79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" листопада 2017 р. Справа № 909/226/16
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого- судді: Бойко С.М.
суддів: Бонк Т.Б.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Процевич Р.Б.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № Т5007-Л13-463-1216 від 29.12.16р.)
розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» № 14/2-896 від 16.06.2016
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2016, суддя Цюх Г.З.
у справі № 909/226/16,
за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз»
про стягнення суми,
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2016 р. в справі № 909/226/16 в позові Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Тисменицягаз" про стягнення заборгованості в сумі 4 409 889,85 грн., в тому числі 2937587,61 грн. основного боргу, 908223,08 грн. пені, 134484,51 грн. - 3% річних та 429594,65 грн. інфляційних - відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду від 08.08.2017 в справі №909/226/16 частково задоволено касаційні скарги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Тисменицягаз" та відповідно скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 року в частині стягнення 908 223,08 грн. пені, 134 484,51 грн.- 3% річних та 429 594,65 грн. - інфляційних втрат. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.
В частині припинення провадження по справі на суму 2 937 587, 61 грн. основного боргу постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 року залишено без змін.
Постанова суду касаційної інстанції щодо скасування судових рішень мотивована тим, що суди не врахували, що несвоєчасне повернення позивачем підписаних актів не впливало на строк виконання відповідачем обов'язку, наведений в абзаці першому пункту 6.1 договору. При цьому судами не враховано вимоги ст.655 ЦК України про обов'язок покупця здійснити розрахунок за отриманий товар. Також судами не надано належної оцінки тим обставинам, що сторони здійснювали розрахунки також через укладення спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів держаного бюджету, керуючись при цьому не лише умовами договору, а і спеціальними нормативними актами, що мають значення для вирішення спору. Не надано правової оцінки доводам відповідача на відсутність нарахування пені на заборгованість, яка існувала станом на 20.07.2015 р. з врахуванням додаткової угоди №8 від 19.06.2015, редакцію п.7.2.договору.
А тому, висновки апеляційної інстанції за наслідками розгляду вимог в частині стягнення пені, інфляції та річних є передчасними.
Предметом нового розгляду в суді апеляційної інстанції є вимоги ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до ПАТ «Тисменицягаз» про стягнення 908 223,08 грн. пені, 134 484,51 грн. 3% річних та 429 594,65 грн. інфляційних втрат.
В апеляційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2016 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позов задоволити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження всіх істотних обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що обов'язок відповідача з оплати поставленого природного газу не пов'язаний з поверненням підписаних актів. За своєю природою договір №13-151-Н від 04.01.2013 є договором купівлі-продажу, на який розповсюджуються відповідні норми цивільного законодавства.
Також, скаржник зазначає, що відповідач міг відбирати з єдиної газотранспортної системи України для потреб населення і постачати населенню виключно природний газ з ресурсу ПАТ "НАК "Нафтогаз України". Встановлений на час існування спірних правовідносин порядок постачання природного газу населенню та порядок оплати спожитого природного газу населенню суттєво обмежували свободу підприємницької діяльності позивача та відповідача по даному напряму. Відповідач не міг відбирати природний газ у інших суб'єктів ринку, крім позивача. Оплата природного газу проводилась ПАТ «Тисменицягаз» шляхом договірного списання установою банку коштів з рахунку зі спеціальним режимом використання, які надійшли від населення по факту споживання ними природного газу.
Також, скаржник зазначає, що законодавством передбачено оплату товару після прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Підписання актів є документальним оформленням юридичного факту приймання-передачі природного газу, обов'язок відповідача оплатити поставлений природний газ виникає з факту приймання-передачі природного газу, а не з факту повернення підписаного акту.
ПАТ «Тисменицягаз» у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що обставини, викладені у рішенні суду мають істотне значення для розгляду справи, а тому правомірно враховані місцевим судом. Відповідач зазначає, що обов'язок провести остаточний розрахунок виникає не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним за умовами, якщо до цього часу товариство отримає підписані обома сторонами акти приймання-передачі природного газу, а тому строк для оплати природного газу не настав. У зв'язку з невиконанням позивачем свого обов'язку за договором щодо повернення підписаних актів приймання-передачі природного газу, у позивача не виникло право вимоги виконання зобов'язання, а саме здійснення відповідачем остаточного розрахунку за фактично переданий газ до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, оскільки такий здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу.
Також, відповідач вважає, що встановити хто був постачальником природного газу конкретному споживачу можливо лише на підставі актів приймання-передачі газу, які складаються в кінці місяця. До підписання актів приймання-передачі природного газу неможливо встановити, чий саме газ із загального потоку отримано відповідачем, оскільки крім позивача у відповідача існували правовідносини з іншими постачальниками природного газу.
В доповнення до відзиву відповідач надав контррозрахунок щодо сум, які просить стягнути позивач з врахуванням укладених протокольних рішень, що регламентовані спеціальним нормативним актом, стягнення пені з врахуванням пропущених строків позовної давності, а також вихідних днів, що припадали на день оплати, за якими сума пені становить 322 178 грн.,90 коп., 3% річних 20 530грн, 49 коп. та інфляційних в сумі 3 755 грн.,54коп.
Представники сторін на судових засіданнях підтримали свої позиції, що викладені письмово.
Позивач просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови пені, інфляційних та 3% річних згідно поданого розрахунку стягнення цих сум з відповідача. В апеляційній інстанції додавав уточнені розрахунки за якими сума пені 712 631грн.77коп, інфляційних 443 755грн. 24 коп., 3% річних 99 980грн.72коп.
