Справа № 0827\2-а-11513\11
19 вересня 2011 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в особі судді Іжевської Н.Г. розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевчеківському району про визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень, зобов'язання перерахування пенсії
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому зазначив, що порушуються його права, як ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС щодо нарахування та виплати соціальної допомоги, що призвела до порушення його права на отримання щорічної разової допомоги на оздоровлення, просить зобов'язати відповідача провести перерахунок в нарахуванні щорічної разової допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС 2-й категорії за період 2007-2011 роки в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат у відповідності до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідач з позовними вимогами не згодний, про надав свої заперечення, у яких зазначив, що виплата одноразової допомоги на оздоровлення виплачується один раз на рік без зазначення конкретної дати виплати, після надходження фінансування. За 2011 рік виплата ще не здійснювалась.
Сторони просять розглядати справу за їхньою відсутності.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в межах 6-місячного строку з таких підстав.
Судом встановлено, що предметом спору по цій справі є право позивача на отримання передбаченої ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічної разової допомоги на оздоровлення інвалідам 2-ї групи у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат (розмір заробітної плати визначається на момент виплати), та захист цього права від порушень з боку відповідача, які проявлені у вигляді відмови в здісненні нарахування та проведенні перерахунку суб'єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ від 28.02.1991 року пільг.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, перебуває на обліку УПСЗН Шевченківського району міста Запоріжжя. За період з 2007 по 2010 роки йому нараховане по 100 гр. на рік.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У відповідності до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-місячний строк. Таким чином, позовна давність починається з 2.03. 2011 р., оскільки позовна заява подана 2.09.2011р.
Тому, приймаючи до уваги, що позивач не навів переконливих доказів поважності пропуску строку позовної давності, з огляду на строк його звернення до суду із позовом , суд залишає без задоволення позовні вимоги позивача за період до 3.03.2011р.
За чинним законодавством розмір мінімальної заробітної плати визначається лише за правилами, передбаченими Законом України “Про державний бюджет на 2010 рік”, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідачем суду не було надано доказів правомірності своєї діяльності щодо відмови у нарахуванні відповідної щорічної допомоги на оздоровлення стосовно позивача.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 69-72, 87-94, 99, 100, 102, 128, 158-163, 167, 186 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району в частині відмови у проведенні донарахування ОСОБА_1 невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС другої категорії у відповідності до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”за період з 3 березня 2011 року по 2 вересня 2011 року, розрахованого виходячи із розміру мінімальної заробітної плати -незаконними.
Зобов'язати УПФ України у Шевченківському районі міста Запоріжжя донарахувати та виплатити ОСОБА_1. щорічну разову допомогу на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”за вказаний період, розрахованого виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.
Постанова може бути сторонами оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя