Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
26.11.2009 р. № 2-а- 43806/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Глазуновій А.В.
за участю: представника позивача - Тризна В.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Київського районного відділу Харківського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області до громадянина Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч про видворення у примусовому порядку за межі України, -
26 листопада 2009 року Київський районний відділ Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (далі -позивач, Київський РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до громадянина Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч (далі - відповідач), в якому просить суд видворити у примусовому порядку за межі України громадянина Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч, 25.07.965 року народження; продовжити термін утримання на період необхідний для видворення за межі України в примусовому порядку, але не більше шести місяців з дня затримання, з 26 листопада 2009 року по 26 травня 2010 року; помістити громадянина Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Управління МВС України в Чернігівській області в населеному пункті Россудів Ріпнінського району Чернігівської області; постанову суду звернути до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.11.2009 року працівниками УГІРФО ГУМВС України в Харківській області близько 12:00 год. на ТЦ “Барабашова” було затримано громадянина Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч, 25.07.1965 р.н., уродженця м.Аккара, Республіки Гана, у якого були відсутні будь-які документи, що посвідчують його особу. У ході перевірки було встановлено, що громадянин Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч, 25.07.1965 р.н., уродженець м.Аккара, Республіки Гана в'їхав на територію України у 1996 році з метою навчання через КПП "Бориспіль". В період з 05.03.2008 року по 16.10.2009 року громадянин Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч знаходився в місцям позбавлення волі за скоєння злочину передбаченого статтею 296 Кримінального кодексу України. Громадянин Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч втратив свій національний паспорт. До компетентних органів щодо відновлення втраченого паспорта не звертався. Зазначений громадянин законних підстав для перебування на території України не має, кошти для покриття витрат його перебування відсутні. У зв'язку з тим, що громадянин Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч постійного місця мешкання не має, офіційно ніде не працює, є обґрунтовані підстави вважати, що зазначений іноземець буде ухилятися від виїзду з України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі. У цій заяві відповідач зазначив, що визнає позовні вимоги у повному обсязі та бажає залишити територію України.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.11.2009 року під час перевірки на ТЦ “Барабашова” затримано громадянина Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч, 25.07.1965 р.н., який не має документів, що посвідчують його особу.
З пояснень громадянина Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч вбачається, що вперше на територію України він прибув у 1996 році з метою навчання. Громадянин Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч втратив свій паспорт громадянина Гани. До ОВС з приводу втрати паспорта не звертався, до посольства Гани для отримання нового паспорта не звертався. Близьких родичів -громадян України не має, законних джерел для існування на території країни не має.
Із матеріалів справи вбачається, що інспектором СГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області складено протокол про адміністративне затримання ХА №016116 від 26 листопада 2009 року.
На даний час відповідач документів, що посвідчують особу, не має, кошти для виїзду з території України у нього відсутні. Працевлаштуватись на території України не має змоги, родичів на території Україні не має, до міграційної служби із заявою про набуття статусу біженця не звертався.
Відповідно до п. 3.1.1, 3.1.3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом МВС України 16.10.2007 року №390, іноземці, які незаконно перебувають в Україні, поміщаються до пункту тимчасового перебування на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі держави в примусовому порядку, але не більше ніж на 6 місяців. Поміщення іноземців до пункту тимчасового перебування здійснюється за направленням МВС України, Адміністрації Держприкордонслужби України чи Служби безпеки України або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. До направлення долучаються документи, що посвідчують особу іноземця, постанова суду про затримання іноземця або його примусове видворення, матеріали адміністративного затримання іноземця, передбачені законодавством України про адміністративні правопорушення.
Стаття 2 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” визначає, що іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обв'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Здійснення іноземцями та особами без громадянства своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні. Іноземці та особи без громадянства зобов'язані поважати та дотримуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.
Закон України “Про імміграцію” визначає порядок отримання візи на в'їзд іноземців на територію України для проживання та працевлаштування.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду. Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (в порушення заборони щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом), розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж на шість місяців.
Враховуючи, що громадянин Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч не має близьких родичів, власного житла, постійного джерела існування та законних представників на території України, згідно з вимогами ст.32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” підлягає примусовому видворенню за межі території України.
Відповідно до ч.1 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
Беручи до уваги викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з п.3 ч.2 ст.256 КАС України суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 8, ст. 9, ст. 11, ст. 94, ч. 1 ст. 112, ст. 160-164, ст. 167, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Київського районного відділу Харківського міського управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області до громадянина Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч про видворення у примусовому порядку за межі України - задовольнити.
Видворити в примусовому порядку за межі України громадянина Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч, 25.07.1965 року народження, уродженця м. Аккара, Республіки Гана.
Продовжити термін затримання на період необхідний для видворення за межі України в примусовому порядку, але не більше шести місяців з дня затримання, з 26 листопада 2009 року по 26 травня 2010 року. Помістити громадянина Республіки Гана Ловренс Еджепончу Буахенч до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Управління МВС України в Чернігівській області в населеному пункті с. Россудів Ріпнінського району Чернігівської області.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ -з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі зави про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлений 01.12.2009 року.