Справа № 324/1336/17
Провадження № 2/324/660/2017
27 жовтня 2017 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кацаренко І.О.,
при секретарі Божко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, третя особа приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2, про тлумачення змісту заповіту,
Позивач 13 вересня 2017 року звернувся до Пологівського районного суду Запорізької області із зазначеним позовом. В обґрунтування свої позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що його мати ОСОБА_3 17 травня 2000 року склала заповіт, яким на випадок своєї смерті заповіла йому, ОСОБА_1, земельний та майновий пай. На час складання заповіту державний акт на земельну ділянку не був виготовлений на ім'я його, позивача, матері. Державний акт на земельну ділянку і сертифікат на майновий пай на ім'я ОСОБА_3 були видані відповідно 28 березня 2001 року і 25 вересня 2001 року, але ОСОБА_3 не внесла зміни до складеного нею заповіту. 10 січня 2015 року ОСОБА_3 померла.
У нотаріальній конторі, куди позивач звернувся для оформлення спадщини, йому відмовили у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_3 заповіла йому «земельний та майновий пай», а не земельну ділянку площею 3,13 га, яка розташована на території Пологівської сільської ради і цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і майновий пай у КСП «Україна» на суму 3086368,51 грн. На теперішній час внести відповідні зміни до заповіту не видається можливим, у зв'язку з тим, що спадкодавець померла. Проте, на думку позивача, воля заповідача полягала у заповіданні йому саме земельної ділянки площею 3,13 га, розташованої на території Пологівської сільської ради і цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЗП № 037941, виданого 28 березня 2001 року головою Пологівської сільської ради народних депутатів, а також майнового паю у КСП «Україна» на суму 3086368,51 грн. Тому позивач просить постановити судове рішення, яким здійснити тлумачення заповіту ОСОБА_3, посвідченого секретарем виконавчого комітету Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області 17 травня 2000 року за реєстровим номером 122.
Про місце, дату і час розгляду справи особи, які беруть участь у справі, повідомлені належним чином (а.с.23-25).
У судове засідання позивач не явився, надав суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутності. Свої позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх у повному обсязі (а.с.28).
За підписом сільського голови Пологівської сільської ради до суду надійшла письмова заява, в якій зазначено, що Пологівська сільська рада Пологівського району Запорізької області не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, справу просять розглянути за відсутності представника сільської ради (а.с.27).
Приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 як третя особа у судове засідання не явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечень не має (а.с.26).
У зв'язку із заявами осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх відсутності, на підставі ч.2 ст.197 ЦПК України справа розглядається без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, беручи до уваги наполягання позивача на задоволенні позову, визнання позову відповідачем та третьою особою, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що 10 січня 2015 року померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС №314498, виданого 13 січня 2015 року виконавчим комітетом Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області (а.с.5).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3,13 га, розташована на території Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка належала спадкодавиці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЗП № 037041, виданого головою Пологівської сільської Ради народних депутатів 28 березня 2001 року на підставі рішення Пологівської сільської Ради народних депутатів від 12 березня 2001 року №25 (а.с.8).
Також до складу спадщини входить право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства в сумі 3086368,51 грн., що підтверджується копією свідоцтва (майнового сертифікату) серії ЗП №06078, виданого на ім'я ОСОБА_3 головою Пологівської сільської ради 25 вересня 2001 року в тому, що ОСОБА_3 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», розташованого у с.Пологи по вул.Леніна,184, на зазначену суму (а.с.9).
За життя ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області 17 травня 2000 року за реєстровим номером 122. Заповіт за даними сільської ради не змінювався і не скасовувався (а.с.6).
Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії вказаного заповіту, на випадок своєї смерті ОСОБА_3 зробила таке розпорядження (дослівно): «Земельний та майновий пай заповідаю ОСОБА_1».
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Позивач звертався до нотаріуса щодо оформлення права власності на спадкове майно. Відповідно до наявної у матеріалах справи копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 вересня 2017 року №837/02-31, приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадкову земельну ділянку площею 3,13 га і майновий пай, оскільки заповіт ОСОБА_3 не містить ознак, за якими можна визначити спадкове майно (а.с.13).
Відповідно до ч.1 ст.126 ЗК України, в редакції, чинній на час видачі ОСОБА_3 державного акту на право приатнрої власності на землю, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Згідно зі ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Відповідно до ст.213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Із матеріалів справи вбачається, що після складання заповіту ОСОБА_3 реалізувала своє право на отримання у власність земельної ділянки, отримавши у власність земельну ділянку площею 3,13 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області.
Крім того, ОСОБА_3 отримала після складання заповіту майновий сертифікат на право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», розташованого у с.Пологи, в сумі 3086368,51 грн.
Судом встановлено, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 не внесла зміни до складеного нею заповіту і не скасувала його.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що спадкодавець ОСОБА_3, заповідаючи у заповіті, посвідченому посадовою особою виконкому Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області 17 травня 2000 року та зареєстрованому в реєстрі за №122, належні їй земельний та майновий паї, фактично реалізувала свою волю на передачу у спадок ОСОБА_1 земельної ділянки площею 3,13 га, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, а також майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», розташованого у с.Пологи Пологівського району Запорізької області, в сумі 3086368,51 грн.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,57,197 ч.2,212,215 ЦПК України, ст.126 ЗК України, суд
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, третя особа приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2, про тлумачення змісту заповіту.
Здійснити тлумачення заповіту померлої 10 січня 2015 року ОСОБА_3, посвідченого секретарем виконавчого комітету Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області 17 травня 2000 року за реєстровим номером 122, як виявлення її волі заповісти ОСОБА_1:
- земельну ділянку площею 3,13 га, яка розташована на території Пологівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ЗП №037041, виданого головою Пологівської сільської Ради народних депутатів 28 березня 2001 року на підставі рішення Пологівської сільської Ради народних депутатів від 12 березня 2001 року №25;
- майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Україна», розташованого у с.Пологи Пологівського району Запорізької області, в сумі 3086368,51 грн., який належав померлій ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЗП №06078, виданого головою Пологівської сільської ради 25 вересня 2001 року.
На рішення суду може бути подана Апеляційна скарга через Пологівський районний суд Запорізької області до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Кацаренко І.О.