"02" листопада 2017 р.Справа № 915/646/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Діброви Г.І.
секретар судового засідання: Полінецька В.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на рішення господарського суду Миколаївської області від "01" серпня 2017 року
по справі № 915/646/17
за позовом Миколаївського обласного територіального відділення Антимопонольного комітету України
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення штрафу та пені у розмірі 38 000,00 грн.
04.04.2017 року Миколаївське обласне територіальне відділення Антимопонольного комітету України (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) штрафу у розмірі 19 000 грн. та пені у розмірі 19 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено законодавство про захист економічної конкуренції, передбаченою п.13 ст.50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», а саме неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.
Рішенням господарського суду Миколаївськї області від 01.08.2017 року у справі № 915/646/17 (суддя Семенчук Н.О.) позов задоволений повністю. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, на користь Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України штраф в розмірі 19 000,00 грн. згідно рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.10.2016 №35-ріш, пені у розмірі 19 000,00 грн., яка нарахована за прострочення сплати штрафу.
Додатковим рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.08.2017 року стягнуто з Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, на користь Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 1600 грн. судового збору.
Висновок суду мотивований тим, що рішення адміністративної колегії № 35-ріш отримано відповідачем 25.10.2016 та вказане рішення є чинним і обов'язковим для виконання.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Так, за твердженням апелянта, він не отримував рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимнопольного комітету від 12.10.2016 року та дізнався про нього лише з отримання позовної заяви, у зв'язку з чим за твердженням відповідача два місяця на сплату штрафу є з 25.10.2016 року та нарахування пені є недоцільним.
Також скаржник зазначає, що він свій обов'язок у визначений законодавством строк виконав та не порушив вимоги ст.ст. 22, 21-1 ЗУ «Про Антимонопольний комітет України».
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив залишити апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.
Учасники судового процесу в судове засідання 02.11.2017 року не з'явились без поважних причин, про причини неявки суд не повідомляли, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, відзив на неї проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (зі змінами та доповненнями) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині зокрема здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Положеннями статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має зокрема наступні повноваження: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 5) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Судом встановлено, що Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (позивач) розглянуто справу № 1-26.250/47-2016 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладання штрафу з боку ФОП ОСОБА_1 (відповідач) та 12.10.2016 року прийнято рішення №35-ріш, відповідно до якого визнано дії ФОП ОСОБА_1, які полягають у неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного України на вимоги 1, 2 про дохід, визнано у діях фізичної особи порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.13 ст.50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»
За результатом зазначеного рішення, було вирішено:
- накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф, відповідно до абз.4 ч.2 ст.52 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», у розмірі 9500 грн.;
- визнано дії ФОП ОСОБА_1, які полягали у неподанні інформації Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного України на вимогу його голови від 24.06.2016 № 1-292/80-900, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.13 ст.50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»;
- за вчинення зазначеного правопорушення накладено штраф у розмірі 9500 грн.;
- зобов'язано фізичну особу надати інформацію, що вимагалась Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного України у 12-ти денний термін з дня отримання рішення, прийнятого у даній справі. Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня оскарження рішення.
Також у рішенні зазначено, що воно може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня його отримання (а.с.08-10).
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Як стверджує позивач, рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №35-ріш від 12.10.2016 у справі №1-26.250/47-2016 позивачем було направлено на адресу відповідача АДРЕСА_1) листом від 21.10.2016 року № 1-292/80-1519 (а.с.11).
Відповідно до пунктів 1, 2 ст.56 Закону, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інших спосіб.
Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України направив 22.02.2017 року № 1-292/80-228 лист, на адресу ФОП ОСОБА_1 про стан виконання рішення, зі змісту якого зазначено, що Рішення Адміністративної колегії було отримано фізичною особою 25.10.2016 року , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, штраф мав бути сплачений у період з 26.10.2016 - по 26.12.2016 року включно. Також у листі просили у п'ятиденний термін надати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Між тим, така вимога залишена ФОП ОСОБА_1 без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення Миколаївського обласного територіального відділення Антимопонольного комітету України до суду з відповідним позовом.
Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч. ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Таким чином, відповідач мав сплатити штраф, накладений на нього згідно рішення №35-ріш від 12.10.2016 до 26.12.2016року включно, однак, в порушення норм чинного законодавства, відповідач не сплатив зазначений штраф.