Відповідач пояснив, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню. При умові її задоволення, просить суд врахувати заяву про відстрочку виконання рішення суду з врахуванням виключних обставин неможливості виконання рішення суду, що викладене письмово, що міститься в матеріалах справи.
В судове засідання після оголошеної перерви з'явився представник відповідача, апелянт -позивач не з'явився. Судом його явка обов'язковою не визнавалася. Справа відкладалася неодноразово, пояснення апелянта заслуховувалися, а тому відсутні процесуальні перешкоди в завершенні розгляду справи.
Суд вважає за можливе завершити розгляд справи за наявних в справі доказів про права і обов'язки сторін .
Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились в судовому засіданні, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та апеляційної скарги та відповідно про скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2016 в частині відмови в стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та ПАТ «Тисменицягаз» укладено договір купівлі-продажу природного газу №13-151-Н від 04.01.2013 та 7 додаткових угод, відповідно до умов яких позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцю) у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п.1.1 договору).
Згідно п. 3.4. договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця з урахуванням положень п.6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.
Додатковою угодою №2 від 31.12.2013 внесено зміни до п. 6.1. договору, в якій сторони узгодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу.
Додатковою угодою №3 від 28.04.2014 внесено зміни до п. 6.1. договору, в якій сторони узгодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу протягом 2013-2015 років природний газ на загальну суму 80 583 662,17 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу (том І, а.с.61-93). Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 року в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 2 937 587, 61 грн. припинено провадження по справі. Постановою Вищого господарського суду від 08.08.2017 року в цій частині рішення суду залишене без змін, а отже набуло законної сили.
Однак, як встановлено судами, позивач посилається на допущення відповідачем неналежного виконання договірних зобов'язань, визначених у договорі на купівлю-продаж природного газу №13-151-Н від 04.01.2013, а саме порушення пункту 6.1. договору внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язання у строк, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом та нарахування пені, 3% річних та інфляційних.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судами також встановлено, що між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Івано-Франківській області, Фінансовим управлінням Тисменицької РДА, ПАТ "Тисменицягаз", НАК "Нафтогаз України" було укладено Спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України (том І а.с.160-203), зокрема:
№425 від 19.02.2013 на суму 1 165 115,60 грн.
№613 від 15.03.2013 на суму 1 407 125,59 грн.
№926 від 17.04.2013 на суму 1 202 453,45 грн.
№1145 від 21.05.2013 на суму 1 997 252,40 грн.
№1304 від 20.06.2013 на суму 246 866,76 грн.
№1976 від 18.11.2013 на суму 764 216,30 грн.
№108 від 21.01.2014 на суму 1 628 164,40 грн.
№355 від 18.02.2014 на суму 634 880,00 грн.
№1338 від 13.06.2014 на суму 303 107,20 грн.
№1909 від 22.09.2014 на суму 674 873,50 грн.
№2372 від 15.12.2014 на суму 1 283 559,20 грн.
№189 від 22.01.2015 на суму 2 077 252,40 грн.
№190 від 22.01.2015 на 546 293,61 грн.
№318 від 17.02.2015 на суму 1 482 790,16 грн.
№544 від 17.03.2015 на суму 1 671 100,80 грн.
№951 від 21.04.2015 на суму 1 888 860,38 грн.
№1213 від 21.05.2015 на суму 3 760 680,53 грн.
№1337 від 16.06.2015 на суму 744 930,12 грн.
№1548 від 15.07.2015 на суму 766 526,82 грн.
№1700 від 21.07.2015 на суму 119 351,34 грн.
№2970 від 18.12.2015 на суму 189 104,52 грн.
№595 від 18.02.2016 на суму 429 442,21 грн.
Виконання сторонами вищезазначених спільних протокольних рішень підтверджується: платіжним дорученням № 3 від 21.02.2013 на суму 1 165 115,60 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №425 від 19.02.2013, за природний газ 2013, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.172, т.5);платіжним дорученням № 11 від 18.03.2013 на суму 1 407 125,59 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №613 від 15.03.2013, за природний газ 2013, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.172, т.5);випискою з рахунку від 04.06.2013 (а.с.173, т.5), згідно якої НАК «Нафтогаз Україна» перераховано 1 202 453,45 грн. згідно спільного протокольного рішення №926 від 17.04.2013 та платіжним дорученням № 27 від 04.06.2013 на суму 1 202 453,45 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №926 від 17.04.2013, за природний газ 2013, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.173, т.5);випискою з рахунку від 29.07.2013 (а.с.174, т.5), згідно якої НАК «Нафтогаз Україна» перераховано 1 244 667,45 грн. згідно спільного протокольного рішення №1145 від 21.05.2013 та платіжним дорученням № 40 від 29.07.2013 на суму 1 244 667,45 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №1145 від 21.05.2013, за природний газ 2013, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.174, т.5);випискою з рахунку від 29.07.2013 (а.