Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
03 грудня 2009 р. №2а- 40863/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі:
головуючого судді - Ральченка І.М.
при секретарі судового засідання - Кіт С.В.
за участі представників:
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача - Малахової Ю.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
про про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень ,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Державної податкової адміністрації у Харківській області, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0002571702/0 від 17.05.2009 року, №0002571702/1 від 13.07.2009 року, №0002571702/2 від 11.08.2009 року. В обґрунтування позову вказано, що відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість», визначений вичерпний перелік вимог до підстав та порядку нарахування податкового кредиту, який не встановлює в якості умови нарахування податкового кредиту правильність та своєчасність сплати податку особою, що надала податкову накладну (контрагентом), та/або обов'язку платника податку здійснювати перевірку правильності та своєчасності такого нарахування. Через це наявність належним чином оформленої податкової накладної дає підстави платнику податку на додану вартість здійснювати обґрунтоване нарахування податкового кредиту. При перевірці відповідачу були надані податкові накладні, оформлені належним чином, на підтвердження взаємовідносин із ТОВ "Ін-Тайм", ТОВ "Євро-центр", ЗАТ "Укрелектрочормет", ТОВ "Белком". Таким чином позивачем обґрунтовано був нарахований податковий, кредит на підставі податкових накладних, що видавалися на адресу позивача платниками податку на додану вартість (контрагентами), які поставляли позивачу товари (послуги). Факт поставки позивачу послуг та товарів відповідними договорами, рахунками, накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями. Позивач не погоджується з висновками стосовно визнання податкової накладної № 183 від 18.08.2008 року на загальну суму 2507,92 такою, що не дає права позивачу на нарахування податкового кредиту. Недолік в заповненні цієї податкової накладної не робить її недійсною, не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу. Ця накладна надає можливість ідентифікувати контрагентів позивача та достовірно підтверджує факт здійснення господарських операцій. Стосовно нарахування зобов»язання з податку на додану вартість у зв»язку з твердженням про нарахування ФОП ОСОБА_5 податкового кредиту від операцій з позивачем зазначено, що позивач господарських відносин з ФОП ОСОБА_5 не мав, податкових накладних не виписував. На підставі викладеного, просив адміністративний позов задовольнити.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні. На підтвердження своєї позиції вказав, що за результатами встановлені наступні порушення, допущені позивачем, а саме: в порушення абз. "д" п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2008 року суму в розмірі 502 грн. у зв"язку з нарахуванням його на підставі податкової накладної ЗАТ "Мобільсервіс", що не відповідає визначеним вимогам, а саме не містить адресу покупця; п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2008 року на суму 3808 грн. у зв"язку з невідображенням у податковій звітності господарських відносин з ФОП ОСОБА_5; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2441 грн. з огляду формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Ін-Тайм", ТОВ "Євро-центр", ЗАТ "Укрелектрочормет", ТОВ "Белком" - підприємствами, що не відобразили такі операції з позивачем у власній податковій звітності. На підставі викладеного, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи судом встановлене наступне.
У період з 23.04.2009 року по 08.05.2009 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.
За результатами перевірки складений акт від 14.05.2009 року №3255/17-218/2282724938, яким зафіксовано наступне: в порушення абз. "д" п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1991 року завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2008 року суму в розмірі 502 грн.; п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2008 року на суму 3808 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2441 грн.
На підставі проведеної перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення від 27.05.2009 року №0002571702/0, яким позивачу визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 10126,5 грн., з яких за основним платежем - 6751 грн., за штрафними санкціями - 3375,5 грн.
Не погодившись із висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням позивачем останні оскаржені до ДПІ у Київському районі м. Харкова. За результатами розгляду скарг висновки перевірки та податкове повідомлення-рішення залишені без змін, прийняте рішення №0002571702/1 від 13.07.2009 року, яке в подальшому оскаржено позивачем до ДПА у Харківській області. За наслідками розгляду скарга залишена без задоволення, рішення без змін, прийнято податкове повідомлення-рішення №0002571702/2 від 11.08.2009 року.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У відповідності до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
ДПІ у Київському районі м. Харкова висновок про заниження позивачем зобов"язання з податку на додану вартість у вересні 2008 року зроблений на підставі взаємовідносин ФОП ОСОБА_4 з ФОП ОСОБА_5 та невключення суми податку у розмірі 3808 грн. до податкових зобов"язань у вказаний період.
