"31" жовтня 2017 р. Справа № 915/630/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Будішевської Л.О.,
Суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.
при секретарі судового засідання Станковій І.М.
за участю представників:
Від позивача - не з'явився,
Від відповідача - ОСОБА_1,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
на рішення господарського суду Миколаївської області від 11 вересня 2017 року
у справі №915/630/17
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Миколаївського обласного управління Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”,
про стягнення 1003 грн. 26 коп., -
Встановив:
У червні 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Миколаївського обласного управління Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 1003,26грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.
Вказане судове рішення мотивовано тим, що відповідач не є набувачем пенсійних коштів пенсіонера ОСОБА_2, які, в свою чергу, є власністю останнього, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку зазначеного пенсіонера.
Не погодившись із рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.09.2017, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулося до суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
На обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївської області перебував ОСОБА_2 який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" .
Виплата пенсії ОСОБА_2 здійснювалась через філію - Миколаївське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" шляхом зарахування коштів на картковий рахунок пенсіонера. ОСОБА_2 пенсія за червень 2016 року в сумі 1809,25 грн. перерахована на картковий рахунок в червні 2016 року, згідно списку № 18 на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10014/094 філії - МОУ ПАТ "Ощадбанк".
09.06.2016 року головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області отримано повідомлення про смерть ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-ФП № 241172 від 06.06.2016, згідно з яким пенсіонер помер 28.05.2016.
Скаржник зазначає, що оскільки смерть пенсіонера є підставою для припинення виплати йому пенсії, то кошти, перераховані на картковий рахунок одержувача після його смерті підлягають поверненню на рахунки органу Пенсійного фонду України.
Власником коштів, виплачених особі, яка отримує пенсію, є безпосередньо одержувач страхових виплат, а не банківська установа, в якій відкрито банківський рахунок одержувача цих виплат.
Скаржник вважає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що Відповідач лише вчиняв дії по обслуговуванню рахунку пенсіонера, оскільки після смерті останнього, всі майнові права, які він мав за життя, припинились.
26.10.2017 від Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Миколаївського обласного управління Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач зазначив, що 06.06.2016 від Фонду надійшли кошти в сумі 1 809,25 грн. (пенсія ОСОБА_2М.) для зарахування на картковий рахунок пенсіонера. Банк зарахував ці кошти на його рахунок того ж дня та 06.06.2016 списав з рахунку ОСОБА_2 суму його грошового зобов'язання в розмірі 1003,26 грн. ( 7.98 грн. та 12.13 грн. - відсотки за користування кредитом. 983,15 - сума відновлення кредитного ліміту). Залишок коштів на рахунку ОСОБА_2 склав 805.99 грн.
В силу пункту 18 вказаного Порядку у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача або про визнання одержувача безвісно відсутнім або оголошення померлим уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача або місяцем набрання законної сили рішенням суду про визнання одержувача безвісно відсутнім або оголошення померлим, і зробити відповідь) відмітку в примірнику списку, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду та органу соціального захисту населення. Суми пенсій та грошової допомоги зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача або місяцем набрання законної сили рішенням суду про визнання одержувача безвісно відсутнім або оголошення померлим, підлягають поверненню уповноваженим банком органам Пенсійного фонду та органам соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня після надходження таких відомостей.
Чинним законодавством встановлено обов'язок уповноваженого банку щодо повернення зарахованих на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками грошових коштів лише у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги в межах наявної суми на поточному рахунку пенсіонера.
10.06.2016 Фонд направив до Банку розпорядження щодо повернення з поточного рахунку ОСОБА_2 пенсії у розмірі 1809.25 грн., яке банк отримав 16.06.2016.
Відповідно до вищевказаних положень, Договору № 1 та Порядку, Банк 16.06.2016 повернув Фонду залишок коштів на поточному рахунку в сумі 805,99 грн.
Тобто, Банком в повній мірі дотримано відповідні приписи Порядку та Договору № 1 в частині повернення коштів з поточного рахунку померлого пенсіонера після одержання відомостей про смерть особи.
У судовому засіданні 31.10.2017 представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вимоги, викладені в ній, безпідставними, а оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
01.09.2009 між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” укладено договір № 1.
Відповідно до параграфу 1 статті 1 Договору банк виконує функції виплати пенсій пенсіонерам з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), допомоги на поховання та недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю зазначених пенсіонерів, а також одноразової грошової допомоги членам сімей померлих пенсіонерів, що виплачується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (із змінами та доповненнями) та інші допомоги та виплати (надалі - пенсії та допомоги).