с.175, т.5), згідно якої НАК «Нафтогаз Україна» перераховано 246 866,76 грн. згідно спільного протокольного рішення №1304 від 20.06.2013 та платіжним дорученням № 37 від 29.07.2013 на суму 246 866,76 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №1304 від 20.06.2013, за природний газ 2013, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.175, т.5);платіжним дорученням № 48 від 19.11.2013 на суму 764 216,30 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №1976 від 18.11.2013, за природний газ 2013, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.176, т.5);платіжним дорученням № 2 від 23.01.2014 на суму 1 628 164,40 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №108 від 21.01.2014, за природний газ 2013, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.177, т.5);платіжним дорученням № 5 від 20.02.2014 на суму 634 880,00 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №355 від 18.02.2014, за природний газ 2014, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.178, т.5);платіжним дорученням № 17 від 24.06.2014 на суму 303 107,20 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №1338 від 13.06.2014, за природний газ 2014, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.179, т.5);платіжним дорученням № 21 від 22.09.2014 на суму 674 873,50 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №1909 від 22.09.2014, за природний газ 2014, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.180, т.5);платіжним дорученням № 25 від 17.12.2014 на суму 1 283 559,20 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №2372 від 15.12.2014, за природний газ 2014, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.181, т.5);платіжним дорученням № 1 від 26.01.2015 на суму 2 077 252,40 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №189 від 22.01.2015, за природний газ 2014, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.182, т.5);випискою з рахунку (а.с.183, т.5), згідно якої НАК «Нафтогаз Україна» перераховано 546 293,61 грн. згідно спільного протокольного рішення №190 від 22.01.2015 та платіжним дорученням № 3 від 26.01.2015 на суму 546 293,61 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №190 від 22.01.2015, за природний газ 2014, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.183, т.5);платіжним дорученням № 13 від 19.02.2015 на суму 1 482 790,16 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №318 від 17.02.2015, за природний газ 2015, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.184, т.5);випискою з рахунку (а.с.185, т.5), згідно якої НАК «Нафтогаз Україна» перераховано 1 671 100,80 грн. згідно спільного протокольного рішення №544 від 17.03.2015 та платіжним дорученням № 20 від 18.03.2015 на суму 1 671 100,80 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №544 від 17.03.2015, за природний газ 2015, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.185, т.5);випискою з рахунку (а.с.186, т.5), згідно якої НАК «Нафтогаз Україна» перераховано 1 888 860,38 грн. згідно спільного протокольного рішення №951 від 21.04.2015 та платіжним дорученням № 26 від 24.04.2015 на суму 1 888 860,38 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №951 від 21.04.2015, за природний газ 2015, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.186, т.5);платіжним дорученням № 31 від 25.05.2015 на суму 3 760 680,53 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №1213 від 21.05.2015, за природний газ 2015, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.187, т.5);платіжним дорученням № 33 від 18.06.2015 на суму 744 930,12 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №1337 від 16.06.2015, за природний газ 2015, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.188, т.5);платіжним дорученням № 40 від 16.07.2015 на суму 766 526,82 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №1548 від 15.07.2015, за природний газ 2015, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.189, т.5);платіжним дорученням № 50 від 22.12.2015 на суму 189 104,52 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №2970 від 18.12.2015, за природний газ 2015, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.37, т.6);платіжним дорученням № 2 від 23.02.2016 на суму 429 442,21 грн. з призначенням платежу: «постанова КМУ від 11.01.2005 №20 згідно спільного протокольного рішення №595 від 18.02.2016, за природний газ 2015, договір від 04.01.2013 №13-151-Н» (а.с.190, т.5 та а.с.36, т.6);
Предметом цих Спільних протокольних рішень (п.1) є організація проведення Сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій».
Згідно п.3 даних Спільних протокольних рішень Сторони зобов'язалися, зокрема, перерахувати кошти наступній Стороні, а Сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок.
Спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання всіма Сторонами і діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Спільним протокольним рішенням (п.5.2.).
З огляду на наведене, шляхом підписання вище перелічених Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору про купівлю-продаж природного газу №13-151-Н від 04.01.2013.
З огляду на це, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині зазнають імперативного регулюючого впливу держави, шляхом прийняття, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субвенцій та компенсацій" №20 від 11.01.2005 р.
Згідно п. 1 затвердженого вказаною вище Постановою Порядку він визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами (далі-субвенція).
Згідно абз. 1 п. 7 згаданого Порядку для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку.
Як визначається в абз. 4 даного Порядку (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р.) розрахунки проводяться на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.
Позивач при здійсненні нарахувань пені, 3% річних та інфляційних нарахувань вищезазначеного не врахував, а тому апеляційний господарський суд на виконання вимог суду касаційної інстанції здійснює перерахунок заявлених сум з урахуванням доводів відповідача щодо зміни сторонами порядку та строків проведення взаєморозрахунків, та, відповідно, з'ясовує наявність підстав для настання відповідальності за несвоєчасну оплату одержаного газу
Таким чином, враховуючи вищенаведене, на виконання вимог суду касаційної інстанції, необхідною умовою встановлення підстав для настання відповідальності за несвоєчасну оплату одержаного газу є визначення моменту з якого зобов'язання щодо оплати вважатиметься простроченим.
Як роз'яснено в п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.
