"31" жовтня 2017 р. Справа № 922/1676/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників:
позивача -Смирнової О.В., дов. № 65 від 08.06.2017 (копія у справі)
відповідача - ОСОБА_2, дов.№7 від 04.01.2017 (копія у справі), ОСОБА_3 - особисто
1-ої третьої особи - не з'явився
2-ї третьої особи - Жукова К.Є., дов.№01-07/780 від 05.10.2017 (копія у справі), Бунецької Г.Ю., дов.№01-07/1286 від 21.12.2016 (у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка» (вх. №2641Х/3) та апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (вх. №2642Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2017 по справі №922/1676/17
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача 1) Міністерства культури України, м. Київ
2) Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка», м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків
про розірвання договору, -
У травні 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківської області звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди № 5681-Н від 04.02.2014 року, укладеного між РВ ФДМУ по Харківській області та ФОП ОСОБА_3 щодо оренди нежитлових приміщень: кімнати № 118 - площею 5,0 кв.м., кімнати № 119 - площею 24,9 кв.м., частиною кімнати № 113 (до барної стійки площею 14,0 кв.м.) на третьому поверсі 8-поверхової будівлі в осях 15.17-У (зона «Б»), загальною площею 43,9 кв.м. розташованими за адресою: АДРЕСА_1; про зобов'язання ФОП ОСОБА_3 звільнити нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» та передати ці нежитлові приміщення балансоутримувачу (ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка») по акту приймання-передачі. Судові витрати позивач просив суд покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2017 (суддя Добреля Н.С.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2017 у справі №922/1676/17, як таке що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Третя особа по справі без самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача, ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка», також не погодилася з рішенням господарського суду, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2017 у справі №922/1676/17, як незаконне та необґрунтоване, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 було об'єднано в одне провадження апеляційні скарги та призначено їх до розгляду на 12.10.2017.
10.10.2017 від третьої особи по справі, Міністерства культури України, через канцелярію апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення по справі, в яких Міністерство зазначає, що вимоги позивача, викладені в його апеляційній скарзі, вважає обґрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають задоволенню. В той же час, Міністерство культури України зазначає, що у зв'язку з відсутністю достатнього бюджетного фінансування не має можливості забезпечити явку свого представника в даному судовому засіданні та просить розглядати дану справу за його відсутністю.
Відповідач, ФОП ОСОБА_3, надав до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№10426 від 12.12.2017), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В.Лисенка» та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, а рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2017 залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
04.02.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (відповідач - орендар) було укладено договір оренди №5681-Н, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально-визначене майно: нежитлові приміщення - кім. №118, площею 5,0 кв.м. ,кім. №119, площею 24,9 кв.м. та частина кім. №113 (до барної стійки площею 14,0 кв.м.) на третьому поверсі 8-поверхової будівлі в осях 15, 17-У (зона «Б»), інв. №103/001, літ. «А-7», реєстровий номер 38385217.1.ЮЖВЦСД1677, загальною площею 43,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка», вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки станом на 10.09.2013 і становить за незалежною оцінкою 213410,00 грн.
Сторони у договорі визначили, що майно передається в оренду з метою: розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи за графіком роботи: вівторок-субота з 12:00 до 17:00. При цьому, сторонами було обумовлено, що стан майна на момент укладання договору потребує поточного ремонту, що визначається в акті приймання-передавання згідно довідки Балансоутримувача (пункти 1.2, 1.3).
У розділі 2 договору сторони визначили умови передачі орендованого майна. Так, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (п. 2.1).
Щодо орендної плати, то сторони дійшли згоди що вона визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - грудень 2013 року - 168,57 грн. (п. 3.1, додаток № 2 до основного договору).
Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень та лютий 2014 року (пункт 3.2).
Відповідач зобов'язався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору, як це закріплено у п. 5.1 договору.
Передача орендованого майна відбулася після підписання сторонами по договору акту приймання-передачі від 04.02.2014.
17.11.2016 договір оренди нежитлового приміщення було пролонговано до 04.12.2019, про що між сторонами було укладено додаткову угоду №2.
