ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.10.2017Справа №910/16483/17
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
до публічного акціонерного товариства "Українська Залізниця"
про стягнення 53 279,61 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Малиновський П.А. - представник за довіреністю № 2903 від 20.06.2017 р.
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 53 279,61 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору №245/108/16Сб від 01.02.2016 року, оформленого залізничною накладною №51466662 від 15.08.2017 року на адресу позивача надійшов вантаж - кокс домінний, вантажовідправник - ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», м. Авдіївка.
Проте, при прибутті вантажу на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці складено комерційні акт щодо недостачі вантажу, внаслідок чого позивачу були спричинені збитки, які відповідач, як перевізник зобов'язаний відшкодувати.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.10.2017 року.
23.10.2017 р. до канцелярії суду відповідач подав заперечення на позовну заяву.
В судове засідання 23.10.2017 року представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 39296261, але 20.10.2017 р. до канцелярії суду подав документи на виконання вимог ухвали суду від 26.09.2017 р., заяву про розгляду справи без участі його представника.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
25.12.2015 року між публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажовласник) та публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець) укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги № 1970/ДФ/10017 (далі - договір перевезення), предметом якого є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
Так, згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору перевезення вантажовласник зобов'язується пред'являти виконавцю у визначені терміни місячні плани перевезень, заявку на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються, або прибувають на його адресу, а виконавець зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.
Згідно з п. 7.1 договору перевезення виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця".
Відповідно до додаткової угоди №6 до договору №1970/ДФ/10017 від 25.12.2015 року, сторони внесли зміни в п.7.4 договору та виклали його в наступній редакції: «договір укладено строком до 31 грудня 2017 року включно».
01.02.2016 року між публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдинг» (постачальник) укладено договір №245/108/16 Сб, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити коксову продукцію (надалі - «ресурси») на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. 3.1 договору поставки постачальник зобов'язується поставити ресурс на умовах поставки, вказаних в специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційного терміну "Інкотермс" в редакції 2010 року.
На виконання умов договору, на підставі залізничної накладної №51466662 від 15.08.2017 року на адресу позивача відправлено кокс домінний. Відправником вантажу є ПРАТ «АКХЗ».
17.07.2017 року на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був складений комерційний акт №485604/851, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 67777586 в кількості 2800 кг, про що в накладній зроблено відповідну відмітку.
У комерційному акті зазначено, що вага визначена відправником на вагонних вагах (100т): бурутто- не зазначено, тара з брусу - 23500 кг, нетто - 51 200 кг. При переважуванні виявилось: брутто - 71 900кг, тара з брутто - 71 900 кг, тара з брусу 23 500 кг, нетто - 48 400 кг, що менше документів на 2 800 кг. При комерційному огляді виявлено навантаження вище рівнів бортів на 200-300 мм «шапкоподібне», груз маркований одною продовгуватою лінії вздовж вагону вапном. Над 1-2 лютами наявні виємки розміром 2000ммХ 2000 Х 200 мм, над 7 люк.виємка 1000ммХ2000ммХ200мм в глубину. Маркування порушене. Вагон у технічному стані справний.
17.07.2017 року на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був складений комерційний акт №485604/852, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 67374322 в кількості 3 550 кг, про що в накладній зроблено відповідну відмітку.
У комерційному акті зазначено, що вага визначена відправником на вагонних вагах (100т): бурутто- не зазначено, тара з брусу - 22 200 кг, нетто - 44 150 кг. При переважуванні виявилось: брутто - 62 800кг, тара з брусу - 22 200 кг, нетто - 40 600 кг, що меньше документів на 3 550 кг.
При комерційному огляді виявлено навантаження вище рівнів бортів на 200-300 мм «шапкоподібне», груз маркований одною вапном продовгуватою лінії вздовж вагону. Над 1-2 лютами наявні виємки розміром 2000ммХ2000Х200 мм. Маркування порушене. Вагон у технічному стані справний.
17.07.2017 року на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був складений комерційний акт №485604/853, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 67364182 в кількості 3 350 кг, про що в накладній зроблено відповідну відмітку.
У комерційному акті зазначено, що вага визначена відправником на вагонних вагах (100т): бурутто-не зазначено, тара з брусу - 21 400 кг, нетто - 48 300 кг. При переважуванні виявилось: брутто - 66 350кг, тара з брусу - 21 400 кг, нетто - 44 950 кг, що меньше документів на 3 350 кг.
