"02" листопада 2017 р.Справа № 916/1060/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюка І.Г.,
суддів: Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.
секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
за участю:
від ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2, довіреність № 276151від 20.10.2017,
ОСОБА_3, довіреність № 786 від 04.09.2015
від КП «Авангардкомунсервіс» - Батраков Р.А., довіреність № 19 від 04.07.2017
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2017
у справі № 916/1060/17
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Комунального підприємства «Авангардкомунсервіс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа підприємець ОСОБА_7
про зобов'язання вчинити певні дії
та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Авангардкомунсервіс»
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 78 714,98 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Комунального підприємства «Авангардкомунсервіс» (далі - КП «Авангардкомунсервіс») про визнання дійсним укладений 01.11.2016 між ОСОБА_1 та КП «Авангардкомунсервіс» договір про надання послуг з паркування транспортних засобів та зобов'язання відповідача належним чином виконувати умови підписаного між сторонами договору.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом незаконного розірвання договору б/н про паркування транспортних засобів від 01.11.2016 в односторонньому порядку з боку КП «Авангардкомунсервіс».
Не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, 15.06.2017 відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою (вх. № 1508/17) до ФОП ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за договором б/н про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016 у загальному розмірі 78 714,98 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 70 260,00 грн., пені у розмірі 5 254,11 грн., трьох відсотків річних у розмірі 591,40 грн. та збитків від інфляції у розмірі 2 609,47 грн. Ухвалою від 21.06.2017 вказану зустрічну позовну заяву господарським судом було прийнято до спільного розгляду зі справою №916/1060/17.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.07.2017 в позові відмовлено. Зустрічний позов задовольнити частково. Стягнуто ФОП ОСОБА_1 на користь КП «Авангардкомунсервіс» основний борг у розмірі 27 300,00 грн., судовий збір у розмірі 554,91 грн. В решті зустрічного позову відмовлено.
Рішення Господарського суду обґрунтовано тим, що умовами договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016, встановлено право Виконавця, у випадку порушення строків оплати або порушення інших зобов'язань Замовника по договору, розірвати договір у односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення поштовим або кур'єрським зв'язком, а також наявністю заборгованості позивача перед відповідачем за надані послуги на суму 27 300,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ФОП ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенням Господарського суду Одеської області від 26.07.2017 по справі №916/1060/17 та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 та відмовити у задоволені позовних вимог за зустрічним позовом КП «Авангардкомунсервіс».
Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу зазначає, що КП «Авангардкомунсервіс» жодного разу не надсилав на адресу реєстрації позивача актів наданих послуг, рахунків на оплату чи інших документів, які свідчили б про наявність у нього заборгованості. Жодного рахунку на оплату наданих послуг за період, за який стягнуто борг (грудень 2016 року), апелянту пред'явлено не було.
Крім того, скаржник зазначає, що рахунок за 1 паркомісце за листопад 2016 року, який сплачено ФОП ОСОБА_1 перевищує виставлений відповідачем рахунок за грудень 2016, проте повідомлення про зміну вартості місця надійшло лише 01.02.2017.
У зв'язку з тим, що підстав для розірвання договору в односторонньому порядку не було, апелянт вважає, що договір на сьогоднішній день діючий, а відповідач ухиляється від виконання прийнятих на себе зобов'язань, не допускаючи до паркувального майданчика для здійснення паркування автомобілів апелянта, чим порушує права останнього.
Станом на 01.02.2017 року будь-яких порушень умов договору з боку Замовника - ФОП ОСОБА_1 не було.
Таким чином, у зв'язку з тим, що підстав для розірвання договору в односторонньому порядку не було, апелянт вважаємо, що договір діючий, а відповідач ухиляється від виконання прийнятих на себе зобов'язань, не допускаючи до паркувального майданчика для здійснення паркування автомобілів апелянта, чим порушує права останнього.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.) від 21.08.2017 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.10.2017 о 10:30.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.10.2017 о 12:00.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 залучено до участі у справі № 916/1060/17 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Фізичну особу підприємця ОСОБА_7, розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.11.2017 о 15.30.