Отже, враховуючи вищенаведені умови договору обов'язок по сплаті поставленого газу згідно з актом приймання - передачі природного газу від 31.01.2013 на суму 5 329 492,66 грн. вважатиметься простроченим з 20.02.2013;
актом приймання - передачі природного газу від 28.02.2013 на суму 3 198 955,31 грн. вважатиметься простроченим з 20.03.2013;
актом приймання - передачі природного газу від 31.03.2013 на суму 3 395 373,00 грн. вважатиметься простроченим з 20.04.2013;
актом приймання - передачі природного газу від 30.04.2013 на суму 2 187 655,73 грн. вважатиметься простроченим з 21.05.2013 (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем);
актом приймання - передачі природного газу від 31.05.2013 на суму 440 658,71 грн. вважатиметься простроченим з 20.06.2013;
актом приймання - передачі природного газу від 30.06.2013 на суму 349 624,08 грн. вважатиметься простроченим з 20.07.2013;
актом приймання - передачі природного газу від 31.07.2013 на суму 360 299,92 грн. вважатиметься простроченим з 20.08.2013;
актом приймання - передачі природного газу від 31.08.2013 на суму 369 433,08 грн. вважатиметься простроченим з 20.09.2013;
актом приймання - передачі природного газу від 30.09.2013 на суму 615 420,90 грн. вважатиметься простроченим з 22.10.2013 (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем);
актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2013 на суму 1 530 610,70 грн. вважатиметься простроченим з 20.11.2013;
актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2013 на суму 2 219 400,10 грн. вважатиметься простроченим з 20.12.2013;
актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2013 на суму 2 868 434,26 грн. вважатиметься простроченим з 21.01.2014 (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем);
актом приймання - передачі природного газу від 31.01.2014 на суму 2 692 875,23 грн. вважатиметься простроченим з 20.02.2014;
актом приймання - передачі природного газу від 28.02.2014 на суму 2 296 464,14 грн. вважатиметься простроченим з 20.03.2014;
актом приймання - передачі природного газу від 31.03.2014 на суму 2 117 625,97 грн. вважатиметься простроченим з 22.04.2014 (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем);
актом приймання - передачі природного газу від 30.04.2014 на суму 1 657 638,13 грн. вважатиметься простроченим з 20.05.2014;
актом приймання - передачі природного газу від 31.05.2014 на суму 955 805,52 грн. вважатиметься простроченим з 20.06.2014;
актом приймання - передачі природного газу від 30.06.2014 на суму 556 002,86 грн. вважатиметься простроченим з 22.07.2014 (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем);
актом приймання - передачі природного газу від 31.07.2014 на суму 572 687,95 грн. вважатиметься простроченим з 20.08.2014;
актом приймання - передачі природного газу від 31.08.2014 на суму 602 567,57 грн. вважатиметься простроченим з 20.09.2014;
актом приймання - передачі природного газу від 22.09.2014 на суму 1 609 461,43 грн. вважатиметься простроченим з 21.10.2014 (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем);
актом приймання - передачі природного газу від 22.09.2014 на суму 1 235 151,29 грн. вважатиметься простроченим з 21.10.2014 (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем);
актом приймання - передачі природного газу від 30.09.2014 на суму 698 539,10 грн. вважатиметься простроченим з 21.10.2014 (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем);
актом приймання - передачі природного газу від 28.10.2014 на суму 732 265,58 грн. вважатиметься простроченим з 20.11.2014;
актом приймання - передачі природного газу від 31.10.2014 на суму 1 976 879,45 грн. вважатиметься простроченим з 20.11.2014;
актом приймання - передачі природного газу від 30.11.2014 на суму 4 115 500,87 грн. вважатиметься простроченим з 20.12.2014;
актом приймання - передачі природного газу від 31.12.2014 на суму 5 436 188,22 грн. вважатиметься простроченим з 20.01.2015;
актом приймання - передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 5 216 208,73 грн. вважатиметься простроченим з 20.02.2015;
актом приймання - передачі природного газу від 28.02.2015 на суму 4 877 242,34 грн. вважатиметься простроченим з 20.03.2015;
актом приймання - передачі природного газу від 31.03.2015 на суму 4 252 465,07 грн. вважатиметься простроченим з 21.04.2015 (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем);
актом приймання - передачі природного газу від 30.04.2015 на суму 7 495 200,09 грн. вважатиметься простроченим з 20.05.2015;
актом приймання - передачі природного газу від 31.05.2015 на суму 4 953 964,36 грн. вважатиметься простроченим з 20.06.2015;
актом приймання - передачі природного газу від 30.06.2015 на суму 3 667 569,83 грн. вважатиметься простроченим з 21.07.2015 (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем).
Згідно п.п. 1.3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", - з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що “платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до п.7.2. р.7 договору, у разі невиконання Покупцем умов пунктів 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
В п.п. 2.5 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17 грудня 2013р. зазначено, що приписом п. 6 ст. 232 ГК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, апеляційним господарським судом на виконання вимог суду касаційної інстанції здійснено перерахунок суми пені згідно подвійної облікової ставки Національного банку України (по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо) та з врахуванням, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення, зокрема, пені; часткових погашень;укладення спільних протокольних рішень;вимог ч.5 ст.254 ЦК України, якою визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної події, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені у відповідності до вимог законодавства, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість нарахування пені в розмірі 370 881,11 грн., з яких: 169,20 грн. за період з 20.11.2014 по 20.11.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 220 572,76 грн. основної заборгованості за жовтень 2014 року;
394,58 грн. за період з 21.11.2014 по 23.11.2014 (3 дні) за прострочення по сплаті 171 457,16 грн. основної заборгованості за жовтень 2014 року;
69,25 грн. за період з 24.11.2014 по 24.11.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 90 281,33 грн. основної заборгованості за жовтень 2014 року;
1 625,29 грн. за період з 20.12.2014 по 21.12.2014 (2 дні) за прострочення по сплаті 1 059 345,87 грн. основної заборгованості за листопада 2014 року;
723,81 грн. за період з 22.12.2014 по 22.12.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 943 542,05 грн. основної заборгованості за листопада 2014 року;
