. та Півня О.І.
Те, що у титрах, під час виступу зазначених осіб було написано їх прізвище, ім'я, по-батькові та посаду не є беззаперечним та належним доказом того, що зазначені особи під час виступу висловлювали саме позицію відповідача-2, як юридичної особи, а не особисту думку як суб'єктивні судження фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі -позивачами та відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу. Згідно із ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
У зв'язку тим, що учасниками даного судового процесу, а саме, співвідповідачами, повинні виступати фізичні особи Гончаров В. та Півень О.І., а даний спір не виник з корпоративних відносин, учасниками якого можуть бути фізичні особи, відповідно спір у справі №39/8-20/9 не підлягає вирішенню в господарських судах України. За наведених обставин, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.
Керуючись п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Припинити провадження у справі №39/8-20/9.
Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя В.В. Палій