83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.12.09 р. Справа № 15/238
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Викуп” м. Київ (код ЄДРПОУ 35917680)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 33967456)
про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 88310,92 грн.
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м. Донецьк
до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю “Викуп” м. Київ
до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю “Агама-Трейд” м. Київ (код ЄДРПОУ 32984664)
про визнання договору № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р. недійсним
за участю представників сторін:
від позивача (відповідача-1 за зустрічним позовом): Заіченко О.В. за довіреністю № 32 від 24.09.2009 р., Литвинов Є.О. за довіреністю № 32 від 24.09.2009 р. (в останнє судове засідання не з'явилися)
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Рибак О.С. за довіреністю б/н від 27.04.2009 р.
від відповідача-2 за зустрічним позовом: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Викуп” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 88310,92 грн.
Ухвалою суду від 11.09.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/238, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Ухвалою заступника голови господарського суду від 04.11.2009 р. строк вирішення спору продовжений до 09.12.2009 року.
Ухвалою від 23.11.2009 року прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Викуп” м. Київ та до товариства з обмеженою відповідальністю “Агама-Трейд” м. Київ про визнання договору № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р. недійсним до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 15/238.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд -
В обґрунтування позовних вимог первісний позивач посилається на наступні обставини:
27.07.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Агама-Трейд” м. Київ (цедент, відповідач-2 за зустрічним позовом) та товариством з обмеженою відповідальністю “Викуп” м. Київ (цесіонарій, позивач, відповідач-1 за зустрічним позовом), укладено договір № 8 уступки вимоги (цесії), згідно якого цедент в порядку та на умовах, передбачених договором, передає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги та стає кредитором за договором, вказаним в додатку.
Згідно п. 3 даного договору право вимоги засновано на документах, вказаних в окремих додаткових угодах до цього договору.
До договору уступки вимоги (цесії) № 8 від 27.07.2009 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 від 27.07.2009 р., якою передбачили, що цесіонарій (позивач) набув право вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” (боржник, відповідач, позивач за зустрічним позовом) сплати заборгованості за товар, отриманий згідно договору купівлі-продажу № 190 від 01.03.2006 р. за видатковими накладними, визначеними пунктом 2 договору.
Згідно п. 1 додаткової угоди № 1 до договору № 8 від 27.07.2009 р. загальний розмір заборгованості боржника, щодо якого передається право вимоги за цим договором, становить 103732,78 грн. Завірена копія даного договору та додаткової угоди до нього містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 512 ч. 1 п. 1 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, на думку позивача, за договором № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р. всі права кредитора, тобто товариства з обмеженою відповідальністю “Агама-Трейд” щодо стягнення заборгованості в сумі 103732,78 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” за договором купівлі-продажу № 190 від 01.03.2006 р., перейшли до товариства з обмеженою відповідальністю “Викуп”.
Суть спору між первісним позивачем та відповідачем полягає в тому, що позивач вимагає сплатити заборгованість за продукцію, поставлену товариством з обмеженою відповідальністю “Агама-Трейд” (цедентом) на підставі договору купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу № 190/102 від 01.03.2006 р. згідно видаткових накладних, підписаних представниками цедента і відповідача на загальну суму 88310,92 грн. з тих підстав, що відповідач не виконав свої зобов'язання (вартість отриманого товару сплатив не в повному обсязі та не в установлений строк), чим порушив майнові права позивача. Завірені копії договору купівлі-продажу та видаткових накладних додані до позову.
Вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу № 190 від 01.03.2006 р., позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Відповідач надав до суду відзив (вх. № 02-41/52025 від 04.11.2009 р.) на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує наступним:
Статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктами 10.1, 10.2 договору купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу № 190/102 від 01.03.2006 р. передбачено, що всі зміни та доповнення до даного договору повинні бути викладені в письмовій формі, скріплені печатками та підписами уповноважених представників сторін. Сторони не мають права передавати свої права по даному договору третім особам без попередньої письмової згоди на це іншої сторони.