666,28 грн. за період з 23.12.2014 по 23.12.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 868 546,59 грн. основної заборгованості за листопада 2014 року;
514,95 грн. за період з 24.12.2014 по 24.12.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 671 280,45 грн. основної заборгованості за листопада 2014 року;
259,50 грн. за період з 25.12.2014 по 25.12.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 338 283,49 грн. основної заборгованості за листопада 2014 року;
962,91 грн. за період з 20.01.2015 по 20.01.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 255 231,75 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
914,65 грн. за період з 21.01.2015 по 21.01.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 192 319,26 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
863,59 грн. за період з 22.01.2015 по 22.01.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 125 759,56 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
2 338,10 грн. за період з 23.01.2015 по 25.01.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 1 015 961,77 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
592,33 грн. за період з 26.01.2015 по 26.01.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 772 149,31 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
101,01 грн. за період з 27.01.2015 по 27.01.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 131 677,86 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
2207,08 грн. за період з 20.02.2015 по 22.02.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 688 535,56 грн. основної заборгованості за січень 2015 року;
609,51 грн. за період з 23.02.2015 по 23.02.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 570 442,74 грн. основної заборгованості за січень 2015 року;
395,88 грн. за період з 24.02.2015 по 24.02.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 370 507,44 грн. основної заборгованості за січень 2015 року;
53,80 грн. за період з 25.02.2015 по 25.02.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 50 358,12 грн. основної заборгованості за січень 2015 року;
566,20 грн. за період з 21.04.2015 по 21.04.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 344 443,20 грн. основної заборгованості за березень 2015 року (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем);
463,34 грн. за період з 22.04.2015 по 22.04.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 281 866,04 грн. основної заборгованості за березень 2015 року;
335,40 грн. за період з 23.04.2015 по 23.04.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 204 036,93 грн. основної заборгованості за березень 2015 року;
524,33 грн. за період з 24.04.2015 по 24.04.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 106 324,45 грн. основної заборгованості за березень 2015 року;
3 304,98 грн. за період з 22.06.2015 по 22.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 2 010 532,38 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
3 165,11 грн. за період з 23.06.2015 по 23.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 925 442,13 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
3 067,90 грн. за період з 24.06.2015 по 24.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 866 307,56 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
2 856,98 грн. за період з 25.06.2015 по 25.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 737 998,73 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
2 647,21 грн. за період з 26.06.2015 по 29.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 610 391,00 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
3 630,45 грн. за період з 30.06.2015 по 30.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 552 132,24 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
6 137,26 грн. за період з 01.07.2015 по 07.07.2015 (7 днів) за прострочення по сплаті 533 357,75 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
610,14 грн. за період з 28.07.2015 по 08.07.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 371 171,99 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
7 931,02 грн. за період з 09.07.2015 по 21.07.2015 (13 днів) за прострочення по сплаті 371 131,46 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
610,08 грн. за період з 21.07.2015 по 21.07.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 371 131,46 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
21 945,93 грн. за період з 22.07.2015 по 27.08.2015 (37 днів) за прострочення по сплаті 360 822,70 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
195,45 грн. за період з 28.08.2015 по 30.08.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 360 822,70 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
178 185,88 грн. за період з 21.07.2015 по 27.08.2015 (38 днів) за прострочення по сплаті 2 852 537,14 грн. основної заборгованості за червень 2015 року;
14 067,31 грн. за період з 28.08.2015 по 30.08.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 2 852 537,14 грн. основної заборгованості за червень 2015 року;
10 292,73 грн. за період з 31.08.2015 по 24.09.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 2 319 040,89 грн. основної заборгованості за червень 2015 року;
17 154,55 грн. за період з 25.09.2015 по 29.09.2015 (5 днів) за прострочення по сплаті 2 319 040,89 грн. основної заборгованості за червень 2015 року;
68 730,16 грн. за період з 30.09.2015 по 29.10.2015 (25 днів) за прострочення по сплаті 1 858 259,78 грн. основної заборгованості за червень 2015 року;
10 996,82 грн. за період з 30.10.2015 по 02.11.2015 (4 дні) за прострочення по сплаті 1 858 259,78 грн. основної заборгованості за червень 2015 року.
Пунктом 6.1. договору, визначено, що платежі здійснені покупцем у розрахунковому (поточному) місяці мали зараховуватися в першу чергу в рахунок зобов'язань розрахункового місяця або місяця поставки. У випадку перерахування коштів з поточного рахунку покупця із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця, згідно п. 6.4. договору, покупець не зазначає призначення платежу. Тільки у разі перевищення платежів розрахункового (поточного) місяця над зобов'язаннями поточного місяця, сума перевищення зараховується в рахунок заборгованості минулих періодів (п. 6.5. договору).
Водночас, позивач, всупереч вищенаведеним умовам договору, суми поточних платежів, згідно наданих до позовної заяви розрахунків, безпідставно направляв в рахунок визначеної ним заборгованості минулих періодів і тільки після цього - в рахунок поточних зобов'язань.
Таким чином, враховуючи вищенаведене безпідставним є нарахування позивачем пені в розмірі 537 341,97 грн. за прострочення по сплаті основної заборгованості за вересень-грудень 2014 року та січень-червень 2015 року, оскільки зарахування сум оплат відбувалось всупереч порядку, який визначений п. 6.1., 6.4., 6.5. договору.
