04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" жовтня 2017 р. Справа№ 5011-17/17906-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Куксова В.В.
Гончарова С.А.
Представники:
від позивача : Прокопенко Є.І., Кутіщева О.А.;
від відповідача: Пясецький П.Г.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від ТОВ «Нова Тор»: Ніцос А.А.;
орган виконання судових рішень: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі №5011-17/17906-2012 (колегія суддів у складі: Борисенко І.І.(головуюча), Літвінова М.Є., Шкурдова Л.М.)
За заявою Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал"
про заміну боржника у виконавчому провадженні
За позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал"
до Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал"
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
Державне підприємство завод "Арсенал"
Товариство з обмеженої відповідальністю "Скайнет LТD"
про стягнення 1 565 249,06 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі № 5011-17/17906-2012 задоволено заяву Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" про заміну боржника у виконавчому провадженні, а сааме: замінено у виконавчому провадженні №48670610 боржника - Корпорація "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" (уповноважена особа за Договором №10 про спільну діяльність від 18.12.2007) (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, ідентифікаційний код: 34690805) правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Тор" (уповноважена особа за Договором №10 про спільну діяльність від 18.12.2007) (01010, м. Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка (вул. Суворова), буд.4, ідентифікаційний код: 35761541).
Ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви мотивована тим, що зобов'язаною стороною із виконання мирової угоди, укладеної між КП СПБ "Арсенал" (стягувачем) та Договором про спільну діяльність №10 від 18.12.2007 - уповноважена особа Корпорація "НВО "Арсенал" (боржником), що затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 у справі № 5011-17/17906-2012, був Договір №10 про спільну діяльність в особі її уповноваженого учасника - Корпорація "НВО "Арсенал", яка лише виконувала функції керівництва поточної діяльності простого товариства, а посилання на уповноважену особу Корпорації "НВО "Арсенал", зумовлено виключно специфікою діяльності простого товариства за Договором №10 про спільну діяльність та не свідчить про обов'язок Корпорації "НВО "Арсенал" одноособово відповідати за невиконання мирової угоди. В той же час, заміна уповноваженого учасника Договору №10 про спільну діяльність не нівелює обов'язку Договору №10 про спільну діяльність, як боржника, з виконання мирової угоди укладеної 18.02.2014 між КП СПБ "Арсенал" (стягувачем) та Договором про спільну діяльність №10 від 18.12.2007 - уповноважена особа Корпорація "НВО "Арсенал" (боржником), що затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 у справі № 5011-17/17906-2012. З огляду на викладене, судом першої інстанції задоволено заяву Корпорації "НВО "Арсенал" про заміну боржника Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" правонаступником - Договір №10 про спільну діяльність від 18.12.2007 - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Тор".
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, апелянт - Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі № 5011-17/17906-2012 - скасувати та заборонити органу виконання судових рішень здійснювати заміну сторони у виконавчому провадженні.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, зроблені судом в оскаржуваній ухвалі, не відповідають обставинам справи, оскаржувана апелянтом ухвала прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт наголошував на тому, що судом першої інстанції не було враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 у справі № 5011-17/17906-2012 затверджено мирову угоду, за якою спільна діяльність за Договором № 10 визнала, що її заборгованість перед стягувачем (позивачем) по договору № И/45-3232-08 від 23.09.2008 про відшкодування витрат за спожиті енергоресурси становить 856 176,10 грн. Боржником за мировою угодою було зазначено саме Корпорацію «Науково-виробниче об'єднання «Арсенал», а не договір спільної діяльності від 18.02.2007 № 10, а тому відповідно до ст. 1143 Цивільного кодексу України, саме Корпорація «Науково-виробниче об'єднання «Арсенал» не звільняється від відповідальності за виконання грошових зобов'язань та є боржником у даній справі. Крім того, апелянт наголошував на тому, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не врахував приписи ст. 520 Цивільного кодексу України, якою передбачено надання згоди кредитора на заміну боржника у зобов'язанні, проте, стягувач своєї згоди на заміну боржника у спірних правовідносинах - не надавав і вказана обставина не з'ясовувалась судом першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі №5011-17/17906-2012 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді Гончаров С.А., Куксов В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі №5011-17/17906-2012 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд призначено на 26.10.2017.