У судове засідання 02.11.2017 з'явився представники ФОП ОСОБА_1 та представник КП «Авангардкомунсервіс».
Представник КП «Авангардкомунсервіс» в повному обсязі не згоден із твердженнями скаржника, викладених в апеляційній скарзі та просить суд у задоволені апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції від 26.07.2017 у справі № 916/1060/17 - залишити без змін.
Представники ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом ФОП ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, про дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином. Крім того, КП «Авангардкомунсервіс» в судовому засіданні надано докази повідомлення ФОП ОСОБА_7 про дату та час розгляду справи, відповідно до листа № 208 від 24.10.2017.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.11.2016 між КП «Авангардкомунсервіс» (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір про надання послуг з паркування транспортних засобів, у відповідності до п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується відповідно до умов цього договору та в порядку, визначеному договором та Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за №1342, надати Замовнику послуги із денного паркування транспортних засобів на спеціально облаштованих для паркування місцях, а Замовник зобов'язаний прийняти та сплатити кошти за надані послуги.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до п. п. 1.5, 1.7 договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016, послуги із паркування надаються на умовах оплати фактичного використання послуг із паркування. Оплата здійснюється у безготівковій формі. Розрахунки проводяться Замовником поетапно, частинами, два рази за обліковий період: перша частина до 15 числа місяця, наступного за звітним, а друга частина - до 30 числа цього ж місяця. Вартість послуг із паркування транспортних засобів (тариф) встановлюється рішенням виконавчого комітету Авангардівської селищної ради Овідіопольського району.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 1.9 договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016, за письмовим погодженням із Виконавцем, у разі нерозміщення транспортних засобів у вихідні дні, чи у дні, коли через погодні умови розміщення транспортних засобів неможливе на майданчику для паркування, оплата послуг паркування за ці дні Замовником не здійснюється.
Приписами п. 1.14 договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016 визначено, що за наявності письмового дозволу Виконавця та за власні кошти Замовник має право за власним бажанням провести поліпшення та благоустрій майданчика для паркування, що розташований за адресою: вул. Базова, смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область. Ця умова договору не тягне за собою зобов'язання Виконавця щодо компенсації вартості неузгоджених поліпшень. Компенсації підлягають лише погоджені із Виконавцем та зроблені Замовником поліпшення.
Умовами п. п. 2.1.1, 2.2.1 договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016 встановлено, що Виконавець зобов'язаний якісно та вчасно надавати послуги з паркування транспортних засобів Замовника, а Замовник - оплатити послуги відповідно до п. п. 1.4, 1.5, 1.7 договору.
Статтею 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до положень п. п. 4.1 договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та припиняється: за взаємною згодою сторін; з ініціативи Виконавця у випадку порушення строків оплати або інших зобов'язань по договору шляхом направлення письмового повідомлення поштовим або кур'єрським зв'язком; з ініціативи Замовника, у тому числі у випадку незгоди зі зміною вартості послуг - з моменту введення нових тарифів, за умови письмового повідомлення Виконавця; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених Законом.
Листом від 25.01.2017 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із проханням не здійснювати нарахування оплати послуг з паркування за січень 2017 року, у зв'язку з несприятливими погодними умовами та значною кількістю святкових та вихідних днів.
Як встановлено п.1.5. договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016, розрахунки проводяться Замовником поетапно, частинами, два рази за обліковий період: перша частина до 15 числа місяця, наступного за звітним, а друга частина - до 30 числа цього ж місяця, тобто повна оплата за послуги надані в грудні 2016 року, повинна була здійснитися не пізніше 30 січня 2017 року.