Параграфом 2 статті 1 Договору встановлено, що Банк виконує функції, зазначені у параграфі 1 статті 1 цього договору у Миколаївській області.
09.08.2007 між відповідачем та пенсіонером ОСОБА_2 було укладено договір № 36 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово - кредитною схемою відповідно до якого ОСОБА_2 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 215 грн. 80 коп.
06.06.2013 між Банком та ОСОБА_2 укладено Додатковий договір до Договору № 36 від 09.08.2007, за умовами якого Банк відкриває ОСОБА_2 рахунок за тарифним пакетом “Пенсійний”, надає клієнту платіжну картку та ПІН - конверт до неї та встановлює кредит у сумі 21580 грн. 90 коп.
Відповідно до п.1.9 Додаткового договору до Договору № 36, пенсіонер ОСОБА_2 доручив, а відповідач набув право здійснювати договірне списання з рахунку ОСОБА_2 коштів в сумі, що відповідають розмірам грошових зобов'язань перед банком.
09.06.2017 позивачем отримано відомості, відповідно до яких пенсіонер ОСОБА_2 помер.
10.06.2017 р. позивач звернувся до відповідача із розпорядженням вих. № 2039/03 про повернення грошових коштів, перерахованих на рахунок ОСОБА_2 в сумі 1809 грн. 25 коп., нарахованої на ім'я зазначеного пенсіонера, яке банком було отримано 16.06.2016.
Станом на 16.06.2017 на рахунку ОСОБА_3 залишок коштів становив 805грн.99коп.
16.06.2016 банком повернуто кошти в сумі 805 грн. 99 коп. та листом від 22.06.2016 № 26-02/12-796 повідомлено, що сума повернута в межах залишку на картковому рахунку.
Частиною 3 ст. 1066 ЦК України передбачено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
За ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Згідно п.2 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596 (надалі Порядок) виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках, з якими Пенсійний фонд та Мінсоцполітики за результатами конкурсу укладають відповідні угоди з визначенням санкцій за недотримання ними договору перед одержувачами.
За п. 4 Порядку установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри
У статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" наведено визначення банківського рахунку, згідно з яким це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р., власник рахунку в банку - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.
Відповідно до п. 1.7. вказаної Інструкції кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
З урахуванням положень глав 5, 12 Інструкції, стягувачами, що мають право ініціювати списання коштів з рахунків клієнтів без їх відома, є органи державної виконавчої служби (на підставі виконавчих документів, установлених законами України) та органи державної податкової служби (щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою чи територіальною громадою).
Згідно п. 22.9 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів у Україні" банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним банком України. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.
Відповідно до п.1.38, 1.39 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" списання договірне - це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.
Відсутність спірних коштів на поточному рахунку одержувача (пенсіонера), станом на день отримання банком повідомлення про його смерть, унеможливлює виконання вимоги Управління ПФУ про повернення цих коштів останньому.
З урахуванням наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, про те що банком дотримано вимог законодавства щодо повернення коштів з поточного рахунку пенсіонера з дня надходження відомостей про смерть останнього у межах суми наявної на поточному рахунку одержувача (пенсіонера).
Доводи скаржника про те, що використання коштів Пенсійного фонду України, які зараховані на рахунок пенсіонера вже після його смерті та не можуть бути використаними на здійснення пенсійних виплат для погашення кредитної заборгованості та виплата таких коштів неналежній особі після смерті одержувача є порушенням Закону № 1058 та умов Договору № 1 від 01.09.2009 судовою колегією не приймається, оскільки 06.06.2016 від Фонду надійшли кошти в сумі 1 809,25 грн. та в цей день зараховано Банком на картковий рахунок пенсіонера та списано з рахунку ОСОБА_2 суму його грошового зобов'язання в розмірі 1003,26 грн. ( 7.98 грн. та 12.13 грн. - відсотки за користування кредитом. 983,15 - сума відновлення кредитного ліміту).
Про смерть ОСОБА_2 відповідач дізнався лише 16.06.2016 під час отримання розпорядження від позивача щодо повернення з поточного рахунку пенсії у розмірі 1809.25 грн.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Миколаївської області від 11 вересня 2017 року у справі №915/630/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України,
апеляційний господарський суд
постановив:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 11 вересня 2017 року у справі №915/630/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 03.11.2017
Головуючий суддя Будішевська Л.О.
Судді Мишкіна М.А.
ОСОБА_4