79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.10.2017р. Справа № 914/1781/17
За позовом: Керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області, м. Червоноград Львівської області, в інтересах держави
до відповідача 1: Червоноградської міської ради, м. Червоноград Львівської області,
до відповідача 2: Приватного підприємства «СТО-ВП», м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Червоноград,
про: скасування рішення Червоноградської міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку площею 0,002 га.
Суддя Синчук М.М.
при секретарі Карась Х.
За участю представників:
Прокурор: Труш О.Б.- посвідчення;
Відповідача 1: Цюпа В.П. - довіреність від 25.09.2017 р.;
Відповідача 2: Васько В.І. - довіреність від 04.09.2017 р.
Третьої особи: не з'явився.
Прокурору, представникам відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позовну заяву Керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави до відповідача 1: Червоноградської міської ради, до відповідача 2: Приватного підприємства «СТО - ВП» про скасування рішення Червоноградської міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку площею 0,002 га.
Ухвалою суду від 31.08.2017 р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.09.2017 р. До участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, м. Червоноград. Ухвалою суду від 25.09.2017 р. розгляд справи відкладено на 09.10.2017 р. Ухвалою суду від 09.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 17.10.2017 р. Ухвалою суду від 17.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 30.10.2017 р.
В судове засідання 30.10.2017 р. прокурор з'явився, надав усні пояснення у справі, позовні вимоги підтримав. Через канцелярію суду, 27.10.2017 р., від прокуратури Львівської області надійшли додаткові письмові обґрунтування позовних вимог.
В судове засідання 30.10.2017 р. представник відповідача 1 з'явився, надав усні пояснення у справі, щодо позовних вимог заперечив в повному обсязі, просить суд в позові відмовити.
В судове засідання 30.10.2017 р. представник відповідача 2 з'явився, надав усні пояснення по справі, щодо позовних вимог заперечив в повному обсязі, просить суд в позові відмовити.
В судове засідання 30.10.2017 р. представник третьої особи не з'явився.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши прокурора, представників відповідача 1, відповідача 2, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
27 липня 2016 року між Територіальною громадою Червоноградської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під встановлення торгового павільйону для реалізації хлібобулочних та кондитерських виробів, яка знаходиться в м. Червоноград, АДРЕСА_2.
Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2 загальною площею 0,0020 га.
Згідно п. 5 нормативна грошова оцінка земельної ділянки ставить 21 241,93 грн.
Відповідно до п. 8 Договору, договір укладено на три роки.
14.12.2016 р. Управлінням містобудування та архітектури Червоноградської міської ради видано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 паспорт прив'язки стаціонарної тимчасової для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_2 в м. Червоноград, реєстраційний номер 16-26/40.
25.04.2017 р. вісімнадцятою сесією сьомого скликання Червоноградської міської ради прийнято рішення №525 «Про вилучення та надання земельних ділянок».
Згідно п.4 рішення №525 від 25.04.2017, у зв'язку з продажем стаціонарної тимчасової споруди (торгового павільйону), розташованого на вулиці АДРЕСА_1 відповідно до Договору купівлі-продажу від 15.02.2017 року № 336, вилучено від підприємця ОСОБА_1 і надано приватному підприємству «СТО-ВП» в оренду, на 5 років, встановивши річну орендну плату у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки, земельну ділянку площею 0,0020 га під встановлення торгового павільйону для реалізації хлібобулочних та кондитерських виробів на АДРЕСА_2 в м. Червонограді. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3
25.05.2017 р. між територіальною громадою Червоноградської міської ради в особі першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Балка Д.І. та Приватним підприємством «СТО-ВП» в особі директора Дошака Р.З. укладено договір оренди земельної ділянки для обслуговування торгового павільйону для реалізації хлібо-булочних та кондитерських виробів, з кадастровим номером НОМЕР_2 яка розташована в м.АДРЕСА_1.
Згідно п.8 вказаного договору, Договір укладено на (п'ять) років.
Водночас, при прийнятті 25.04.2017 р. Червоноградською міською радою рішення №525, головний архітектор міста Червонограда, начальник юридичного відділу Червоноградської міської ради, начальник відділу земельних відносин Червоноградської міської ради подали окрему думку щодо проекту рішення «Про вилучення та надання земельних ділянок».
Так, у окремій думці зазначено, що у наданні земельних ділянок слід відмовити, оскільки стаціонарна тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності не є об'єктом нерухомого майна, її купівля-продаж не є підставою для переходу права користування земельною ділянкою відповідності ст.120 Земельного кодексу України.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, №90730922 від 28.06.2017 р. за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на будівлю, споруду розташовану на АДРЕСА_2 не реєструвалося.
Статтею 120 ЗК України визначені умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Згідно статті 134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Так, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Згідно листа Управління містобудування та архітектури Червоноградської міської ради №16-17/171 від 30.06.2017 на АДРЕСА_2 в м.Червонограді розміщена тимчасова споруда, без улаштування фундаменту, яка не відноситься до об'єктів нерухомого майна.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Згідно ет.16 ЦК України та ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.
