1Справа № 335/3034/17 1-кп/335/264/2017
01 листопада 2017 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні к залі суду у м. Запоріжжі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080060005839 від 17.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня, не працевлаштованого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений:
1) 24.02.2005 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2, ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст. 71 КК України частково приєднано покарання по вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2003 року з остаточним покаранням у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі;
2) 18.07.2007 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
3) 24.04.2008 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ч. 4 ст. 70 КК України поглинуто призначене покарання покаранням по вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.07.2007 року до відбування покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі;
4) 29.02.2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 195, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 12.11.2012 року вирок переглянутий Апеляційним судом Запорізької області, 29.02.2012 року згідно вироку за ч. 2 ст. 186 КК України засуджений до 4 років позбавлення волі;
5) 14.05.2013 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, в силу ст. 71 КК України частково приєднано покарання по вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.02.2012 року за ч. 2 ст. 195 КК України и визначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі. 04.11.2013 року перегляд вироку Жовтневим районного суду м. Запоріжжя, визначення вироку від 14.05.2013 року в частині покарання по ст. 71 КК України скасовано в силу ч. 4 ст. 70 КК України з остаточним покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі;
6) 25.03.2016 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 125 КК України до 4 місяців арешту;
7)16.03.2017 року Вільнінським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 186 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 10 місяців позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців, вирок не набрав законної сили;
у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України,
ОСОБА_5 , у період часу з 22 години 30 хвилин 16.12.2016 по 04 годину 00 хвилин 17.02.2016 року, діючи умисно, повторно, будучи в стані алкогольного спяніння, з корисливх мотивів, з метою заволодіння чужим майном, перебуваючи за адресою м. Запоріжжя, вул. Матросова, біля буд. 27 шляхом розбиття заднього вітрового скла автомобіля марки «Део» модель «Ланос» державний номерний знак НОМЕР_1 , усвідомлюючи що його дії ніхто не бачить, таємно викрав з салону даного автомобілю, металевий ніж Grand Way 2278 К-1Y, вартістю 264 грн, який належить ОСОБА_7 , після чого покинув місце скоєння злочину, спричинивши матеріальний збиток останньому на суму 264 грн.
Крім того, 17.12.2016 року, приблизно о 03 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 , діючи умисно, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном поєднаним з застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив розбійний напад відносно ОСОБА_4 , при цьому ОСОБА_5 тримаючи у руці предмет схожий на ніж наніс потерпілому ОСОБА_4 удар вказаним предметом в область правої щоки, від якого останній упав, та скориставшись безпорадністю потерпілого заволодів його майном, а саме: чоловічою сумкою в якій знаходилось 600 гривен, 5 Євро, та 115 доларів США, після чого зник з місця скоєного злочину.
Своїми діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальні збитки на загальну суму 3850 гривен.
Судовий розгляд проведено в межах пред'явленого обвинувачення відповідно до ст. 337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину повністю визнав, щиро розкаявся у скоєному, підтвердив обставини викладені у обвинуваченому акті, зазначив, що дійсно у грудні 2016 року він викрав з автомобілю металевий ніж та цієї ночі напав на чоловіка, ударив його сверлом та забрав у нього чоловічу сумку з грошима. Вчинив злочин у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, був у стані алкогольного сп'яніння і просить суд суворо його не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, судом роз'яснено про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та за ч. 1 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднане із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).
В якості обставин, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до середньої тяжкості та тяжкого злочину.
ОСОБА_5 на диспансерному обліку в Запорізькій психіатричній лікарні та Запорізькому наркологічному диспансері не перебуває, офіційно не працевлаштований, не одружений, завдані злочином збитки не відшкодував, раніше судимий.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статі, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України суд не знаходить.
ОСОБА_5 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення, в тому числі, умисних корисливих злочинів, у том числі і тяжких, за які відбував покарання у місцях позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив і вчинив нові середньої тяжкості та тяжкий корисливі злочини, що у своїй сукупності свідчить про його небажання стати на шлях виправлення і схильність до вчинення злочинів, а тому єдино адекватним і достатнім для його виправлення є покарання у вигляді позбавлення волі з фактичним відбуттям такого і його неможливо виправити і перевиховати без ізоляції від суспільства.
Документально підтверджені процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, враховуючи ті обставини, що стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, відповідає особі обвинуваченого та позбавляє ОСОБА_5 можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду та враховуючи обраний ОСОБА_5 судом вид покарання, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
Питання про долю речових доказів вирішується судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Щодо заявленого цивільного позову потерпілим ОСОБА_4 суд враховуючи положення ч. 1 ст. 128 КПК України, враховуючи, що цивільний позов подано потерпілим під час судового розгляду, вважає за необхідне залишити цивільний позов без розгляду.
Разом з тим суд роз'яснює потерпілому, що згідно ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Крім того, встановлено, що вироком Вільнінського районного суду Запорізької області від 16.03.2017 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання: за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 років 10 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді 4 років 10 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців. На підставі ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу відділу з питань виконання кримінальних покарань та пробації. Повідомляти відділ з питань виконання кримінальних покарань та пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Періодично з'являтися для реєстрації у відділ з питань виконання кримінальних покарань та пробації.
Вказаний вирок суду на час постановлення вироку у даній справі не набрав законної сили, а тому положення ст. 71 КК України не підлягають застосуванню.
Питання про застосування покарання за наявності кількох вироків може бути вирішення судом в порядку, визначеному ст.ст. 537-539 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.366-371, 373-376, 395, 532, КПК України, суд,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 1 ст. 187 КК України і призначити покарання
за ч. 2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;
за ч. 1 ст.187 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_5 призначити у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання з 17 грудня 2016 року.
У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 17 грудня 2016 року по 21.06.2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Речові докази по кримінальному провадженню: рюкзак чорно-червоного кольору, переданий на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області - повернути законному володільцю, слід низу взуття, який знаходиться у картонній коробці, 5 змивів нашарування речовини бурого кольору з рук ОСОБА_5 , предмет схожий на ніж з речовиною бурого кольору, свердло з речовиною бурого кольору, викрутку з речовиною бурого кольору - передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області -знищити, куртку чорного кольору з речовиною бурого кольору передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Вознесенівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області - повернути законному володільцю.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 - залишити без розгляду.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцятиднів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений та захисник мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Обвинуваченому роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1