Щодо стягнення трьох процентів річних, то відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013, роз'яснено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, апеляційним господарським судом на виконання вимог суду касаційної інстанції здійснено перерахунок суми 3% річних у відповідності до вимог законодавства та з врахуванням:
- роз'яснень, які викладені в п.1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення);
- часткових погашень;
- укладення спільних протокольних рішень;
- вимог ч.5 ст.254 ЦК України, якою визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної події, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру 3% річних у відповідності до вимог законодавства, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість нарахування 3% річних в розмірі 21 870,90 грн., з яких: 162,18 грн. за період з 20.02.2013 по 20.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 3 138 297,75 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
159,41 грн. за період з 21.02.2013 по 21.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 3 104 553,50 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
152,69 грн. за період з 22.02.2013 по 22.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 3 022 806,14 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
444,67 грн. за період з 23.02.2013 по 25.02.2013 (3 дні) за прострочення по сплаті 2 968 501,77 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
134,25 грн. за період з 26.02.2013 по 26.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 2 798 496,92 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
108,21 грн. за період з 27.02.2013 по 27.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 2 481 683,98 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
96,09 грн. за період з 28.02.2013 по 28.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 2 334 152,14 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
28,73 грн. за період з 01.03.2013 по 01.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 1 514 630,99 грн. основної заборгованості;
84,78 грн. за період з 02.03.2013 по 04.03.2013 (3 дні) за прострочення по сплаті 1 508 954,10 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
26,44 грн. за період з 05.03.2013 по 05.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 1 486 770,69 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
22,68 грн. за період з 06.03.2013 по 06.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 1 441 061,55 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
19,38 грн. за період з 07.03.2013 по 07.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 235 788,37 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
44,50 грн. за період з 08.03.2013 по 11.03.2013 (4 дня) за прострочення по сплаті 135 352,31 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
3,78 грн. за період з 12.03.2013 по 12.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 45 935,81 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
1,72 грн. за період з 13.03.2013 по 13.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 20 873,13 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
24,69 грн. за період з 21.01.2014 по 21.01.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 300 430,37 грн. основної заборгованості за грудень 2013 року;
22,89 грн. за період з 22.01.2014 по 22.01.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 278 445,81 грн. основної заборгованості за грудень 2013 року;
17,33 грн. за період з 23.01.2014 по 23.01.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 210 826,03 грн. основної заборгованості за грудень 2013 року;
33,94 грн. за період з 24.01.2014 по 26.01.2014 (3 дні) за прострочення по сплаті 137 630,56 грн. основної заборгованості за грудень 2013 року;
52,14 грн. за період з 20.02.2014 по 20.02.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 634 367,86 грн. основної заборгованості за січень 2014 року;
147,94 грн. за період з 21.02.2014 по 23.02.2014 (3 дні) за прострочення по сплаті 599 972,90 грн. основної заборгованості за січень 2014 року;
45,47 грн. за період з 24.02.2014 по 24.02.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 553 271,83 грн. основної заборгованості за січень 2014 року;
32,39 грн. за період з 25.02.2014 по 25.02.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 394 093,48 грн. основної заборгованості за січень 2014 року;
13,51 грн. за період з 26.02.2014 по 26.02.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 164 345,16 грн. основної заборгованості за січень 2014 року;
124,04 грн. за період з 21.03.2014 по 23.03.2014 (3 дні) за прострочення по сплаті 503 067,76 грн. основної заборгованості за лютий 2014 року;
38,52 грн. за період з 24.03.2014 по 24.03.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 468 652,49 грн. основної заборгованості за лютий 2014 року;
31,20 грн. за період з 25.03.2014 по 25.03.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 379 652,77 грн. основної заборгованості за лютий 2014 року;
18,73 грн. за період з 26.03.2014 по 26.03.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 227 835,11 грн. основної заборгованості за лютий 2014 року;
12,83 грн. за період з 27.03.2014 по 27.03.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 156 114,94 грн. основної заборгованості за лютий 2014 року;
18,13 грн. за період з 20.11.2014 по 20.11.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 220 572,76 грн. основної заборгованості за жовтень 2014 року;
42,28 грн. за період з 21.11.2014 по 23.11.2014 (3 дні) за прострочення по сплаті 171 457,16 грн. основної заборгованості за жовтень 2014 року;
7,42 грн. за період з 24.11.2014 по 24.11.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 90 281,33 грн. основної заборгованості за жовтень 2014 року;
174,14 грн. за період з 20.12.2014 по 21.12.2014 (2 дні) за прострочення по сплаті 1 059 345,87 грн. основної заборгованості за листопада 2014 року;
77,55 грн. за період з 22.12.2014 по 22.12.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 943 542,05 грн. основної заборгованості за листопада 2014 року;
71,39 грн. за період з 23.12.2014 по 23.12.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 868 546,59 грн. основної заборгованості за листопада 2014 року;
55,17 грн. за період з 24.12.2014 по 24.12.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 671 280,45 грн. основної заборгованості за листопада 2014 року;
27,80 грн. за період з 25.12.2014 по 25.12.2014 (1 день) за прострочення по сплаті 338 283,49 грн. основної заборгованості за листопада 2014 року;
103,17 грн. за період з 20.01.2015 по 20.01.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 255 231,75 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
98,00 грн. за період з 21.01.2015 по 21.01.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 192 319,26 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
92,53 грн. за період з 22.01.2015 по 22.01.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 125 759,56 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
250,51 грн. за період з 23.01.2015 по 25.01.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 1 015 961,77 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
63,46 грн. за період з 26.01.2015 по 26.01.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 772 149,31 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
10,82 грн. за період з 27.01.2015 по 27.01.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 131 677,86 грн. основної заборгованості за грудень 2014 року;
169,78 грн. за період з 20.02.2015 по 22.02.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 688 535,56 грн. основної заборгованості за січень 2015 року;