КП «Авангардкомунсервіс» листом від 01.02.2017 повідомило ФОП ОСОБА_1, що комунальне підприємство, як Виконавець за договором, не буде здійснювати нарахування оплати послуг з паркування транспортних засобів протягом періоду з 01.01.2017 по 15.01.2017 включно. Окрім того, відповідачем було повідомлено позивача про наявність у останнього заборгованості з оплати послуг за договором, про підвищення тарифів за паркування з 15.02.2017, та про прийняте рішення КП «Авангардкомунсервіс» розірвати договір № б/н про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016 починаючи з 01.03.2017.
ОСОБА_1, в свою чергу, листом від 13.02.2017 було повідомлено відповідача про відсутність заборгованості за договором, оскільки останнім за попередньою усною домовленістю було здійснено облаштування майданчика для паркування, обов'язок щодо здійснення якого умовами договору покладено на КП «Авангардкомунсервіс», у зв'язку з чим, позивач просив відповідача відшкодувати вартість невід'ємних поліпшень шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 Окрім того, позивач наголошував на відсутності правових підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі були підписані акт № ОУ-0001051 здачі-прийняття робіт від 31.11.2016 на суму 25 200,00 грн. та акт №ОУ-0001157 здачі-прийняття робіт від 31.12.2016 на суму 27 300,00 грн. При цьому, акт №ОУ-0000116 здачі-прийняття робіт від 31.01.2017 на суму 14 700,00 грн. та акт №ОУ-0000162 здачі-прийняття робіт від 28.02.2017 на суму 28 260,00 грн. з боку ФОП ОСОБА_1 підписано не було. Окрім того, КП «Авангардкомунсервіс» було виставлено відповідачу рахунки-фактури за період з листопада 2016р. по лютий 2017.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до КП «Авангардкомунсервіс», місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до умов договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016р., якими встановлено право Виконавця, у випадку порушення строків оплати або порушення інших зобов'язань Замовника по договору, розірвати договір у односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення поштовим або кур'єрським зв'язком, а також наявність заборгованості позивача перед відповідачем за надані послуги на суму 27300,00 грн., КП «Авангардкомунсервіс»
правомірно та законно розірвав договір № б/н про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016.
Судова колегія апеляційного суду не погоджується з доводами суду першої інстанції, щодо належного повідомлення ПП Лапавець про розірвання договору в односторонньому порядку, шляхом направлення повідомлення № 18 від 01.02.2017, (арк. спр. 43), з оглядом на наступне.
За умовами п. 1.5 договору, останній строк виконання зобов'язання щодо сплати другої частини суми наданих послуг, сторони встановили до 30-го числа цього ж місяця. Направляючи вимогу про дострокове розірвання договору від 01.02.2016, в наступний за день після строку оплати, КП «Авангардкомунсервіс» діяв передчасно, оскільки з наданого листування вбачається, що вимога направлена ФОП ОСОБА_1 01.02.2017, в якої зазначено, про зміну тарифу за паркування, без повідомлення суми на яку тариф змінюється, та не даючи права ФОП ОСОБА_1 на відповідь, щодо встановлення нових тарифів, одразу повідомляє про розірвання договору від 01.11.2017, тобто з зазначенням дати його укладення, яка ще не наступила.
Крім того, зазначене повідомлення від 01.02.2017 не містить посилання на відповідні пункти договору від 01.11.2016, повідомлення містить вимогу про дострокове розірвання договору з 01.03.2017, проте в самому тексті листа повідомляється про підвищення тарифів з 15.02.2017.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених норм, слід дійти висновку, що дострокове розірвання договору про надання послуг з паркування транспортних засобів можливе на вимогу однієї із сторін в разі такого невиконання своїх обов'язків другою стороною, що є істотним, тобто завдає іншій стороні такої шкоди, яка унеможливлює та/або значною мірою перешкоджає досягненню нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою терміну «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Іншим критерієм істотності порушення договору у законі зазначається термін «шкода», який слід тлумачити з урахуванням ч.2 ст.22 ЦК України, а істотний негативний вплив на інтереси потерпілої сторони визначається виходячи з розміру завданої порушенням шкоди, який не дозволяє цій стороні отримати очікуване при укладенні договору.
