ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
01 листопада 2017 року Cправа № 923/757/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі Крутьковій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
до - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута
в межах справи №5024/411/2012, порушеної за заявою Кредитора : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Запоріжжя ЄДРПОУ НОМЕР_1
до Боржника : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 смт. Нова Маячка, Цюрупинського району, Херсонської області, ЄДРПОУ НОМЕР_2
про банкрутство
за участю представників сторін:
від позивача - Любаренко Д.О. дов. б/н від 31.08.2017 ;
від відповідача - ліквідатор боржника - Кущик А.А.
встановив:
Обставини справи викладені у попередніх ухвалах.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.03.2012р. порушено провадження у справі № 5024/411/2012 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2).
Постановою господарського суду Херсонської області від 22.05.2012р. боржника -Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кущика А.А., якого зобов'язано здійснити ліквідаційну процедуру банкрута та подати до суду звіт та ліквідаційний баланс.
09.08.2017 Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до суду з заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, що відбувся в період 01.07.2014-16.07.2014, оскільки вважає, що аукціон був проведений з порушенням вимог закону.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), результати аукціону з продажу майна боржника в провадженні у справі про банкрутство, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.
Ч. 8 ст. 44 Закону про банкрутство визначено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
Виходячи з аналізу норм Закону про банкрутство (в новій редакції), керуючись положеннями інформаційного листа ВГСУ від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013, у разі продажу майна в процедурі банкрутства (ліквідації) до господарського суду можуть бути оскаржені: результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону (ч. З ст. 55 Закону про банкрутство).
Ухвалою від 09.08.2017 суд призначив справу до розгляду в засіданні 05.09.2017 в межах справи про банкрутство ФОП ОСОБА_1 №5024/411/2012. Ухвалою від 05.09.2017 розгляд справи відкладено на 18.10.2017.
Ухвалою від 18.10.2017 розгляд справи відкладено на 01.11.2017, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2.
Крім того, цією ухвалою прийнято до розгляду подану 28.09.2017 позивачем заяву про уточнення позовних вимог, якою він просить суд:
- визнати недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника - банкрута ФОП ОСОБА_1, що відбувся в період 01.07.2014-16.07.2014,
- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 5024/411/2012 від 20.04.2015, укладений за результатами аукціону з продажу майна боржника - банкрута ФОП ОСОБА_1, що відбувся в період 01.07.2014-16.07.2014.
Ухвала від 18.10.2017 надіслана всім учасникам судового процесу у справі №5024/411/2012.
31.10.2017 від третьої особи ОСОБА_2 надійшли заперечення, в яких вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що нею було сплачено грошові кошти за автомобіль, тобто всі умови та строки оплати ціни товару нею було дотримано, жодних заперечень до неї не надходило. Крім того, третя особа просить застосувати строки позовної давності, оскільки результати повторного аукціону щодо продажу автомобілю було офіційно оприлюднено на сайті 17.07.2014.
01.11.2017 ліквідатором боржника Кущиком А.А. подано додаткові заперечення на позовну заяву, яких він просить відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням уточнень до позовної заяви. він зазначає, що порушень законодавства при оформленні результатів аукціону не відбулося. ОСОБА_2 не ухилялась від сплати ціни за придбаний товар, надіслала підписаний протокол про результати аукціону на адресу ліквідатора 17.04.2015, 20.04.2015 нею було підписано договір купівлі-продажу автомобілю, а 22.04.2015 сплачено ціну товару.
Крім того, ліквідатор зазначає, що в автомобілі боржника був відсутній двигун, про що було складено акт 27.06.2012. Для продажу авто необхідно зняти з реєстрації в органах МРЕВ, а зняття з реєстрації є неможливим якщо відсутній двигун. Тому ліквідатор придбав інший двигун від марки цього автомобілю, який було відремонтовано і встановлено на автомобіль боржника.
Ліквідатора надає представнику позивача копію даного заперечення без додатків.
Представник позивача заявляє, що йому необхідний час для ознайомлення з наданими документами та просить у зв'язку з урахуванням обставин справи розглянути справу в строк, більший ніж встановлений ст. 69 ГПК України. Клопотання розглянуто судом у судовому засіданні. З'ясувавши думку присутніх представників сторін, з метою законного, повного та всебічного розгляду справи суд задовольняє подане клопотання та зазначає наступне.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року , встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.
В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч.3 ст.4 ГПК України.
Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 р. дана Конвенція та Протоколи до неї №2,4,7,11 є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".
Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).
Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумності строку розгляду справи можна застосовувати, коли стороною у спорі є орган державної влади.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Розгляд здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Принцип змагальності є визначальним принципом судового процесу взагалі та господарського зокрема. Відповідно до ст. 129 Конституції України змагальність віднесено до основних засад судочинства.
Згідно ч.1 ст.4-7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а за ст.43 ГПК України суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
У відповідності до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Для надання можливості представникам сторін надати додаткові докази в обґрунтування заявленого позову, суд продовжив строк розгляду справи у розумні строки та відклав судове засідання.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини), ст.ст. 38, 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
1. Розгляд справи здійснити за межами ст. 69 ГПК України у розумні строки, з урахуванням приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини).
2. Розгляд справи відкласти на 14 листопада 2017 року о 11:30 у приміщенні господарського суду за адресою: м.Херсон, вул. Театральна,18, зал судових засідань№ 211
3. Явку в засідання представників сторін та третьої особи з доказами про повноваження, визначеними ст. 28 ГПК України, визнати обов'язковою.
4. Копію даної ухвали направити сторонам у справі, третій особі та учасникам судового процесу у справі № 5024/411/2012.
Суддя Т.Г. Пінтеліна