26.10.2017 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Нова Тор» надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких ТОВ «Нова Тор» просило залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, як таку, що винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 26.10.2017 апелянти підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі №5011-17/17906-2012, як таку, що винесена всупереч норм матеріального та процесуального права.
Представник Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" в судовому засіданні 26.10.2017 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без змін як таку, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Представник ТОВ «Нова Тор» в судовому засіданні 26.10.2017 надав пояснення по суті поданої апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство завод "Арсенал" - в судове засідання 26.10.2017 представників не направила, причин неявки представника суду не повідомила. Про судовий розгляд апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу Державне підприємство завод "Арсенал" повідомлено належним чином (поштове повідомлення про вручення ухвали від 17.10.2017 - 0101038603303).
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженої відповідальністю "Скайнет LТD" - в судове засідання 26.10.2017 представників не направила, причин неявки представника суду не повідомила. Про судовий розгляд апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу ТОВ "Скайнет LТD" повідомлено належним чином (поштове повідомлення про вручення ухвали від 17.10.2017 - 0101038603192).
Орган виконання судових рішень - Печерський районний відділ ДВС ГУЮ міста Києва - в судове засідання 26.10.2017 представників не направив, причин неявки представників суду не повідомив. Про судовий розгляд апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу повідомлений належним чином (поштове повідомлення про вручення ухвали від 17.10.2017 - 0101122139051).
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.
У п. 3 Постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії-" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, враховуючи, що всі сторони були повідомлені про судовий розгляд, в матеріалах справи наявний обсяг документів для розгляду справи за апеляційною скаргою, неявка представників третіх осіб та органу виконання судових рішень, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, визначених ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами без участі представників третіх осіб та органу виконання судових рішень.
Частиною п'ятою статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду має бути залишена без змін, виходячи із наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі № 5011-17/17906-2012 позов задоволено частково, стягнуто з Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" на користь Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" 829584,41 грн. заборгованості та 16 591,69 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено. Також стягнуто з казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на користь Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" 10716,00 грн. витрат за проведену судову експертизу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 у справі №5011-17/17906-2012 затверджено мирову угоду, укладену 18.02.2014 між Казенним підприємством спеціального приладобудування "Арсенал" (стягувачем) та Договором про спільну діяльність №10 від 18.12.2007 (далі - "Спільна діяльність" або "Договір простого товариства". У відповідності до умов вищевказаної мирової угоди, Спільна діяльність визнала, що її заборгованість перед Стягувачем до Договору №И/45-323-08 від 23.09.2008 про відшкодування витрат за спожиті енергоресурси становить 856 176,10 грн., із яких: 829 584,41 грн. - основний борг; 16 591,69 грн. - судовий збір. Боржником за мировою угодою було зазначено Корпорацію Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" (далі - "Боржник" або "Корпорація "НВО "Арсенал") як особу, яка здійснювала поточне керівництво Спільною діяльністю та є повноважним представником Договору простого товариства.
Наведеною мировою угодою, укладеною між КП СПБ "Арсенал" та Договором про спільну діяльність №10 від 18.12.2007 - уповноважена особа Корпорація "НВО "Арсенал", що затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 у справі
№ 5011-17/17906-2012, зобов'язаною стороною є Договір про спільну діяльність №10 від 18.12.2007 в особі її уповноваженого учасника - Корпорації "НВО "Арсенал" (боржника).
Таким чином, за змістом абз. 2 наведеної мирової угоди, боржником є відповідно до Договору №10 про спільну діяльність - уповноважена особа Корпорація "НВО "Арсенал".
Спільна діяльність суб'єктів господарювання регулюється ст.ст.1130-1143 Цивільного кодексу України. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання складів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.
Ст.1131 Цивільного кодексу України встановлює, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
За змістом статті 1138 Цивільного кодексу України якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.
Суд апеляційної інстанції, з урахуванням вищенаведених положень законодавства, погоджується з висновокм суду першої інстанції про те, що за своєю правовою природою укладений між ДП завод "Арсенал", Корпорацією "НВО "Арсенал", ТОВ "Скайнет Ltd" та ТОВ "Нова Тор" Договір № 10 простого товариства від 18.12.2007 (далі - Договір №10) відноситься до договорів про спільну діяльність та за своєю суттю являється договором простого товариства, а тому зобов'язання боржника має виконуватись за рахунок майна (активів) спільної діяльності Договору №10 про спільну діяльність.
Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Постановою Заступника начальника відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві Пухальської Н.С. від 09.09.2015 відкрито виконавче провадження №48670610 з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 у справі №5011-17/17906-2012.
Постановою Головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ченківського О.О. від 13.03.2017 виконавчі провадження №50211268, №52103929, №48500187 та №48670610 об'єднано у зведене виконавче провадження №53591645.
Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".
Заміна сторони у виконавчому провадженні передбачена п. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якою, у разі вибуття однієї із сторін вона може бути замінена її правонаступником.
Відповідно до вказаної статті, для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Крім того, інститут заміни сторони в виконавчому провадженні є складовою частиною загального інституту процесуального правонаступництва в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 25 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
В свою чергу, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що Договір про спільну діяльність №10 від 18.12.2007 (простого товариства), який в особі уповноваженого учасника за мировою угодою взяв на себе зобов'язання погасити суму боргу, був укладений 18.12.2007 між Державним підприємством завод "Арсенал", Корпорацією "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайнет Ltd".
За умовами п. 1.1 Договору про спільну діяльність № 10, учасники за цим договором зобов'язується шляхом об'єднання зусиль та майна, що належить учасникам на відповідних правах, спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення цілей у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації озброєння, військової техніки, військової зброї, а також здійснення господарської діяльності в інших напрямах та видах, незаборонених законодавством України.
Цей договір за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність та за своєю суттю являється договором простого товариства, відтак зобов'язання взяті спільною діяльністю мають виконуватись за рахунок майна (активів) спільної діяльності.
Спільна діяльність суб'єктів господарювання регулюється ст. ст. 1130-1143 Цивільного кодексу України, на підставі яких за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників (ст. 1130).
Договір про спільну діяльність згідно ст. 1131 Цивільного кодексу України укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
За змістом ч. 1 ст. 1135 Цивільного кодексу України під час вирішення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.
Пунктом 8.5. Договору №10 встановлено, що НВО "Арсенал" є повноважним представником Учасників простого товариства, керує всією спільною діяльністю та здійснює усі необхідні юридичні дії для виконання поставлених за цим Договором цілей.
Отже, за умовами Договору №10 ведення справ спільної діяльності здійснюється Корпорацією "НВО "Арсенал".
В подальшому, між Корпорацією "НВО "Арсенал", Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайнет LTD" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Тор" було укладено Додаткову угоду №8 до Договору №10, якою викладено п. 8.2. Договору №10 в наступній редакції: " 8.2. Поточне керівництво спільною діяльністю за Договором і ведення окремого податкового та бухгалтерського обліку доручається ТОВ "Нова Тор".
Також, наведеною додатковою угодою було викладено п. 8.5. Договору №10 в наступній редакції: " 8.5. ТОВ "Нова Тор" є повноважним представником учасників простого товариства, керує всією спільною діяльністю та здійснює усі необхідні юридичні дії для досягнення поставлених за цим Договором цілей".
09.03.2016 між Корпорацією "НВО "Арсенал", Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайнет LTD" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Тор" було укладено Додаткову угоду №9 до Договору №10, за п. 1 якої зазначено, що Корпорація НВО "Арсенал" виходить із складу учасників Спільної діяльності з отриманням грошової компенсації за частку у спільному майні Договору простого товариства в розмірі 17 418 516,29 грн., з припиненням прав і обов'язків (зобов'язань), що виникли на підставі вищезазначеного договору з моменту підписання цієї Додаткової угоди.
Наведене також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
№ 1426550213787 від 24.10.2014 про взяття на облік платника податків (форма №4-ОПП), у відповідності до якої уповноваженою особою Договору №10 простого товариства є ТОВ "Нова Тор".
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції встановив, що згідно Договору по спільну діяльність №10, Корпорація "НВО "Арсенал" була наділена повноваженнями вчиняти правочини не у власних цілях, а в інтересах та від імені спільної діяльності всіх учасників, та договір на підставі якого виник спір у справі, був укладений саме "Спільною діяльністю", як стороною правочину, для задоволення потреб та цілей такого об'єднання учасників, і саме Спільна діяльність за договором в особі його уповноваженого учасника взяла на себе грошові зобов'язання перед позивачем.