Такий висновок є хибним, оскільки судом встановлено, що у зазначений період ФОП ОСОБА_4 не мав жодних господарських відносин із ФОП ОСОБА_5, податкових накладних не виписував, що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних платника податків ФОП ОСОБА_4, який не містить відомостей відносно ФОП ОСОБА_5
У свою чергу ДПІ у Київському районі м. Харкова, як відповідач, на якого ст.71 КАС України покладеного обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, протилежного не довів, доказів наявності взаємовідносин позивача із ФОП ОСОБА_5, а отже і правомірності свого рішення в цій частині не надав.
Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова в частині донарахування позивачу податкового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 3808 грн. є недійсними.
У період червня-листопада 2008 року ФОП ОСОБА_4 мав господарські відносини із наступними контрагентами ТОВ "Ін-Тайм", ТОВ "Євро-центр", ЗАТ "Укрелектрочормет", ТОВ "Белком".
У виконання зобов"язань між сторонами позивачу надані наступні податкові накладні:
- № 5862 від 30.06.2008 року від ТОВ «Ін-Тайм»на загальну суму 535,65 грн., в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 89,27 грн.;
- № 114 від 31.07.2008 року від ТОВ «Євро-центр»на загальну суму 2000,4 грн., в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 333,4 грн.;
- № 168 від 24.11.2008 року від ТОВ «Євро-центр»на загальну суму 692,83 грн., в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 115,48 гри.;
- № 158 від 07.10.2008 року від ТОВ «Євро-центр»на загальну суму 994,8 грн., в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 165,8 гри.;
- № 22 від 26.08.2008 року від ЗАТ «Укрелектрочормет»на загальну суму 2287,56 грн., в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 381,26 грн.;
- № НОМЕР_2 від 18.08.2008 року від ТОВ «Белком»на загальну суму 393 грн., в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 65,5 грн.;
- № 125 від І9.08.2008 року та № 116 від 15.08.2008 року від ТОВ «Євро-центр»на загальну суму 2773,2 грн., в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 462,19 грн.
Загальна сума податку на додану вартість у даному випадку склала 1579,9 грн., яка була включена ФОП ОСОБА_4 до складу податкового кредиту.
Відповідачем висновок щодо неправомірності визначення позивачем суми податкового кредиту зроблений, виходячи з того, що даними контрагентами вказані суми податку, визначені із взаємовідносин із ФОП ОСОБА_4, до складу податкових зобов"язань у відповідних періодах не включені.
Судом встановлено, що належне виконання сторонами перелічених зобов"язань підтверджується видатковою накладною №0000000134 від 18.08.2008 року на суму 393 грн., платіжним дорученням від 18.08.2008 року на користь ТОВ "Белком" на суму 393 грн., платіжним дорученням на користь ЗАТ "Укрелектрочормет" від 22.08.2008 року на суму 2287,56 грн., рахунком №387 від 22.08.2008 року на суму 2287,56 грн., договором №ХРК 344 від 13.12.2006 року, укладеним між позивачем та ТОВ "Ін-Тайм" щодо надання послуг з перевезення вантажів, рахунком на оплату №ХАР-00000981 від 03.06.2008 року на суму 600 грн., платіжним дорученням на користь ТОВ "Ін-Тайм" від 03.06.2008 року на суму 600 грн., актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0007952, №ОУ-0009389, №ОУ-0010844, на загальну суму 590,53 грн., актом звірки розрахунків станом на 30.09.2008 року, деклараціями про прийняття вантажу №ХАР-036421 від 04.06.2008 року, №ХАР-036420 від 04.06.2008 року, №ХАР-037154 від 06.06.2008 року, №ХАР-038722 від 12.06.2008 року, №ХАР-038724 від 12.06.2008 року, №ХАР-053367 від 15.08.2008 року., видатковою накладною №179 від 24.11.2008 року на суму 994,8 грн., рахунком на оплату №190 від 06.10.2008 року на суму 994,8 грн., платіжним дорученням від 06.10.2008 року на користь ТОВ "Євро-центр" на суму 994,8 грн., платіжним дорученням на користь ТОВ "Євро-центр" від 31.07.2008 року на суму 2000,4 грн., видатковою накладною №140 від 16.09.2008 року на загальну суму 4000,8 грн., рахунком на оплату №138 від 30.07.2008 року на суму 4000,8 грн. платіжним дорученням на користь ТОВ "Євро-центр" від 14.08.2008 року на суму 2000,4 грн., платіжним дорученням на користь ТОВ "Євро-центр" від 18.08.2008 року на суму 772,8 грн., видатковою накладною №178 від 24.11.2008 року на суму 1465,63 грн., платіжним дорученням на користь ТОВ "Євро-центр" від 05.12.2008 року на суму 692,83 грн.