Крім того, згідно п. 8 договору № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р. та п. 7 додаткової угоди № 1 від 27.07.2009 р. до даного договору товариство з обмеженою відповідальністю “Агама-Трейд” (цедент) зобов'язалося повідомити боржника (відповідача) про уступку вимоги протягом 5 днів з моменту підписання договору цесії. У відзиві відповідач вказує на те, що про уступку вимоги його ніхто не повідомляв, про існування договору № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р. він дізнався в результаті ознайомлення з матеріалами справи № 15/238.
В обґрунтування заперечень на позов відповідач заявив до позивача зустрічні позовні вимоги про визнання договору № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р. недійсним. У зустрічному позові товариство з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” посилається на те, що у зв'язку з відсутністю письмової згоди боржника, передбаченої п. 10.2 договору купівлі-продажу № 190/102 від 01.03.2006 р., первісний кредитор не мав законних підстав передавати право вимоги новому кредитору.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 527 цього ж Кодексу боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що відповідач порушив п. 8 договору цесії та п. 7 додаткової угоди до нього, не повідомивши боржника про уступку вимоги протягом 5 днів з моменту підписання договору цесії.
Статтею 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України, позивач за зустрічним позовом просить суд визнати договір № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р. недійсним.
Проаналізувавши чинне законодавство, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд дійшов наступного висновку:
В письмових поясненнях (вх. № 02-41/52044 від 04.11.2009 р.) позивач посилається на те, що під час укладення договору № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р. та додаткової угоди № 1 до нього ТОВ “Агама-Трейд” (цедент) надало йому документи про направлення повідомлення відповідачу щодо відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу № 190/102 від 01.03.2006 р., при цьому між ТОВ “Агама-Трейд” та керівництвом ТОВ „ТС Обжора” нібито було досягнуто усної згоди про відступлення права вимоги.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доводи позивача стосовно надання відповідачем в усній формі згоди на відступлення права вимоги від первісного кредитора до позивача суд не приймає до уваги у зв'язку з тим, що спірний договір купівлі-продажу № 190/102 від 01.03.2006 р. передбачає наявність попередньої письмової згоди сторони на передачу другою стороною своїх прав іншим особам. Сам відповідач факт надання усної згоди на уступлення права вимоги іншому кредитору не підтверджує.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними, в даному випадку невідповідність договору вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що договір № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р. суперечить правовим нормам (ст. 516) Цивільного кодексу України, положенням (п. 10.2) договору купівлі-продажу № 190/102 від 01.03.2006 р., про що судом було зазначено вище.
Аналіз вказаних обставин у їх сукупності дає підстави суду вважати, що позивач за зустрічним позовом довів належними доказами той факт, що спірний договір № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р. суперечить Цивільному кодексу України, тому такий правочин підлягає визнанню його недійсним згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Відповідач будь-які заперечення на зустрічні позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Викуп” до товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” засновані на договорі № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р., згідно якого позивач набув права вимоги. Вказаний договір визнається судом недійсним. Заяв від позивача про зміну підстав позову до суду не надходило.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Викуп” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” м. Донецьк про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 88310,92 грн. є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Крім того, позивач у позовній заяві просить суд для забезпечення позову накласти арешт на всі грошові суми та майно, які належать відповідачу.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що заснована на необґрунтованих припущеннях позивача, тому відмовляє у задоволенні заяви стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову у зв'язку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, майно, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретно визначене майно або конкретна сума грошових коштів, за умови їх фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено позивачем належними доказами.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача, при відмові у задоволенні позову - на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог по первісному позову.
Позовні вимоги по зустрічному позову задовольнити.
Визнати недійсним договір № 8 уступки вимоги (цесії) від 27.07.2009 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Агама-Трейд” м. Київ (цедент, відповідач-2 за зустрічним позовом) та товариством з обмеженою відповідальністю “Викуп” м. Київ (цесіонарій, позивач, відповідач-1 за зустрічним позовом).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Викуп” (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2 Н.П. № 43; код ЄДРПОУ 35917680; рахунок 26009210068808 в ЗАТ “Прокредитбанк” у м. Київ, МФО 320984) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ТС Обжора” (юридична адреса: 83050, м. Донецьк, пр. Театральний, 4; поштова адреса: 83045, м. Донецьк, вул. Пр. Богуславських, 7-Б; код ЄДРПОУ 33967456; рахунок 26004150458871 в Донецькій обласній філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
У судовому засіданні 09.12.2009 р. оголошено рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя