73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"30" листопада 2009 р.
10 год.46 хв.Справа № 2-а-12466/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Сізової В.Ю., представника відповідача Мкртчян Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Закритого акціонерного товариства "Херсонський універмаг"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання нечинними та скасування рішень,
встановив:
Закрите акціонерне товариство «Херсонський універмаг» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні про визнання нечинними та скасування рішень ДПІ у м. Херсоні №№ 0003892307, 0003902307 від 17.04.2009 про застосування до позивача фінансових санкцій за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 №637. З прийнятими відповідачем рішеннями позивач не погоджується, вважає, що податковим органом відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки та порядку проведення операцій з РРО застосована не у відповідності з чинним законодавством. Пунктом 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності щоденно друкувати фіскальні звітні чеки і їх щоденне зберігання в КОРО. Незберігання в КОРО кількох чеків № № 00195, 00199 від 20.03.2007, № 00315 від 12.05.08, № 00022 від 11.05.08, № 1750 від 17.11.2006, № 1751 від 18.11.2006, № 00204 від 07.02.2006, № 00246 від 20.03.2006 свідчить про одноразове порушення правил щодо щоденного зберігання, встановленого Законом про РРО, незважаючи на кількість звітних чеків. Відповідальність, що визначена п. 4 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», настає за порушення незабезпечення щоденного зберігання фіскального звітного чека в КОРО. При цьому Законом не визначено, що відповідальність заявника залежить від кількості щоденно не збережених фіскальних звітних чеків або від кількості днів, в яких СПД не забезпечив належне їх зберігання. Тому застосовувати санкцію в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний відсутній звітній чек є необґрунтованим. Позивач звертає увагу на необхідність застосування приписів ст. 250 Господарського кодексу України про обмеження терміну застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій 6 місяцями з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення. Штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону про РРО та Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю. Податкова інспекція застосувала санкції за порушення, за якими на момент виявлення порушень вже сплив строк один рік. Позивач також заперечує викладене в акті перевірки порушення товариством абз. 3 п.2.6 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", неоприбуткування в книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) готівкових коштів у розмірі 837,05 грн., за це порушення застосована санкція в сумі 4 185,25 грн. на підставі абз. 3 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436 від 12.06.1995 за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки. На думку позивача, неоприбуткування у касах готівки припускає, що готівку взагалі не було оприбутковано у касі підприємства за встановленою процедурою. Процедура оприбуткування у касі визначена у Положенні про ведення касових операцій в національній валюті в Україні. Відповідно до абз.2 п.2.6 цього Положення оприбуткуванням готівки саме в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги. Претензій до оформлення касової книги у податкової інспекції не було. Позивач вказує на те, що готівка оприбутковувалась своєчасно, але мало місце порушення порядку ведення Книги обліку розрахункових операцій. Позивач вважає, що в діях працівників товариства є лише порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а не порядку ведення касових операцій. Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» не передбачає відповідальності за не оприбуткування готівки, яка надходить до РРО, а не до каси.
Представник позивача в судовому засіданні наполягає на задоволенні позову.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні проти позову заперечує, посилаючись на те, що при проведенні планової перевірки ЗАТ „Херсонський універмаг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.06 по 31.12.08 фахівцями ДПІ було виявлено порушення та застосовані фінансові санкції за не оприбуткування готівкових коштів у сумі 837,05 грн., отриманих за реалізовані товари, в книгах обліку розрахункових операцій згідно фіскальних звітних чеків РРО у повній сумі їх надходження в розділі 2 книгах обліку розрахункових операцій, що є порушенням п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 №637. Відповідальність передбачена статтею 1 Указу Президента України від 12.06.95 № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", як за не оприбуткування готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої готівки, тобто 837,05x5=4185,25 грн. Відповідач зазначає про те, що відповідно до п. 1.2 глави 1 Положення оприбуткування готівки це є, зокрема, проведення підприємствами обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень не тільки у касовій книзі, а й в книзі обліку розрахункових операцій. За не зберігання (відсутності на час перевірки в книзі обліку розрахункових операцій) восьми денних звітів РРО в книзі обліку розрахункових операцій до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які застосовуються за кожний факт невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або за кожний факт не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій. Таким чином розрахунок фінансової санкції здійснено наступним чином : 8x20x17грн. = 2720 грн.
Представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
В квітні 2009 року відповідно до плану перевірки, затвердженого заступником начальника ДПІ у м. Херсоні; направлення від 27.02.2009р. № 396/23-5 та наказу про продовження строку проведення планової виїзної перевірки від 12.03.2009р., фахівцями ДПІ у м. Херсоні була проведена планова виїзна перевірка ЗАТ „Херсонський універмаг" за період з 01.01.06 по 31.12.08, складено акт перевірки від 06.04.09 № 1206/23-5/01563700. Податкова інспекція виявила, зокрема, порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - не забезпечення зберігання в книгах обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків в кількості 8 шт. Також в акті перевірки викладено про порушення позивачем п. 2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 № 637 не оприбутковано готівку, що надійшла до каси в сумі 837 грн. 05 коп.
