1Справа № 335/9392/16-ц 2/335/208/2017
25 жовтня 2017 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря Барсукової В.В., представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третьої особи - МКП „Основаніє” про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, моральної шкоди, -
Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, третьої особи - МКП „Основаніє” про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, та моральної шкоди, зазначивши наступне. Вона є власником квартири АДРЕСА_1, 25.05.2016 р. у квартирі відповідача стався зрив металопластикової труби на бойлері встановленому у квартирі, що стало причиною затоплення її квартири. В результаті затоплення було залито в її квартирі всю стелю, стіни, підлогу в кухні і вітальні. Вона неодноразово зверталася до відповідача щодо вирішення питання стосовно компенсації та усунення наслідків залиття її квартири, проте відповідач відмовлявся вирішити це питання. Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 32 358 грн., у відшкодування моральної шкоди 3000 грн., а також стягнути витрати на проведення експертизи - 1800 грн., витрати на сплату судового збору - 1378 грн. та 551,21 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.
Представники відповідача пояснили, що відповідач позов визнає частково на суму 12 427 грн.,пояснивши, що розмір матеріальної шкоди визначений спеціалістом ТОВ „Укртест” ОСОБА_6 не є належним доказом, оскільки ні ТОВ „Укртест”, ні ОСОБА_6 не є суб”єктами оціночної діяльності. З метою встановлення реального розміру збитків, за зверненням відповідача до ТОВ „Віском-Плюс” визначений розмір завданої шкоди внаслідок залиття квартири, складений дефектний кошторис, згідно з яким вартість відновлювальних робіт становить 12 427 грн. Вимоги щодо моральної шкоди є необґрунтованими, бо позивачка в квартирі не мешкала, квартира перебувала у стані капітального ремонту , та не була придатна для проживання.
Представник третьої особи МКП „Основаніє” у судове засідання не з”явився, про час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_4 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.12.2015 р., а/с 12).
Відповідно до акту працівників МКП „Основаніє” від 26.05.2016 року, в квартирі АДРЕСА_3 спостерігається крапельна теча зі стелі студії(обшита гіпсокартоном і пофарбована водоемульсійною фарбою) по всій площині S = 28 кв.м., стіни (виконані з гіпсокартону і пофарбовані водоемульсійною фарбою) спостерігаються вологі сліди залиття площею S=35 кв.м; підлога (дерев”яна пофарбована лаком) - спостерігаються вологі сліди залиття S=29 кв.м. Причиною залиття є зірвання металопластикової труби на бойлер у квартирі № 16 в будинку № 169 по.пр.Соборному у м.Запоріжжя (а/с 13).
Згідно з актом від 10.06.2016 р. складеного комісією з працівників МКП „Основаніє” проведено повторне обстеження квартири АДРЕСА_4, в результаті якого виявлено : студія - на стелі просіли шви на стику, спостерігається просадка S=9 кв.м. , стіни - сухі сліди залиття з частковим відшаруванням шпаклювального шару в різних місцях S=0,5 кв.м., деформована дерев”яна підлога S=25 кв.м.
Так, за ст. 1166 ЦК, яка визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Позивач довела наявність шкоди, надавши відповідний акт про залиття, акт обстеження квартири у день залиття, висновок спеціаліста НДЦНСЕ „УКРТЕСТ”від 21.06.2016 р. про вартість відновлювального ремонту у квартирі розташованій в житловому будинку № 169 по пр.Соборному в м.Запоріжжя після залиття гарячою водою, зафіксованого в акті від 26.05.2016 р.
З акту про затоплення від 26.05.2016 року вбачається, що затоплення відбулося з квартири відповідача внаслідок зриву металопластикової труби на бойлер у квартирі АДРЕСА_5.
Посилання представників відповідача на те, що висновок спеціаліста НДЦНСЕ „УКРТЕСТ”від 21.06.2016 р. є неналежним доказом є безпідставним, оскільки висновок не викликає сумніву у суду, він складений за результатами зовнішнього огляду квартири з використанням металевої рулетки, цифрової фотокамери, розрахункового методу, в присутності позивача та відповідача. Відповідач заперечень проти висновку не висловлював.
Наданий представниками відповідача дефектний акт та локальна смета часткового ремонту квартири АДРЕСА_3, складені керівником ТОВ „Віском-плюс” не спростовує висновку спеціаліста НДЦНСЕ „УКРТЕСТ”від 21.06.2016 р., оскільки такий акт та смета складені без обстеження квартири, та детально не відображають розрахунку вартості поновлювального ремонту квартири позивача після залиття.
Посилання представника відповідача на те, що такі витрати мають бути підтверджені виключно на підставі висновку суб”єктів оціночної діяльності суперечить закону.
Зокрема, за ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення майнової шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також частково з огляду на положення ст. 23, 1167 ЦК підлягають вимоги щодо стягнення моральної шкоди. Відповідно до п.п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Враховуючи надані пояснення та фактичні обставини справи, суд вважає, що стягнення моральної шкоди у розмірі 1000 грн. відповідатиме вимогами розумності та справедливості.
На підставі ст. ст. 86, 88 ЦПК України, задоволенню також підлягають вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вартості експертних послуг - 1800 грн., та витрат на сплату судового збору - 1102,40 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третьої особи - МКП „Основаніє” про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 32 358 (тридцять дві тисячі триста п”ятдесят вісім) гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, витрати на проведення експертизи -1800 грн., судові витрати - 1102,40 грн., моральну шкоду -1000 грн., всього стягнути - 36 260 (тридцять шість тисяч двісті шістдесят) грн.40 коп.
У задоволенні решти вимог, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Н.І. Рибалко