Відтак, предметом дослідження є не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Отже, враховуючи, те, що оплата за договором № б/н про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016 повинна була відбутися до 30.01.2017, а 29.01.-28.01.2017 були вихідні дні, то прострочення платежу за договором у кількості двох днів виключає можливість висновку про позбавлення КП «Авангардкомунсервіс» значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору, та, відповідно, свідчить про відсутність істотного порушення договору як підстави для його розірвання.
Щодо позовних вимог ФОП ОСОБА_1 про визнання дійсним укладений 01.11.2016 між ОСОБА_1 та КП «Авангардкомунсервіс» договору про надання послуг з паркування транспортних засобів, колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. У той же час, слід враховувати, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
В силу наведених законодавчих норм, завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є способом відновлення становища, яке існувало до порушення, відповідає змісту спірних правовідносин та забезпечує відновлення порушеного права.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач за первісним позовом визначив предметом позову визнання дійсним укладений 01.11.2016 між ОСОБА_1 та КП «Авангардкомунсервіс» договору про надання послуг з паркування транспортних засобів, проте договір є дійсним, оскільки судом встановлено, що його розірвання з боку КП «Авангардкомунсервіс» було неправомірно, а отже договір є чинним.
Звернення до господарського суду у такому випадку з самостійним позовом про визнання дійсним укладений договір є зверненням з вимогою про встановлення судом юридичного факту, що не відповідає належним способам захисту порушеного права, а отже в цій частині первісний позов задоволенню не підлягає.
Щодо зустрічного позову про стягнення заборгованості за договором б/н про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь КП «Авангардкомунсервіс» основного боргу у розмірі 27 300,00 грн., відповідно до наступного.
Матеріалами справи підтверджується заборгованість ФОП ОСОБА_1 за договором № б/н про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016 вартість наданих послуг за грудень 2016 року у розмірі 27 300,00 грн. відповідно до акту приймання-передачі № ОУ-0001051 від 30.11.2016, який був підписаний позивачем без зауважень.
Відповідно до умов договору № б/н про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016 сторонами не було визначено розміру вартості наданих відповідачем послуг, який повинен сплачуватись до 15 числа місяця та розміру вартості послуг, який підлягає сплаті до 30 числа поточного місяця.
А отже, як вірно зазначено місцевим господарським судом, викладене унеможливлює встановлення правильного розміру заборгованості станом на 16 та 30 число місяця, що, в свою чергу, унеможливлює дослідження питання щодо правильності здійснених відповідачем нарахувань трьох відсотків річних, збитків від інфляції та пені на суму заборгованості у розмірі 27 300 грн., як того вимагає п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».
Таким чином, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2017 у справі № 916/1060/17 підлягає скасуванню частково, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання виконувати умови укладеного договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016, укладеного між Комунальним підприємством «Авангардкомунсервіс» та приватним підприємцем ОСОБА_1, у зв'язку з не повним встановлення обставин.
Відповідно до ч.4 ст.49 ГПК України, стороні, на користь якого відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Таким чином, судова колегія вважає за необхідне відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1760,00 грн. за подання апеляційної скарги покласти на КП «Авангардкомунсервіс».
Керуючись ст.ст. 99,
101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 26.07.2017 у справі № 916/1060/17 - скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
Первісний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Авангардкомунсервіс» виконувати умови укладеного договору про надання послуг з паркування транспортних засобів від 01.11.2016, укладеного між Комунальним підприємством «Авангардкомунсервіс» та приватним підприємцем ОСОБА_1.
В інший частині первісного позову - відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Авангардкомунсервіс» (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Фруктова, буд. 4/1, код 36518741) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (67600, АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) - 800 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( 67600, АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Комунального підприємства «Авангардкомунсервіс»( 67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Фруктова, буд. 4/1, код 36518741) - 27300 грн. основного боргу, 554,91 грн. судового збору.
Стягнути з Комунального підприємства «Авангардкомунсервіс» (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Фруктова, буд. 4/1, код 36518741) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (67600, АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) - 1760 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя М.А. Мишкіна