Копія Справа № 326/1286/17
Провадження № 2/326/446/2017
06 листопада 2017 року Приморський районний суд Запорізької області в складі:
головуючої - судді Стріжакової Т.В.
при секретареві Філанової В.І.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому засіданні у залі суду в місті Приморську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_2 звернулась з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона є власником житлового будинку №57, розташованого по вул.Сисоєва в селі Орлівка Приморського району Запорізької області. В ньому зареєстровані особи: вона - власниця ОСОБА_2, її дочка ОСОБА_4, колишній чоловік ОСОБА_3 (відповідач).
З відповідачем вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 08.08.1981 до 11.04.2008, але фактично їх шлюбні відносини припинилися з вересня 1999 року. З цього часу відповідач у будинку не мешкає, перевіз усе своє майно, вивіз особисті речі та переїхав до іншого населеного пункту. Її вимоги щодо зняття з реєстрації місця проживання за вказаною адресою відповідач ігнорував, мотивуючи тим, що пізніше приїде та здійснить виписку з житла (зняття з реєстрації). Натомість жодного разу він так і не приїжджав, будь-які контакти з відповідачем (телефонні номери, поштові, електронні адреси тощо) у неї відсутні, він не спілкується ані з дочкою, ані з нею, колишньою дружиною. Їй не відомо, до якого населеного пункту переїхав відповідач.
Той факт, що відповідач на даний час зареєстрований у будинку за № 57 по вул.Сисоєва в селі Орлівка Приморського району Запорізької області підтверджується довідкою Орлівської сільської ради Приморського району Запорізької області № 640 від 14.07.2017. Факт того, що з вересня 1999 року відповідач фактично не проживає у зазначеному будинку, але зареєстрований в ньому з 1981 року, підтверджується актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 29.05.2017. Зазначену обставину можуть особисто підтвердити свідки, які є її сусідами.
Просить визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., Приморський район, с.Орлівка, вул.Сисоєва, буд.57 (а.с.2).
Позивачка ОСОБА_2 повідомлена в установленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, для участі у справі направила свого представника ОСОБА_1 (довіреність від 15.05.2017) (а.с.12).
Відповідач ОСОБА_3, повідомлений в установленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутність.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 дала пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково пояснила що відповідач у добровільному порядку виїхав з вказаного жилого приміщення, забрав усі свої речі, домовленостей про збереження за ним права користування на це приміщення у нього з позивачкою немає, він тривалий час не користується ним без поважних причин, участі в оплаті житлово-комунальних послуг не приймає. Реєстрація відповідача у вказаному приміщенні перешкоджає позивачці оформити субсидію на оплату комунальних послуг та розпоряджатися жилим приміщенням на свій розсуд. Просила справу розглянути заочно, винести заочне рішення та на підставі ч.2 ст.405 ЦК України визнати відповідача таким, що втратив право користування будинком №57 по вул.Сисоєва с.Орлівка Приморського району Запорізької області внаслідок його відсутності без поважної причини понад один рік, судові витрати не стягувати. У подальшому просила справу розглядати у її відсутність та відсутність позивачки, позовні вимоги задовольнити повністю (а.с.37).
В справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, представник позивача просить про проведення заочного розгляду справи, тому суд ухвалив на підставі ст.ст.169,224 ЦПК України розглянути справу заочно та згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.
Вислухавши представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу 08.08.1981 між позивачкою та відповідачем укладено шлюб, актовий запис №13 (а.с.6). Цей шлюб згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу розірвано 11.04.2008, актовий запис №42 (а.с.7).
У паспорті на ім'я ОСОБА_2, також зазначено, що що вона з 08.08.1981 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3-5). Згідно з довідкою Виконавчого комітету Орлівської сільської ради Приморського району Запорізької області в житловому будинку, розташованому за адресою: вул.Сисоєва, 57 в с.Орлівка Приморського району Запорізької області станом на 14.07.2017 зареєстровані ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.8,26).
29.05.2017 комісією в складі голови сільської ради, секретаря сільської ради та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 складено акт про не проживання особи за місцем реєстрації, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з вересня 1999 року фактично не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, але зареєстрований за цією адресою з 1981 року; у будинку зареєстровані та фактично проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.9,25).
У інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.11.2016 зазначено, що житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості, розташований за адресою: Запорізька область, Приморський район, с.Орлівка, вул.Сисоєва, буд.57, зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_2 (ціла частка) (а.с.10-11).
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вона живе в с.Орлівка, знає, що ОСОБА_3 жив в їх селі по вул.Сисоєва з позивачкою сім'єю. У 1999 році померли його батьки, в той час з позивачкою вони вже толком не жили, він зловживав спиртними напоями, відносини у них не склалися. ОСОБА_3 найняв машину, загрузив усе своє майно (меблі, речі), в тому числі з батьківського будинку, і уїхав. Пізніше з позивачкою вони розірвали шлюб. Більше він не приїжджав, дзвонив декілька разів, останній раз - у 2001 році, але був нетверезий.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що його бабуся жила через один будинок від ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які жили в будинку її батьків. Напроти них жили батьки відповідача. ОСОБА_3 грав на естраді, працював водієм, жив для себе, випивав, постійно вчиняв скандали. У 1999 році він (свідок) прийшов з армії, в цей час ОСОБА_3 забрав свої речі з будинку позивачки та будинку своїх батьків, загрузив їх в автомобіль та виїхав, після цього не повертався. Пізніше позивачка з ним розірвала шлюб.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.ст.319,321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Відповідно до ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 з 1981 року як член сім'ї власника зареєстрований у житловому будинку, що належить позивачці на праві власності. Відповідач без поважних причин не проживає за місцем реєстрації тривалий час, більше одного року, участі в оплаті житлово-комунальних послуг не приймає. Не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили, що позивач своїми діями заважав праву проживання відповідачу у будинку, що позивач змусив відповідача залишити житлове приміщення, переїхати. Не встановлено будь-яких домовленостей між позивачем та відповідачем стосовно подальшого проживання відповідача у даному будинку. У судовому засіданні знайшов підтвердження факт відсутності відповідача за місцем своєї реєстрації без поважних причин понад один рік, що підтверджено дослідженими матеріалами справи, поясненнями свідків, тому вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням підлягають задоволенню.
Оскільки позивач не просила судові витрати стягнути з відповідача, то судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст.316, 317, 319, 321, 383, ч.2 ст.405 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 15, 60, 79, 88,169, 197, 209, 210, 212, 214, 215, 223, 224 ЦПК України, суд -
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою: Запорізька область, Приморський район, село Орлівка, вулиця Сисоєва, будинок №57.
Копію рішення протягом 2-х днів надіслати відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуто Приморським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку він може подати Приморському районному суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку: подати апеляційну скаргу про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подаються Апеляційному суду Запорізької області через Приморський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви відповідачем про перегляд заочного рішення та подання апеляційної скарги позивачем.
Суддя: підпис ОСОБА_7
З оригіналом згідно: суддя Т.В. Стріжакова
06.11.2017