Заставнівський районний суд Чернівецької області
Справа № 716/1384/17
02.11.2017 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Сірик І.С.
секретаря - Барабащук О.А.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_3, інтереси якої представляє ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Посилається на те, що в період з 01.10.2007 року по 28.10.2014 року проживала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Заставнівського районного суду від 28.10.2014 року шлюб між ними розірвано. Від шлюбу у них син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу їх неповнолітній син проживає з нею та знаходиться на її утриманні.
Відповідач участі у вихованні дитини практично не бере. Кошти на утримання дитини не надає, фактично не цікавиться життям дитини. З цих підстав просить стягувати з нього на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1500 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.
Представник позивача в судовому засідання позов підтримав, обґрунтувавши вищевикладеним та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Згідний сплачувати аліменти на утримання сина, але в меншому розмірі, чим зазначено в позовній заяві, а саме в сумі 1000 грн. щомісячно.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований, та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до частини 3статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідностатті 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних
чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбаченихстаттею 184 цьогоКодексу.
Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
В п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, №3зазначено, щозавідсутностідомовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 знаходились в шлюбі, який було розірвано 28.10.2014 року, що підтверджується рішенням Заставнівського районного суду (а.с.5). Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На даний час малолітній син проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, здоровий за станом здоров'я, дані обставини підтверджуються довідкою виконавчого комітету Веренчанської сільської ради від 11.08.2017 року, актом обстеження матеріально-побутових умов життя від 22.08.2017 року та висновком про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини.
Також судом встановлено, що відповідач допомоги для утримання дитини не надає, добровільної угоди про сплату аліментів сторонами не укладено, інших дітей, крім сина ОСОБА_5, у нього не має, утриманців він також не має. Відповідач як безробітний не зареєстрований, проживає з дружиною та з матір'ю, яка є пенсійного віку, що стверджується довідкою про склад сім'ї виданої виконавчим комітетом Веренчанської сільської ради, офіційно не працює, має мінливий дохід, фізично здоровий.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Утримання дитини є рівним обов'язком як матері, так і батька.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, стан здоров'я і матеріальне становище неповнолітньої дитини, матеріальне становище платника аліментів, відсутність на утриманні у відповідача інших неповнолітніх дітей, відсутність у відповідача постійного місця роботи та постійного заробітку.
Врахувавши вимоги статті 182 СК України та інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає, що без погіршення матеріального становища відповідача, на користь позивача з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 гривень щомісячно до його повноліття.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 59 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 7 ЦПК України мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».
На підставі зазначених статей цивільного процесуального законодавства, суд не бере до уваги докази, про суму витрат на навчання дитини, які надані представником позивача, оскільки копії документів складених на іноземній мові, водночас переклад яких не засвідчений в установленому законодавством порядку, що ставить під сумнів автентичність перекладу на українську мову.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. За таких обставин, оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору в розмірі 640 грн., то з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір саме в такому розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 79, 84, 180, 181, 182, 183, 191, Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000 (тисяча) грн. щомісячно допустивши негайне виконання рішення в частині стягнення за один місяць, починаючи з 28.08.2017 року до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі 640 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.С. Сірик