Згідно з ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено порушення справи у господарському суді за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах.
Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, лише якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин прокурором обґрунтовується.
Отже, звертаючись до суду із заявою про захист державних інтересів, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави у суді і є самостійним учасником процесу.
Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі такого органу.
Чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення ради у даних земельних правовідносинах.
Таким чином, у даних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а рішення відповідача порушує норми діючого земельного законодавства, У зв'язку з тим, що відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, керівник Червоноградської місцевої прокуратури звертається до суду за захистом державних інтересів і набуває статусу позивача.
Крім того, повернення спірної земельної ділянки у комунальну власність, безумовно становить суспільний інтерес.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно статті 3 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом "України та прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу положень ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Статтею 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 80 ЗК України, суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Стаття 377 Цивільного кодексу України вказує, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Статтею 120 ЗК України визначені умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Разом з тим, ст.134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Так, не підлягають продажу на конкурентних (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Відповідно до постанови № 6 Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у вирішенні спорів щодо переходу права власності на земельну ділянку внаслідок переходу права власності на житлові будинки, будівлі, споруди, що на них розміщені, судам необхідно досліджу вати наявність у продавця визначених законом документів, що посвідчують право на земельну ділянку, відповідність нерухомого майна, розміщеного на відповідних земельних ділянках, ознакам житлового будинку (будівлі, споруди), здійснення державної реєстрації права власності особи, яка придбала відповідне нерухоме майно, з урахуванням положень статей 331,376 ЦК України, статей 116, 123, 124, 126 ЗК України.
Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому-п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".
Необхідно мати на увазі, що згідно з частиною другою статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
У вирішенні спорів належить враховувати положення статті 126 ЗК України. Згідно з частиною шостою зазначеної статті орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку відповідно до документа, на підставі якого відбулося відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа.
Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у переднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права". Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Таким чином, тимчасова споруда не є об'єктом нерухомого майна, відтак перехід права власності на тимчасову споруду не породжує наслідків переходу права оренди земельної ділянки.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, №90730922 від 28.06.2017 р. за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) право власності на будівлю, споруду розташовану на АДРЕСА_2 не реєструвалося.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, тимчасова споруда, яка є предметом укладеного між відповідачем 2 та третьою особою договору купівлі-продажу від 15.02.2017 р. не є об'єктом нерухомого майна (згідно інформації управління містобудування та архітектури Червоноградської міської ради, інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), відтак набуття права власності на дану споруду не є підставою для переходу прав на земельну ділянку на якій дана споруда розміщена.
Таким чином, вимоги про визнання незаконним та скасування п.4 рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Червоноградської міської ради від 25.04.2017 №525 «Про вилучення та надання земельних ділянок», про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 яка розташована в АДРЕСА_1, укладений 25.05.2017 між територіальною громадою Червоноградської міської ради в особі першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Балка Д.І. та Приватним підприємством «СТО-ВП» в особі директора Дошака Р.З. та зобов'язання Приватого підприємства «СТО-ВП» повернути земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 яка розташована в АДРЕСА_1 площею 0,002 га, вартістю 28122,66 гривні, привівши її у стан, не гірший ніж було отримано за договором, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати п.4 рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Червоноградської міської ради від 25.04.2017 р. №525 «Про вилучення та надання земельних ділянок».
3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 яка розташована в АДРЕСА_1, укладений 25.05.2017 р. між територіальною громадою Червоноградської міської ради в особі першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Балка Д.І. та Приватним підприємством «СТО-ВП» в особі директора Дошака Р.З.
4. Зобов'язати Приватне підприємство «СТО-ВП» (79049, Львівська обл., м. Львів, пр. Червоної Калини, 109, ідентифікаційний код 36026552) повернути Червоноградській міській раді Львівської області (адреса: 80100, м. Червоноград, пр. Шевченка, 19, ідентифікаційний код 26269722) земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 яка розташована в АДРЕСА_1 площею 0,002 га, вартістю 28122,66 гривні, привівши її у стан, не гірший ніж було отримано за договором.
Стягувач: Прокуратура Львівської області (м. Львів, пр. Шевченка, 17-19, ідентифікаційний код 02910031)
5. Стягнути з відповідача - Червоноградської міської ради Львівської області (адреса: 80100, м. Червоноград, пр. Шевченка, 19, ідентифікаційний код 26269722) на рахунок № 35211093000774 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - прокуратура Львівської області, код ЗКПОУ 02910031, сплачений судовий збір в сумі 2400,00 грн.
6. Стягнути з відповідача - Приватного підприємства «СТО-ВП» (79049, Львівська обл., м. Львів, пр. Червоної Калини, 109, ідентифікаційний код 36026552) на рахунок № 35211093000774 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - прокуратура Львівської області, код ЗКПОУ 02910031, сплачений судовий збір в сумі 2400,00 грн.
7. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 03.11.2017 р.
Суддя Синчук М.М.