Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
05.11.2009 р. № 2-а- 42679/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бартош Н.С.,
при секретарі судового засідання - Зблоцькій Г.П.,
за участю: представник позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Сокольніков І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області, в якому після уточнення позовних вимог просить: 1) скасувати рішення УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області від 05.10.2009 р. про скасування посвідки на постійне місце проживання в Україні; 2) зобов'язати УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області поновити посвідку на постійне місце проживання в Україні.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач прибув в Україну у 1986 році з метою працевлаштування. Позивачу 05.10.2004 р. видано посвідку на постійне місце проживання серії НОМЕР_1. УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області 05.10.2009 р. прийнято рішення про скасування посвідки на постійне місце проживання в Україні.
Зазначені рішення є незаконними, необґрунтованими та такими що порушують права та свободи позивача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні визнав адміністративний позов. Пояснив що відповідач прийняв рішення на підставі додатково проведених перевірок підстав видачі посвідки, якою встановлено, що позивач звернувся з заявою про надання посвідки на постійне проживання в Україні з порушеним 6-ти місячним терміном. Нових обставин з дати видачі посвідки до скасування висновку про видачу посвідки не встановлено.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ОСОБА_2 у 1986 році прибув в Українську РСР відповідно до Міжурядової Угоди «Про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР»від 02.04.1981 року. З 1986 р. по 1992 р. працював на машинобудівному заводі імені 50-річчя Радянської України та залишився проживати в Україні.
ГУ МВС України в Харківській області посвідкою на постійне місце проживання в Україні від 05.10.2004 р. на підставі п.4 прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію» ОСОБА_2 надано дозвіл на імміграцію та видана посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_1.
Рішенням УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області від 05.10.2009 р. прийнято рішення про скасування посвідки на постійне місце проживання та вилучено посвідку на постійне проживання на території України для анулювання, в зв'язку з тим, що посвідку на постійне проживання в Україні оформлено у порушення абзацу 4 п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію», а саме посвідку ОСОБА_2 видано вперше після закінчення встановленого терміну її оформлення для осіб, які прибули в Україну до 1998 року за Угодою між Урядом СРВ та Урядом СРСР.
Стаття 12 Закону України «Про імміграцію»передбачає, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідач при винесенні висновку від 05.10.2009 р. про скасування дозволу на імміграцію в Україні ОСОБА_2 керувався п.6 ст.12 Закону України «Про імміграцію». Як підставу для скасування дозволу на імміграцію позивач зазначає абз.4 п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію».
Відповідно до вказаної вимоги Закону, вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.
Зазначена норма регулює відносини, які виникають між уповноваженим органом та іноземцем при наданні дозволу на імміграцію, та не передбачає випадків скасування посвідки на постійне проживання в Україні.
Суд зазначає, що при наданні посвідки на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_2 , управління МВС України в Харківській області керувалося п. 4 Розділу V «Прикінцеві положення»Закону України «Про імміграцію», тобто проводило перевірку підстав залишення на постійне проживання на території України позивача, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявило, та надало посвідку на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_2 . Цією ж нормою Закону відповідач обґрунтовує прийняття протилежного рішення -висновку про скасування посвідки на постійне проживання від 05.10.2009 р.
Судом не встановлено, що за визначений проміжок часу з'явилися обставини, які б тягли за собою обґрунтування скасування дозволу на імміграцію.
Відповідно до п.п. 21-24 «Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень», затвердженого Постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р., дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".
Суд прийшов до висновку, що висновок УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області про скасування посвідки на постійне проживання ОСОБА_2 від 05.10.2009 р., прийнятий з порушенням вимог ст.2 КАС України, а саме: без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення -позивач проживає на території України з 1986 р.; без урахування принципу пропорційності, тобто при прийнятті рішення мало місце відсутність досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване рішення та дії, та інтересами позивача; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, чим порушено положення «Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень», затвердженого Постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р..
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані та позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області від 05.10.2009 р. про скасування посвідки НОМЕР_1 на постійне місце проживання в Україні та обмеження терміну перебування громадянина СРВ ОСОБА_2 в Україні
Зобов'язати УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області поновити посвідку на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_2 .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп..
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено 06.11.2009 року.
Суддя Бартош Н.С.