04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"06" листопада 2017 р. Справа №911/956/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Верховця А.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги арбітражного керуючого Шевченко Юлії Ігорівни на ухвалу господарського суду Київської області від 18.10.2017 року
у справі № 911/956/17 (суддя Наріжний С.Ю.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Лексвінхаус"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Броварський
домобудівний комбінат „Меркурій"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.10.2017 року у справі № 911/956/17, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотань розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шевченко Ю.І. № 02-02/36 від 02.10.2017 року за підсумками зборів кредиторів і комітету кредиторів (вх. № 21297/17) та № 02-02/36 від 02.10.2017 року за підсумками зборів кредиторів і комітету кредиторів (вх. № 21317/17); відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шевченко Ю.І. № 02-02/41 від 17.10.2017 року (вх. № 21946/17) про допуск ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості представників арбітражного керуючого; зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шевченко Ю.І. організувати у відповідності до вимог Закону про банкрутство проведення загальних зборів кредиторів боржника за місцезнаходженням боржника, письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів боржника, належні докази про що надати суду, скликання загальних зборів кредиторів призначено на 07.11.2017 року; зобов'язано кредиторів створити комітет кредиторів та призначено збори комітету кредиторів на 07.11.2017 року; зобов'язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шевченко Ю.І. надати суду протокольне рішення зборів кредиторів боржника про утворення і склад комітету кредиторів боржника, а також протоколи зборів кредиторів і зборів комітету кредиторів боржника з прийнятим рішенням щодо введення наступної судової процедури банкрутства.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Шевченко Ю.І. звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати п. 1, 3, 5, 6, 7 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 18.10.2017 року у даній справі та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Сотніков С.В.
Розглянувши апеляційну скаргу розпорядника майна боржника та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику без розгляду з огляду на наступне.
Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до вимог статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Таким чином останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 18.10.2017 року є 23.10.2017 року.
Проте, скаржником апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Київської області від 18.10.2017 року було подано 27.10.2017 року, що підтверджується відтиском штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, тобто з пропущенням процесуального п'ятиденного строку на її оскарження, передбаченого частиною 1 статті 93 ГПК України.
Як вбачається із апеляційної скарги, скаржник ні в прохальній частині скарги, ні окремо від неї не заявляв клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами ст.93 ГПК України чітко встановлено, що перебіг строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду розпочинається з дня її оголошення судом, а не з дня складання повного тексту ухвали або отримання її копії стороною.
Визначений законодавцем строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути відновлений відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску. Водночас, законодавець визначив, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника.
За наведених обставин у апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги за власною ініціативою.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Крім того, частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, статтю 4 Закону України „Про судовий збір", яка передбачає ставки судового збору, викладено в новій редакції.
Підпунктами 8-10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення провадження у справі про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство або визнання її недійсною.
Ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг, що подаються на судове рішення, винесених у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційної скарги - 120 відсотків, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.
З апеляційних і касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір вправляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 18.10.2017 року № 01-06/2093/15 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII).
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 4 вказаного Закону, в редакції чинній на дату подання апеляційної скарги, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір").
Законом України № 1801-VIII від 21.12.2016 року „Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1 600,00 грн.
Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду Київської області від 18.10.2017 року, прийнята за наслідками розгляду клопотань розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шевченко Ю.І., за подання яких не передбачено сплату судового збору, а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у сумі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1 600,00 грн.
Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги.
Твердження скаржника щодо відсутності необхідності в даному випадку сплачувати судовий збір колегія суддів вважає помилковим та таким, що не ґрунтується на вищевказаних нормах чинного законодавства, як наслідок вбачає підстави для повернення апеляційної скарги в силу п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
За таких обставин, апеляційна скарга розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Шевченко Ю.І. на ухвалу господарського суду Київської області від 18.10.2017 року у справі № 911/956/17 Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається з доданими до неї документами скаржнику без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 93, 94, п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 та 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шевченко Юлії Ігорівни на ухвалу господарського суду Київської області від 18.10.2017 року у справі № 911/956/17 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
А.А. Верховець