При комерційному огляді виявлено навантаження вище рівнів бортів на 200-300 мм «шапкоподібне», груз маркований одною вапном продовгуватою лінії вздовж вагону. З лівої сторони по ходу поїзда над 4-7 люками наявні виємки розміром 6000ммХ1200Х200 мм. Маркування порушене. Вагон у технічному стані справний.
За розрахунками позивача, вартість недостачі вантажу, яка була розрахована позивачем відповідно до рахунку вантажовідправника ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» №91632032 від 15.08.2017 року з урахуванням норми недостачі вантажу 2% становить 53 279,61 грн.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить стягнути з відповідача збитки, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 53 279,61 грн.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Стаття 224 ГК України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Як встановлено судом, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 53 279,61 грн. збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням 9 700 кг при його перевезенні у вагонах №№67666586, 67374322, 67364182 за залізничною накладною № 51466662 від 15.08.2017.
Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 5 статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 статті 307 Господарського кодексу України.
Згідно із ч. 2 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Як свідчать матеріали справи, складені комерційні акти №485604/851, 485604/852, 485604/853 від 17.08.2017 року за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнається судом належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній №51466662 від 15.08.2017 року, фактичній масі вантажу, який перевозився у вагонах №№67666586, 67374322, 67364182.
Відповідно до ч. 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
В матеріалах справи наявний рахунок-фактура № 91632032 від 15.08.2017 року, виставлений приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод», з якого вбачається, що вартість вантажу становить 7 804,25 грн. з ПДВ за 1 тону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для вантажів, які перевозяться у вологому стані, 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем було здійснено розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу) наступним чином:
Вартість 1 тони вантажу в вагоні №67666586 відповідно до рахунку вантажовідправника № 91632032 від 15.08.2017 року складає 7 804,25 грн. (з ПДВ), виходячи з розрахунку: 2728560,94 грн. (без ПДВ) грн. * 1,2 : 419,550 т = 7 804,25 грн. (в т.ч. ПДВ).
Сертифікат якості на даний вагон №23540
Вага згідно документа в полувагоні - 51 200 кг
Фактично виявилось - 48 400 кг, нестача - 2 800 кг.
51 200 кг * 2% (природні втрати) = 1 024,00 кг
Нестача з урахуванням природних втрат становить 2800 кг- 1 024,00 кг = 1 776 кг
Отже, сума втрачено вантажу становить 7 804,25 грн. * 1,776т = 13 860,35 грн.
Вартість 1 тони вантажу в вагоні №67374322 відповідно до рахунку вантажовідправника № 91632032 від 15.08.2017 року складає 7 804,25 грн. (з ПДВ), виходячи з розрахунку: 2728560,94 грн. (без ПДВ) грн. * 1,2 : 419,550 т = 7 804,25 грн. (в т.ч. ПДВ).
Сертифікат якості на даний вагон №23540
Вага згідно документа в полувагоні - 44 150 кг
Фактично виявилось - 40 600 кг, нестача - 3 550 кг.
44 150 кг * 2% (природні втрати) = 883,00 кг
Нестача з урахуванням природних втрат становить 3 550 кг- 883,00 кг = 2 667,00 кг
Отже, сума втрачено вантажу становить 7 804,25 грн. * 2,667т = 20 813,93 грн.
Вартість 1 тони вантажу в вагоні №67364182 відповідно до рахунку вантажовідправника № 91632032 від 15.08.2017 року складає 7 804,25 грн. (з ПДВ), виходячи з розрахунку: 2728560,94 грн. (без ПДВ) грн. * 1,2 : 419,550 т = 7 804,25 грн. (в т.ч. ПДВ).
Сертифікат якості на даний вагон №23540
Вага згідно документа в полувагоні - 48 300 кг
Фактично виявилось - 44 950 кг, нестача - 3 350 кг.
48 300 кг * 2% (природні втрати) = 966,00 кг
Нестача з урахуванням природних втрат становить 3 350 кг- 966,00 кг = 2 384,00 кг
Отже, сума втрачено вантажу становить 7 804,25 грн. * 2,384т = 18 605,33 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу), суд погоджується із ним.
Враховуюче вищезазначене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 53 279,61грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код: 00191129) збитки у розмірі 53 279 (п'ятдесят три тисячі двісті сімдесят дев'ять) грн. 61 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 06.11.2017 року.
Суддя С.М. Мудрий