Таким чином, позивачем правомірно включена до складу податкового кредиту сума податку, що сплачена у виконання зобов"язань із вказаними контрагентами у відповідності ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманих від них податкових накладних, що засвідчують факти придбання платником податку товарів та послуг.
Щодо посилань ДПІ у Київському районі м. Харкова на невідображення зазначених операцій контрагентами у податковій звітності суд зазначає наступне.
На час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, отже ФОП ОСОБА_4 не несе відповідальності за невключення контрагентами до податкових зобов"язань сум ПДВ визначених у податкових накладних.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача в даному випадку та про недійсність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Харкова в частині донарахування позивачу податкового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 2441 грн.
Стосовно висновку ДПІ у Київському районі м. Харкова відносно завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2008 року на суму 502 грн. суд зазначає наступне.
У лютому 2008 року ФОП ОСОБА_4 мав взаємовідносини із ЗАТ "Мобільсервіс". У виконання існуючих зобов"язань зазначеним контрагентом видана податкова накладна №183 від 18.02.2008 року на суму 3009,5 грн., у тому числі ПДВ - 501,58 грн.
Обґрунтовуючи свої висновки відповідачем у акті перевірки зазначено, що дана податкова накладна не містить одного із реквізитів, а саме місцезнаходження покупця, що дає підстави вважати її недійсною, а тому позивач не міг включати сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 501,58 грн. до складу податкового кредиту.
Такі твердження є хибними, оскільки належне виконання даного зобов"язання знайшло підтвердження у ході судового розгляду, а саме матеріали справи містять акт виконаних робіт від 19.02.2008 року вартістю 3009,5 грн., заказ-наряд №М-00000120, що містить перелік робіт, аналогічний змісту податкової накладної, видаткові накладні №М-00000350, №М-00000382 від 19.02.2008 року, рахунок-фактуру №М-00000335 від 14.02.2008 року на суму 3009,5 грн., платіжне доручення від 18.02.2009 року на користь ЗАТ "Мобільсервіс" на суму 3009,5 грн.
У відповідності до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видана платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
П.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" містить перелік реквізитів податкової накладної, яку платник податку зобов'язаний надати покупцю.
Однак, допущені в даному випадку недоліки при заповнені податкової накладної, а саме відсутність місцезнаходження покупця, не тягнуть за собою її недійсність, оскільки реальність та належність зобов"язання між сторонами, у зв"язку з яким видана накладна, підтверджена матеріалами справи, господарське зобов"язання фактично виконано.
Крім того, не зважаючи на відсутність місцезнаходження, податковий орган має можливість здійснити ідентифікацію суб"єкта господарських відносин, оскільки така накладна містить його найменування - ФОП ОСОБА_4, індивідуальний податковий номер платника, номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Отже, податкова накладна видана ЗАТ "Мобільсервіс" №183 від 18.02.2008 року є достовірним підтвердженням фактичності здійснення господарської операції, сплати податку на додану вартість, та може бути підставою для визначення сум податкового кредиту.
Таким чином, висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова відносно завищення позивачем податкового кредиту за лютий 2008 року на суму 502 грн. є помилковим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення в цій частині також не є дійсними.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова №0002571702/0 від 17.05.2009 року, №0002571702/1 від 13.07.2009 року, №0002571702/2 від 11.08.2009 року підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.
Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №0002571702/0 від 17.05.2009 року, №0002571702/1 від 13.07.2009 року, №0002571702/2 від 11.08.2009 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 08 грудня 2009 року.
Суддя Ральченко І.М.