Іменем України
17.11.09 Справа №2а-2200/09/2770
12 год.10 хв.
Каб.1
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді - Гавури О.В.,
при секретарі - Плаксіній О.С.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 за ордером №193, №194;
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу запозовом ОСОБА_2,
до Сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі
про зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_2,ОСОБА_3 звернулися досуду з адміністративним позовом до Сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі про зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на їх думку порушує ст.ст. 3, 6, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з наведених у позові підстав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причин неявки не повідомив, а тому суд на підставі ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб»єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів
Вислухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 1976 року на підставі рішення Балаклавської районної державної адміністрації міста Севастополя №66 від 05.03.1976 будинок №39 по вулиці Кірова в м. Севастополі, визначений потребуючим капітального ремонту з відселенням жильців. На час прийняття цього рішення позивачка була наймачем квартири АДРЕСА_1.
На підставі розпорядження голови Балаклавської районної державної адміністрації м.Севастополя №107 від17.10.1989, позивачам надали можливість проживати в АДРЕСА_3 тимчасово, терміном на один рік. Аналогічні за змістом розпорядження приймалися Балаклавською РДА м.Севастополя включно до 1991 р. Разом з тим, капітальний ремонт будинку №39 по вулиці Кірова не проводився до теперішнього часу (а. с. 7).
Висновок комісії «РЕП-12» від 22 лютого 2003 року підтверджує, що за адресою по вулиці Кірова, 39/1 стан квартири потребує капітального ремонту з відселенням жильців (а.с. 9).
У липні 2009 року позивачі зверталися до Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Балаклавського РВ УМВС України з проханням зареєструвати їх проживання у АДРЕСА_3 (а.с.6).
Згідно відповіді Сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Балаклавського РВ УМВС України за вих. № 773 від 13.10.2009 року у реєстрації позивачів по вищевказаній адресі відмовлено, в зв'язку з відсутністю ордера на житло (а.с. 12).
Факт мешкання позивачів за адресою по вулиці АДРЕСА_3 підтверджується актом КП Севастопольської міської Ради «РЕП-№12» від 31.07.2009р. (а. с. 8).
Відповідно до Конституції України відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також стосовно порядку реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлення випадків їх обмеження регулює Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні " від 11.12.2003, № 1382-IV (далі - Закон).
Дія цього Закону, згідно із статтею 1, поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Статтею 6 Закону встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
При зміні місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюється повноваження органу реєстрації, особа, яка зареєструвала місце проживання, або її законний представник повинні письмово повідомити про це відповідний орган реєстрації протягом семи днів.
Реєстрація місця перебування, відповідно до статті 8 Закону, здійснюється за заявою особи, яка зобов'язана подати її протягом семи днів після прибуття в місце перебування.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначені поняття місця проживання, реєстрації. Так, місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрацією є внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Статтею 11 цього ж Закону встановлено, що реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації (далі - орган реєстрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.
Виходячи з аналізу зазначених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідачі займають житлову площу за адресою АДРЕСА_3 правомірно та повинні бути зареєстровані за місцем свого постійного проживання.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані на законі та підлягають задоволенню.
Постанова складена та підписана в порядку ч.3 ст.160 КАС України 20.11.2009 р.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 3, 6, 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 17, 86, 158, - 163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Зобов'язати Сектора громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Балаклавського РВ УМВС України в м. Севастополі зареєструвати ОСОБА_2, ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя О.В. Гавура