ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
03.11.2017Справа №910/19204/17
Суддя Демидов В.О., розглянувши
позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Партнер Груп»
доПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
провизнання недійсною додаткової угоди
Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Партнер Груп» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсною додаткової угоди.
Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Партнер Груп» позовну заяву судом встановлено, що остання не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Отже, аналізуючи вищевикладене, для звернення до суду з позовною заявою, необхідно подати оригінал відповідного платіжного доручення чи квитанції про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З матеріалів позовної заяви б/н від 17.10.2017 р. вбачається, що позивачем на підтвердження сплати судового збору подано ксерокопію квитанції №0.0.872010284.1 від 18.10.2017 р. на суму 1 600,00 грн., яка не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 р. у справі №910/16943/14, та постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2014 р. у справі №925/2011/13.
Таким чином, заявником не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів повинні додаватись до позовної заяви (п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України).
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 р., внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, позивач в якості належних доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів має подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію), який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відправлення відділенням зв'язку разом з описом вкладення у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.
Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви додано ксерокопію опису вкладення у цінний лист та ксерокопію фіскального чека б/н від 30.10.2017 р.
Згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована системи організаційно-розпорядчої документації» (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. №55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «згідно з оригіналом», назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис.
Проте, подані ксерокопії опису вкладення у цінний лист та фіскального чека б/н від 30.10.2017 р. не засвідчені взагалі, а тому не можуть бути належними доказоми в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, графа «найменування предметів» доданого позивачем до позову опису вкладення до поштового відправлення не містить вичерпного переліку найменувань документів, які складають додатки до позовної заяви б/н від 17.10.2017 р., що позбавляє суд можливості перевірити відповідність надісланих відповідачам документів тим, що подані до господарського суду.
Отже, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з цим суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 р. по справі №5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню для усунення допущених порушень, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя В.О. Демидов