18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"02" листопада 2017 р. Справа № 925/1275/17
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Буднік А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквітан», м. Суми, вул. Декабристів, 38
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 115 000 грн. безпідставно отриманих коштів,
за участю представників сторін:
від позивача: Петренко О.М., Шкриль Л.Г. - за довіреностями; в засідання 02.11.2017р. не з'явились.
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквітан» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 115 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів та відшкодування судових витрат.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просять позов задовольнити. Надали документи про проведені операції з відновлення роботи бухгалтерського апаратного комплексу позивача ТОВ «Аквітан» після ДОС-атаки та активації шкідливого програмного забезпечення з віддаленим доступом з можливим викраденням сертифікатів ключів доступу та паролів доступу без відому власника (користувача).
Представники позивача заперечили будь-які господарські відносини з відповідачем та підставність перерахування йому грошових коштів.
Оскільки відповідач належно повідомлений про час і місце розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі доказами та матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.
Судом встановлено та перевірено доказами такі обставини:
19.06.2017р. з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Аквітан» внаслідок несанкціонованих дій невстановлених осіб було перераховано на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 кошти у розмірі 115 000 грн., з призначенням платежу «плата за ВРХ згідно рахунку №31 від 18.06.2017 року», що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с. 14).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквітан» не має жодних господарських відносин з ФОП ОСОБА_1, жодних договорів не укладалось та жодних рахунків не видавав відповідачу та отримував, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 30.10.2017р.
26.06.2017р. позивач направив голові правління ПАТ «АП БАНК» заяву про вжиття необхідних заходів для вирішення інциденту інформаційної безпеки у клієнтській частині СДО Банку (а.с. 29).
Також згідно витягу кримінального провадження №12017200440002481 27.06.2017р. було внесено в ЄДР відомості про порушення кримінальної справи по ч. 3 ст. 185 КК України.
01.08.2017р. за вих.№1-1133 ПАТ «Агропросперіс Банк» направив позивачу лист, в якому повідомив, що у відповідності до положень Договору №26009004937901 банківського рахунку, укладеного 02.02.2016р. між Банком та ТОВ «Аквітан» Клієнт може надавати Банку розрахункові документи як у письмовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до укладеного договору.
Відповідно до положень Договору «Клієнт-Банк», до виконання приймаються електронні розрахункові документи, що містять ЄЦП та зашифровані відповідно до програмного забезпечення (п.4.1). Електронні розрахункові документи, передані до Банку за допомогою системи «Клієнт-Банк» та підписані ЄЦП, розглядаються як такі, що мають юридичну силу на рівні з паперовими розрахунковими документами, що містять відбиток печатки (за наявності) та підписи відповідальних осіб Клієнта (п. 4.2.).
Відповідно до відомостей протоколів обміну інформацією, ведення яких передбачено п. 2.2.5. Договору «Клієнт-Банк», платіжне доручення №662 від 19.06.2017р. було створене у СДО «Клієнт-Банк» з використанням ЄЦП ТОВ «Аквітан». Платіжне доручення містило всі необхідні реквізити, а також було підписане електронним цифровим підписом ТОВ «Аквітан». Банком додатково перевірено призначення платежу платіжного доручення, яке відповідало економічному змісту діяльності Клієнта. Відповідно, у Банка були відсутні правові підстави для відмови в проведенні такого платежу згідно зазначених в ньому реквізитів.
Згідно висновку до акту виконаних робіт №49-0617 від 20.06.2017р., встановлено, що на наданому на дослідження накопичувачі на жорстких магнітних дисках (файлах образу) виявлене програмне забезпечення, призначене для віддаленого керування комп'ютером та викрадення ідентифікаційних даних та паролів доступу користувача комп'ютера. Основні функції виявленого програмного забезпечення наведено в дослідній частині висновку.
16.08.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю «Аквітан» було направлено на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 вимогу про повернення незаконно отриманих коштів у розмірі 115 000 грн., що підтверджується чеком поштового відправлення.
Однак, дана вимога не вручена адресату та повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Доказів повернення безпідставно отриманих коштів відповідач не надав.
Умисел сторін на заволодіння коштами позивача не доведений. Технічна чи арифметична помилка позивача у розрахунках з відповідачем виключена.
Відповідач не спростував доводи позивача.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Сторони у справі є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.
Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 193 ГК України закріплено положення про те, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Наведені обставини вказують на те, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за законом, а також повернення позивачу безпідставно отриманих грошових коштів, що призвело до звернення кредитора до суду з метою захисту прав та порушених інтересів і примусового стягнення коштів.
Відповідач вимоги не заперечив та не надав доказів укладання договору з позивачем, в тому числі і у спрощений спосіб, виконання умов договору чи повернення позивачу коштів. Доводи позивача не спростовані.
Суд вважає доведеними позовні вимоги позивача, які підлягають до повного задоволення. Належить стягнути з відповідача 115000 грн. безпідставно отриманих ним коштів - на користь позивача.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд зазначає, що повернення коштів відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору або доказів про повернення передоплати. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи виконання зобов'язання за договором.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1725 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аквітан», м. Суми, вул. Декабристів, 38, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34013185, номер рахунку в банку невідомий
115000 грн. безпідставно отриманих коштів та 1725 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 03.11.2017р.
Суддя Г.М. Скиба