Згідно ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
З огляду на викладене та враховуючи чинність рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №35-ріш від 12.10.2016 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 19000, 00 грн. штрафу, які доведені позивачем належними та допустимими доказами, а відповідачем не спростовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
За порушення строку оплати штрафу, позивачем нарахована пеня за кожний день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за період 27.12.2016 по 03.07.2017у розмірі 1,5 % від суми , що складає 53 865, 00 грн.
У зв'язку з тим, що розмір пені у сумі 53 865, 00 грн. більший ніж сума штрафу (50 000), відповідно до ст.56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», позивачем заявлена до стягнення сума пені у розмірі 19 000 грн.
Оскільки розмір пені, заявлений позивачем до стягнення, відповідає вимогам встановленим ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 19 000, 00 грн. пені, які доведені позивачем належними та допустимими доказами, а відповідачем не спростовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Згідно п. п. 2, 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке. За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів. Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.
Господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів оскарження відповідачем у встановлений Законом строк рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №35-ріш від 12.10.2016 та визнання його недійсним.
З огляду на викладене, доводи відповідача щодо необґрунтованості розміру штрафу в сумі 19 000 грн. не заслуговують на увагу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх орган.
Отже, законом чітко визначено, що Антимонопольний комітет України є єдиним органом державної влади, до повноважень якого віднесено здійснення державного контролю за додержання законодавства про захист економічної конкуренції, та відповідно, виявлення, фіксацію порушень норм цього законодавства, а також вжиття передбачених законом заходів щодо їх усунення, в тому числі шляхом прийняття обов'язкових до виконання рішень з цього приводу. Чинні рішення органів Антимонопольного комітету України, ухвалені за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, строк оскарження яких минув, відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, є єдиними належними доказами вчинення особою відповідного правопорушення.
Доводи відповідача про те, що він не отримував рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №35-ріш від 12.10.2016 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції , оскільки він у цей період знаходився у Києві та в копі повідомлення про вручення поштового відправлення відсутній підпис відповідача, спростовується вищевикладеним.
Так, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що лист від 21.10.2016 року № 1-292/80-1519 про надсилання рішення адміністративної колегії, був направлений на фактичну адресу фізичної особи за місцем реєстрації та вручений 25.10.2016 року «особисто» Пілько, що підтверджується поштовим повідомленням № 5500215811027 (а.с.11).
Відповідачем не було надано доказів на підтвердження того, що він не отримував поштове відправлення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та належних доказів перебування його у цей період у м. Києві.
Правила надання послуг поштового зв'язку затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила) та визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку, регулювання відносин між ними.
Відповідно до пункту 62 Правил у разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Порядок доставки та вручення поштових відправлень регламентовано розділом Правил "Доставка та вручення поштових відправлень, поштових переказів".
Пункт 99 Правил регламентує, що рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
Пунктом 106 Правил передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення, працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
Порядок приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень визначено у спеціальному нормативно - правовому акті - Порядку пересилання поштових відправлень (далі - Порядок), затверджений наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006р. №211.
Пункт 3.1.6.10. цього Порядку регламентує, що вручення письмової кореспонденції здійснюється у порядку, визначеному в пунктах 104 - 121 Правил надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 116 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "ЕМ8" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
Згідно пункту 117 цих Правил поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
Так, доказом отримання поштового відправлення, як зазначено у Правилах поштового зв'язку, є наявність у повідомленні про вручення поштового відправлення дати його вручення та прізвища одержувача (адресат чи уповноважена особа). Такі дані містяться у повідомленні про вручення поштового відправлення №5500215811027.
Виходячи з того, що відповідно до вимог Правил, поштове відправлення вручається лише адресату чи його уповноваженій особі, у Відділення не виникало (та і не повинно виникати) будь - яких сумнівів щодо того, що поштове відправлення (зокрема, рішення Відділення), як зазначає Відповідач, не було йому вручено.
Враховуючи, що повідомлення про вручення поштового відправлення №5500215811027 оформлено у відповідності до вимог Закону та Правил поштового зв'язку, та вручається лише адресату чи його уповноваженій особі, господарський суд Миколаївської області також не мав підстав сумніватись в його достовірності.
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія дійшла до висновку, що позовні вимоги Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу та пені за невиконання рішення АМК від №35-ріш від 12.10.2016 відповідно до розрахунку позивача підлягають задоволенню.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 01.08.2017 року у справі № 915/646/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „01" серпня 2017 року у справі № 915/646/17 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови
складено „03" листопада 2017 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Г.І. Діброва