46,89 грн. за період з 23.02.2015 по 23.02.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 570 442,74 грн. основної заборгованості за січень 2015 року;
25,52 грн. за період з 24.02.2015 по 24.02.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 370 507,44 грн. основної заборгованості за січень 2015 року;
4,14 грн. за період з 25.02.2015 по 25.02.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 50 358,12 грн. основної заборгованості за січень 2015 року;
28,31 грн. за період з 21.04.2015 по 21.04.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 344 443,20 грн. основної заборгованості за березень 2015 року (оскільки останній день виконання зобов'язання є вихідним днем);
23,17 грн. за період з 22.04.2015 по 22.04.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 281 866,04 грн. основної заборгованості за березень 2015 року;
16,77 грн. за період з 23.04.2015 по 23.04.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 204 036,93 грн. основної заборгованості за березень 2015 року;
26,22 грн. за період з 24.04.2015 по 24.04.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 106 324,45 грн. основної заборгованості за березень 2015 року;
165,25 грн. за період з 22.06.2015 по 22.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 2 010 532,38 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
158,26 грн. за період з 23.06.2015 по 23.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 925 442,13 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
153,40 грн. за період з 24.06.2015 по 24.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 866 307,56 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
142,85 грн. за період з 25.06.2015 по 25.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 737 998,73 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
132,36 грн. за період з 26.06.2015 по 29.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 1 610 391,00 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
181,52 грн. за період з 30.06.2015 по 30.06.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 552 132,24 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
306,86 грн. за період з 01.07.2015 по 07.07.2015 (7 днів) за прострочення по сплаті 533 357,75 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
30,51 грн. за період з 28.07.2015 по 08.07.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 371 171,99 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
396,55 грн. за період з 09.07.2015 по 21.07.2015 (13 днів) за прострочення по сплаті 371 131,46 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
30,50 грн. за період з 21.07.2015 по 21.07.2015 (1 день) за прострочення по сплаті 371 131,46 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
1097,30 грн. за період з 22.07.2015 по 27.08.2015 (37 днів) за прострочення по сплаті 360 822,70 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
88,97 грн. за період з 28.08.2015 по 30.08.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 360 822,70 грн. основної заборгованості за травень 2015 року;
8 909,29 грн. за період з 21.07.2015 по 27.08.2015 (38 днів) за прострочення по сплаті 2 852 537,14 грн. основної заборгованості за червень 2015 року;
703,37 грн. за період з 28.08.2015 по 30.08.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 2 852 537,14 грн. основної заборгованості за червень 2015 року;
571,82 грн. за період з 31.08.2015 по 24.09.2015 (3 дні) за прострочення по сплаті 2 319 040,89 грн. основної заборгованості за червень 2015 року;
953,03 грн. за період з 25.09.2015 по 29.09.2015 (5 днів) за прострочення по сплаті 2 319 040,89 грн. основної заборгованості за червень 2015 року;
3 818,34 грн. за період з 30.09.2015 по 29.10.2015 (25 днів) за прострочення по сплаті 1 858 259,78 грн. основної заборгованості за червень 2015 року;
610,93 грн. за період з 30.10.2015 по 02.11.2015 (4 дні) за прострочення по сплаті 1 858 259,78 грн. основної заборгованості за червень 2015 року.
Решта заявленої позивачем суми 3% річних у розмірі 112 613,61 грн. є безпідставною, оскільки базується на заборгованості, яка нарахована позивачем всупереч порядку, який визначений п. 6.1., 6.4., 6.5. договору.
Щодо інфляційних нарахувань, то інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця.
День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат у відповідності до вимог законодавства, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість інфляційних втрат в розмірі 3 755,54 грн. за серпень-жовтень 2015 року за прострочення по сплаті основної заборгованості за червень 2015 року.
Решта заявленої позивачем суми інфляційних втрат у розмірі 425 839,11 грн. є безпідставною, оскільки базується на заборгованості, яка нарахована позивачем всупереч порядку, який визначений п. 6.1., 6.4., 6.5. договору.
Окрім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності (а.с.151-152, т.4), а тому враховуючи, що позовна заява подана 14.03.2016, то в задоволенні вимог позивача за період до 14.03.2013 слід відмовити, у зв'язку з тим, що такі заявлені поза межами трьох річного строку позовної давності, незважаючи на обґрунтованість їх нарахування. Зокрема, до таких належать вимоги про стягнення 3% річних на загальну суму 1371,00 грн., з яких:162,18 грн. за період з 20.02.2013 по 20.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 3 138 297,75 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
159,41 грн. за період з 21.02.2013 по 21.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 3 104 553,50 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
152,69 грн. за період з 22.02.2013 по 22.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 3 022 806,14 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
444,67 грн. за період з 23.02.2013 по 25.02.2013 (3 дні) за прострочення по сплаті 2 968 501,77 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
134,25 грн. за період з 26.02.2013 по 26.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 2 798 496,92 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
108,21 грн. за період з 27.02.2013 по 27.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 2 481 683,98 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
96,09 грн. за період з 28.02.2013 по 28.02.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 2 334 152,14 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
28,73 грн. за період з 01.03.2013 по 01.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 1 514 630,99 грн. основної заборгованості;
84,78 грн. за період з 02.03.2013 по 04.03.2013 (3 дні) за прострочення по сплаті 1 508 954,10 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
26,44 грн. за період з 05.03.2013 по 05.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 1 486 770,69 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
22,68 грн. за період з 06.03.2013 по 06.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 1 441 061,55 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
19,38 грн. за період з 07.03.2013 по 07.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 235 788,37 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
44,50 грн. за період з 08.03.2013 по 11.03.2013 (4 дня) за прострочення по сплаті 135 352,31 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
3,78 грн. за період з 12.03.2013 по 12.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 45 935,81 грн. основної заборгованості за січень 2013 року;
1,72 грн. за період з 13.03.2013 по 13.03.2013 (1 день) за прострочення по сплаті 20 873,13 грн. основної заборгованості за січень 2013 року.