Під час дії договору оренди, спеціалістами позивача було проведено контроль за станом та використання орендованого державного майна переданого в оренду відповідачу за договором та за результатами огляду приміщень третьою особою (ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка») і документального контролю виконання умов договору оренди були встановлені наступні порушення:
- орендар використовує під їдальню площу 46,0 кв.м. замість 43,9 кв.м., що є порушенням пунктів 1.1, 5.1 договору та призводить до недоотримання орендної плати до державного бюджету;
- орендар використовує майно у невстановлений договором час, та не сплачує за таке використання ані орендну плату, ані оплату за комунальні послуги, що є порушенням пунктів 1.2, 5.1 договору, та також призводить до недоотримання орендної плати до державного бюджету та завдання збитків балансоутримувачу орендованого майна;
- орендар не здійснює поточного ремонту орендованих приміщень всупереч пунктів 1.3, 5.7 договору, та акту приймання-передачі майна, де зазначено, що майно потребує поточного ремонту, та орендар зобов'язався своєчасно та за власний рахунок здійснювати поточний ремонт орендованих приміщень.
Зазначені порушення знайшли відображення у відповідному акті огляду об'єкта оренди №1-2/17 від 12.01.2017, на який, як на доказ невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, посилається позивач у своїй позовній заяві. Вважаючи такі дії відповідача суттєвим порушенням умов договору оренди, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про розірванню спірного договору.
Відповідач, в свою чергу, проти позовних вимог заперечує, наполягає на тому, що він належним чином виконує умови договору оренди, здійснює поточний ремонт нежитлових приміщень, користується спірними приміщеннями лише у відведений договором час та на визначеній договором площі. Також відповідач вказує на те, що балансоутримувач спірних приміщень своїми діями створює перешкоди для підприємницької діяльності відповідача та фактично вчиняє дії для розірвання договору з боку ФОП ОСОБА_3
Приймаючи рішення господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого позову, оскільки позивач не довів тих обставин, на які він посилається у позові, тобто не довів у встановленому порядку належними та допустимими доказами те, що відповідач істотно порушив умови договору оренди №5681-Н від 04.02.2014. За всіма фактичними обставинами спору суд першої інстанції визначився, що підстави для розірвання договору оренди відсутні.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Предметом спору у даній справі є розірвання договору оренди державного майна, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.
В силу приписів ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди (найму) одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. ч. 1 та 3 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань. При цьому названа норма застосовується з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності (стаття 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковий до виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Із наданих сторонами до матеріалів справи документальних доказів вбачається, що відповідач своєчасно сплачує орендні платежі за договором оренди, і заборгованість із орендних платежів у відповідача перед позивачем відсутня.
Відповідно до статті 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як вбачається зі змісту частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною умов договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Виходячи з аналізу зазначеної норми, сторона, яка ставить питання про дострокове розірвання договору, має довести істотне порушення договору другою стороною.
У відповідності до положень статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про розірвання договору оренди №5681-Н від 04.02.2014. Проте, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено у встановленому законом порядку наявність суттєвих порушень з боку відповідача умов укладеного між ними договору, враховуючи наступне.
Однією з підстав обґрунтування позовних вимог позивач визначає порушенням пунктів 1.1, 5.1 договору, що призводить до недоотримання орендної плати до державного бюджету, оскільки відповідач використовує під їдальню площу 46,0 кв.м. замість 43,9 кв.м. На підтвердження цього факту позивач надає акт огляду (обстеження) №1-2/17 від 12.01.2017, в якому зазначено про використання відповідачем частини приміщення, яке не є предметом договору оренди.
Але вказаний акт не може бути належним доказом підтвердження використання відповідачем площі у 46,0 кв.м, оскільки в ньому не зазначено про те, яка саме площа використовується відповідачем. Інших доказів, що свідчили б про безпідставне використання відповідачем зайвої площі (яка не є предметом договору оренди) позивачем не було надано ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції.
Твердження позивача про нездійснення поточного ремонту орендованих приміщень всупереч пунктів 1.3, 5.7 договору також спростовуються наступними фактами та обставинами, що знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Так, обґрунтуванням порушення відповідачем умов договору в частині не проведення поточного ремонту слугує також акт огляду №1-2/17, в якому зазначено про те, що у спірному приміщенні не проводились ремонтні роботи. Але, в цьому ж акті зазначено, що технічний стан орендованого приміщення є задовільним.
Проте, матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем комплексу дій з метою приведення орендованого приміщення у придатний для використання за цільовим призначенням стан.
Так, матеріали справи містять договір підряду №033/2017 від 03.03.2017, укладений між відповідачем та ФОП ОСОБА_7, за умовами якого ФОП ОСОБА_7 приймає на себе здійснення електромонтажних робіт з монтажу електролічильника трьохфазного та прокладку кабельної мережі на території ДП «ХАТОБ» за адресою: АДРЕСА_1 згідно проекту «Реконструкція мереж з встановлення вузла обліку електричної енергії приміщення закулісної столової (3 поверх ДП «ХАТОБ»). При цьому ДП «ХАТОБ» був обізнаний щодо проведення зазначених робіт, що підтверджується листом №01/2015 від 28.02.2017 направленим відповідачу, яким ДП «ХАТОБ» узгодило проект електроживлення закулісної столової від ГРЩ-2 згідно проектної документації та рішення про приєднання.