Матеріалами справи підтверджується, що при укладенні мирової угоди сторонами визначено, що зобов'язаною стороною щодо сплати коштів, є спільна діяльність учасників, які об'єднались згідно Договору № 10 від 18.12.2007 про спільну діяльність. При цьому, визначення спільної діяльності в особі її уповноваженого учасника, як зобов'язаної сторони за мировою угодою, зумовлено виключно специфікою діяльності простого товариства за Договором № 10 від 18.12.2007 про спільну діяльність, функції керівництва якого здійснювало Корпорації "НВО "Арсенал" та не свідчить про одноособову відповідальність Корпорації "НВО "Арсенал" перед відповідачем.
Таким чином, у зв'язку з виходом із спільної діяльності учасника, який згідно затвердженої судом мирової угоди виступав як уповноважена особа спільної діяльності, останній втратив статус "уповноваженої особи спільної діяльності", а також повноваження щодо здійснення правочинів та дій від імені спільної діяльності за Договором №10 від 18.12.2007.
За змістом ст. 121-4 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
З огляду на наведене, зобов'язаною стороною із виконання мирової угоди, укладеної між КП СПБ "Арсенал" (стягувачем) та Договором про спільну діяльність №10 від 18.12.2007 - уповноважена особа Корпорація "НВО "Арсенал" (боржником), що затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 у справі № 5011-17/17906-2012, був Договір №10 про спільну діяльність в особі її уповноваженого учасника - Корпорація "НВО "Арсенал", яка лише виконувала функції керівництва поточної діяльності простого товариства, а посилання на уповноважену особу Корпорації "НВО "Арсенал", зумовлено виключно специфікою діяльності простого товариства за Договором №10 про спільну діяльність та не свідчить про обов'язок Корпорації "НВО "Арсенал" одноособово відповідати за невиконання мирової угоди.
В той же час, заміна уповноваженого учасника Договору №10 про спільну діяльність не припиняє обов'язку Договору №10 про спільну діяльність, як боржника, з виконання мирової угоди укладеної 18.02.2014 між КП СПБ "Арсенал" (стягувачем) та Договором про спільну діяльність №10 від 18.12.2007 - уповноважена особа Корпорація "НВО "Арсенал" (боржником), що затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2014 у справі № 5011-17/17906-2012.
Доводи апелянта про те, що при винесенні оскаржуваної ухвали не врахував приписи ст. 520 Цивільного кодексу України, якою передбачено надання згоди кредитора на заміну боржника у зобов'язанні, проте, стягував своєї згоди на заміну боржника у спірних правовідносинах - не надавав - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне.
Стаття 520 Цивільного кодексу України визначає, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що стаття 520 Цивільного кодексу України регулює заміну боржника у зобов'язанні (переведення боргу). Проте, у спірних правовідносинах відбулась не заміна боржника у зобов'язанні, а заміна уповноваженої особи Договору спільної діяльності № 10 від 18.12.2007, що в силу ст.ст. 25, 121-4 Господарського процесуального кодексу України є саме процесуальним правонаступництвом, оскільки боржник (Договір №10 про спільну діяльність) у спірних правовідносинах з виконання мирової угоди укладеної 18.02.2014 між КП СПБ "Арсенал" (стягувачем) та Договором про спільну діяльність №10 від 18.12.2007 - не змінився. Таким чином, підстави для застосування до спірних правовідносин сторін норми статті 520 Цивільного кодексу України - відсутні.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява Корпорації "НВО "Арсенал" про заміну боржника Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Арсенал" правонаступником - Договір №10 про спільну діяльність від 18.12.2007 - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Тор" - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апелянта в обґрунтування підстав скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі №5011-17/17906-2012 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, спростовуються матеріалами оскарження та фактичними обставинами.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі №5011-17/17906-2012.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, а тому ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Казенного підприємства спеціального приладобудування "Арсенал" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі №5011-17/17906-2012 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 у справі №5011-17/17906-2012 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-17/17906-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді В.В. Куксов
С.А. Гончаров