Як вбачається із матеріалів справи в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником подано клопотання відповідно до якого останній просить суд зменшити розмір пені на 90% (том 6 а.с.38-41)
В силу ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 статті 233 цього ж Кодексу закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Статтею 83 ГПК України надано господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
В пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.
Крім того, у п. 7 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)" від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 зазначено, що положеннями частини першої статті 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Приймаючи рішення про зменшення розміру неустойки (пені) апеляційний господарський суд бере до уваги, що, основним джерелом фінансування діяльності ПАТ «Тисменицягаз» як суб'єкта природної монополії є тариф на розподіл природного газу, що встановлюється йому регулятором на ринку природного газу Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Внаслідок зменшення обсягів транспортування природного газу (факт за 2015 рік- 34,94 млн.куб.м) у порівнянні з середньозваженими обсягами, затверджених у діючих тарифах. товариство недоотримувало тарифної виручки для забезпечення експлуатаційної діяльності з розподілу природного газу у сумі 3 390,48 тис. грн. з ПДВ. Також, через невідповідність тарифу на розподіл економічно обґрунтованим витратам, за 2015 рік товариство отримало збитки з даного виду діяльності в сумі 15 087,90тис.грн., в тому числі з яких недофінансування витрат на ВТВ становить 14 247,90тис.грн. без ПДВ. Крім того, відповідач надає послуги не тільки населенню, а й бюджетним підприємствам й установам. Також суд бере до уваги те, що відповідач погасив заборгованість в добровільному порядку, що свідчить про відсутність умислу з боку товариства щодо невиконання умов договору, оскільки невиконання зобов'язань з боку відповідача виникло з об'єктивних причин, пов'язаних з важким фінансовим становищем боржника.
Зазначені обставини спричинили неналежне виконання зобов'язання відповідачем і продовжують перешкоджати своєчасному здійсненню розрахунків за куплений природний газ.
Окрім цього, однією з причин несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ є наявність недоотримання 74,8% обігових коштів за надані послуги із транспортування природного газу розподільними трубопроводами, які компенсуються пільговим категоріям населення у вигляді субсидій.
З огляду на викладене судова колегія оцінюючи обставини в обґрунтування підстав для зменшення пені на 60 %, враховує факт повного виконання основного зобов'язання відповідачем, а також незначний, у переважній більшості, термін несвоєчасної оплати газу, важливість збереження господарської діяльності відповідача, та з врахуванням інтересів позивача як об'єкта, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, обставини щодо наявності заборгованості споживачів газу (населення та бюджетних організацій) перед відповідачем за спожиту теплову енергію.
Також, суд бере до уваги, що враховуючи складне фінансово-економічне положення, підприємство змушене перевести працівників на 4-х денний режим роботи та з врахування періоду опалюваного сезону, що настав.
Отже, з огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість зменшення пені на 60%, оскільки стягнення зменшеного розміру штрафних санкцій є достатнім та дієвим засобом стимулювання відповідача до належного і своєчасного виконання умов договорів у майбутньому та є співрозмірним в контексті інтересів позивача та відповідача.
Відтак, до стягнення з відповідача підлягає сума в розмірі 40 відсотків від суми пені 370 881 грн.11коп., а саме в розмірі 148 352 грн.,44 коп.
Також, скаржником також подано клопотання (а.с.196-200, т.5) відповідно до якого останній просить суд в порядку ст.121 ГПК України відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.
Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про існування реальних обставин, які ускладнюють виконання рішення у справі та що заява боржника підлягає до задоволення частково шляхом відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців. Задовольняючи клопотання про відстрочення виконання рішення, апеляційний господарський суд бере до уваги матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суспільне значення підприємств, а також те, що надання відстрочки зробить можливим виконати рішення суду в майбутньому.
Отже, враховуючи вищенаведене, стягненню з відповідача підлягає 3 755,54 грн. інфляційних втрат, 148 352 грн.,44 коп. пені, 20 499,90 грн. 3% річних, з відстрочкою виконання на 6 місяців.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційний господарський суд здійснює перерозподіл судових витрат у даній справі за розгляд справи у першій інстанції та здійснює розподіл судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам в апеляційній інстанції. Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути - 2589,12 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 2848,03 грн. за подання апеляційної скарги пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» № 14/2-896 від 16.06.2016 частково задоволити.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2016 у справі №909/226/16 - скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» задоволити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» (вул. Вісконта, 3, м.Тисмениця, Тисменецького району Івано-Франківської області, 77400, код ЄДРПОУ 20538865) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 148 352,44 пені, 3 755,54 грн. інфляційних втрат, 20 499,90 грн. -3% річних.
В задоволенні решти позовних вимог публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» (ідентифікаційний код - 20538865) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код - 20077720) судовий збір у розмірі 2848,03 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 2589,12 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.
Заяву публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» про відстрочку виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду задоволити частково.
В частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в сумі 172 607 грн. 88 коп. відстрочити виконання постанову Львівського апеляційного господарського суду з дня набрання її чинності строком на 6 (шість)місяців.
Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя: С.М. Бойко
Судді: Т.Б. Бонк
ОСОБА_1
Повний текст постанови виготовлено 03.11.2017 року