Пункт 5.7 договору оренди, на порушенні якого наполягає позивач, не містить в собі строк його виконання.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, вищезазначене свідчить про те, що сторони договором не передбачили строку виконання зобов'язання щодо проведення відповідачем поточного ремонту, позивачем не було надано належних доказів не проведення відповідачем поточного ремонту та доказів того, що орендоване майно перебуває у незадовільному стані.
З приводу тверджень позивача щодо невиконання відповідачем заходів з пожежної безпеки, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів порушення відповідачем заходів пожежної безпеки. Проте, містять докази придбання вогнегасника та заяву на добровільне страхування загальної цивільно-правової відповідальності ФОП ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 121).
Також, наявна заява ФОП ОСОБА_3 на комплексне добровільне страхування за страховим продуктом «Small Business» та договір GTPL № 994113629.4040 на добровільне страхування відповідальності перед третіми особами від 23.08.2016, що свідчать про те, що відповідачем виконувались заходи з забезпечення техніки безпеки у спірному приміщенні.
Твердження позивача стосовно порушення відповідачем пунктів 1.2, 5.1 договору, суд апеляційної інстанції не може взяти до уваги, оскільки будь-яких претензій щодо порушення відповідачем графіку перебування в орендованому приміщенні в матеріалах справи не міститься.
Посилання позивача на акт огляду (обстеження) №1-2/17 від 12.01.2017, в даному випадку не може слугувати достатнім доказом порушення відповідачем умов договору оренди щодо користування приміщенням поза межами дії договору.
Суд першої інстанції також обґрунтовано не прийняв як належний доказ використання відповідачем орендованого майна з істотним порушенням умов договору, надані позивачем акти від 04.01.2017-06.01.2017, оскільки зазначені акти підписані з боку тільки однієї сторони, а саме з боку представників ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В.Лисенка» - балансоутримувача (третьої особи у справі).
Отже, в даному випадку саме ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В.Лисенка» зобов'язане довести у встановленому порядку шляхом подання належних доказів факт такого порушення з боку іншої особи, яка, в даному випадку, наявність такого порушення заперечує.
Крім того, зважаючи на наявність додаткової угоди №2 від 17.11.2016, якою було пролонговано договір оренди №5681-Н до 04.12.2019, у балансоутримувача на час пролонгації договору були відсутні претензії до відповідача щодо порушення умов договору та використання приміщення поза межами дії договору.
Посилання ДП «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка» та Міністерства Культури України на те, що відповідачем також порушено п. 5.12 договору, яким передбачено здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, то суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідача немає заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання майна, це підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків підписаним ДП ХНАТОБ та ФОП ОСОБА_3 станом на 15.05.2017(т.1 а. с. 109).
Також в матеріалах справи міститься лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 21.02.2017, відповідно до якого останній зазначає, що між ФОП ОСОБА_3 та РВФДМУ по Харківській області було укладено додаткову угоду №2 до договору № 5681-Н від 04.02.2014 та строк договору оренди було продовжено до 04.12.2019. Крім того в даному листі зазначено, що після укладання договору оренди державного майна, регіональне відділення виступає його орендодавцем з визначеними законодавством функціями. Перешкоди у користуванні орендованим майном є порушенням права орендаря, якому Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (ст. 28) забезпечується захист нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.
В даному випадку позовні вимоги позивача ґрунтуються саме на істотному порушенні умов договору, проте матеріалами справи не підтверджено істотного порушення відповідачем договору оренди, що в свою чергу виключає можливості розірвання договору на зазначених підставах.
Аналіз встановлених по справі обставин свідчить про те, що позивачем під час розгляду справи як в суді першої, так і апеляційної інстанції, не доведено у встановленому законом порядку наявність суттєвих та істотних порушень з боку відповідача умов укладеного між ними договору, у зв'язку з чим, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів апеляційної інстанції також дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог позивача про розірвання спірного договору оренди та виселення відповідача з орендованого приміщення, у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Посилання скаржників в апеляційних скаргах на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2017 у справі №922/1676/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги позивача та третьої особи задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В.Лисенка» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2017 у справі №922/1676/17 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Гребенюк Н. В.