За висновками акту перевірки, керівником ДПІ у м. Херсоні 17.04.09 були прийняті рішення про застосування до позивача штрафних санкцій:
- № 0003892307 у загальній сумі 2 720 грн. (8-кратний розмір двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
- № 0003902307 у загальній сумі 4 185, 25 грн. (п'ятикратний розмір суми неоприбуткуваних готівкових коштів у розмірі 837,05 грн.) за порушення п.2.6 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні".
Як зазначено у спірному рішенні № 0003892307 від 17.04.2009, фінансова санкція в сумі 2720 грн. застосована на підставі п. 4 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яка передбачає застосування санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.) за не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій щоденного фіскального звітного чеку. Відповідальність застосована за кожний не збережений в КОРО чек протягом перевіряємого періоду. Пункт 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності щоденно друкувати фіскальні звітні чеки, забезпечувати їх підклеювання та зберігання в КОРО. Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N 614 затверджений Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, який розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Підпунктом 7.5 Порядку встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО. Позивач не оскаржує факт не зберігання в КОРО чеків № 00195, 00199 від 20.03.2007, № 00315 від 12.05.08, № 00022 від 11.05.08, № 1750 від 17.11.2006, № 1751 від 18.11.2006, № 00204 від 07.02.2006, № 00246 від 20.03.2006. Доводи позивача про те, що таким чином він скоїв одноразове порушення правил щодо щоденного зберігання, встановленого Законом про РРО, суд вважає необґрунтованим, оскільки Законом про РРО чітко передбачено настання відповідальності за "незабезпечення щоденного зберігання фіскального звітного чека в КОРО". Позивач був би правий при умові викладення в п. 4 ст. 17 Закону про РРО відповідальності за порушення у вигляді не зберігання фіскальних звітних чеків ( у множинному числі).
Разом з тим, суд вважає, що відповідачем безпідставно застосований штраф за не зберігання 6 фіскальних чеків № 00195, 00199 від 20.03.2007, № 1750 від 17.11.2006, № 1751 від 18.11.2006, № 00204 від 07.02.2006, № 00246 від 20.03.2006. Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції. Ці санкції можуть бути встановлені виключно законами. Штрафні (фінансові) санкції за порушення норм Закону про РРО підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю. Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності. Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Строк, протягом якого до господарюючого суб'єкта може бути застосована адміністративно-господарська санкція, в даному випадку не дотримано органом податкової служби. На дату прийняття рішення ДПІ вже сплив строк один рік для застосування адміністративно-господарських санкцій за не зберігання фіскальних звітних чеків від 07.02.2006, 20.03.2006, 17.11.2006, 18.11.2006р., 20.03.2007. Суд вважає, що до спірних правовідносин мають бути застосовані положення статті 250 Господарського кодексу України. Закон “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій. З урахуванням викладеного, рішення від № 0003892307 від 17.04.2009 є протиправним в частині застосування суми штрафної санкції у розмірі 2040 грн.
При проведенні перевірки було виявлено факт не здійснення обліку готівкових коштів в Книзі обліку розрахункових операцій, а саме: за фіскальними звітними чеками: в КОРО № 2103010893р/1 не оприбутковано кошти за фіскальним звітним чеком № 00023 від 12.05.2008 у розмірі 19,15 грн. та № 00042 від 30.05.2008 у розмірі 357,50 грн., в КОРО № 2103007526р/4 неоприбутковано готівкові кошти за фіскальним чеком № 00301 від 04.12.2008 у розмірі 460,40 грн. Представник позивача вказує, що в КОРО № 2103007526р/4 внесення готівкових коштів за 4 та 5 грудня 2008 року були переплутані.
За висновком ДПІ, ці порушення підпадають під регулювання п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 №637, відповідно до якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; (п. 1.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 №637. Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95 встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Відповідальність за не оприбуткування у касах готівкових коштів передбачена статтею 1 Указу Президента України № 436/95 у вигляді застосування штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої готівки. Оскільки позивачем порушено норми Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, суд приходить до висновку, що штрафні (фінансові) санкції є наслідком порушення касової дисципліни, порядок дотримання якої встановлено Національним банком України, з огляду на це і на підставі абз. 2 п. 1 зазначеного Указу Президента України, суд вважає, що відповідні санкції застосовані правомірно, у відповідності до положень діючого законодавства України. Позовні вимоги щодо визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій № 0003902307 задоволенню не підлягають.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0003892307 від 17.04.09 в частині застосування до закритого акціонерного товариства «Херсонський універмаг" штрафних санкцій в сумі 2040 грн.
Відмовити в задоволенні позову про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0003902307 від 17.04.2009.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 грудня 2009 р..
Суддя Хом'якова В.В.