Рішення від 18.10.2017 по справі 910/15353/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017Справа №910/15353/16

За позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт"

простягнення грошових коштів

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаДемченко О.В. - представник

від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" про стягнення стягнення заборгованості за кредитним договором №134-2012 від 29.03.2012 у розмірі 52030136,99 грн заборгованості за кредитом, 26975809,07 грн заборгованості зі сплати процентів, 10721620,03 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4671418,80 грн пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 3555821,12 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 825615,08 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 34897877,09 грн інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 6611456,15 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вище вказаним кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2016 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/15353/16. розгляд якої призначено на 05.10.2015.

В судовому засіданні 05.10.2016 оголошено перерву до 20.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі № 910/15353/16 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення якої поставлені питання в якому розмірі документально підтверджується заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" з повернення наданих кредитних коштів за кредитним договором № 134-2012 від 29.03.2012 з урахуванням всіх змін та доповнень до нього станом на 05.07.2016 та в якому розмірі, з урахуванням чинного законодавства, документально підтверджується заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" по сплаті процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором № 134-2012 від 29.03.2012 з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, а також суми пені за прострочення повернення кредитних коштів та за прострочення сплати процентів, суми 3 % річних за прострочення повернення кредитних коштів та за прострочення сплати процентів, суми інфляційних втрат за прострочення повернення кредитних коштів та за прострочення сплати процентів станом на 05.07.2016 року, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

До Господарського суду міста Києва надійшло клопотання судових експертів про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу вказане клопотання у справі №910/15353/16 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2017 суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу №910/15353/16 до свого провадження, поновлено провадження у справі, задоволено клопотання судових експертів про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

До Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення №9117/9118/17-45 від 17.08.2017, в якому Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомляє про неможливість проведення експертизи у зв'язку з відсутністю попередньої оплати за проведення експертизи внаслідок чого матеріали справи №910/15353/16 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2017 провадження у справі №910/15353/16 поновлено, розгляд справи призначено на 14.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2017 поновлено провадження у справі №910/15353/16, судове засіданні призначено на 14.09.2017.

14.09.2017 судове засідання не відбулось, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 розгляд справи призначено на 03.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 18.10.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 18.10.2017 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Про дату та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

У п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.10.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пустомити м'ясо" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (банк, кредитор, позивач) було укладено кредитний договір №134-2012 (далі - договір), відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 50000000,00 грн, а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором (п.1.1), процентна ставка за користування кредитом - 19% річних (п.1.2), кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 28.03.2013 включно (п.1.3), кредит надається позичальнику на наступні цілі - ведення поточної діяльності (п.1.4), проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці, методом факт/факт (п.2.2), проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок № 2909188001107, не пізніше 15 календарного числа місяця наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту (п.2.4), заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником до дати, вказаної у п.1.3 на рахунок №2909188001107 (п.6.1), за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання (п.14.4), у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за цим договором, він зобов'язується на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції. При розрахунку суми боргу, належної до сплати з урахуванням індексу інфляції, який є меншим за одиницю, індекс інфляції приймається рівним одиниці (п.14.8), до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору, в т.ч. щодо вимоги та сплати неустойки/пені, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років (п.15.3).

Договором про внесення змін №1 від 28.12.2012 до договору було встановлено процентну ставку за користування кредитом з 29.03.2012 по 30.11.2012 - 19% річних, а з 01.12.2012 - 35% річних.

Відповідно до договору про внесення змін №2 від 19.02.2013 до договору сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.01.2013 по 31.01.2013 позичальник сплачує в строк до 14.03.2013.

Договором про внесення змін №3 від 28.02.2013 до договору було встановлено процентну ставку за користування кредитом з 29.03.2012 по 30.11.2012 - 19% річних, з 01.12.2012 по 31.12.2012 - 35% річних, з 01.01.2013 - 28% річних.

Відповідно до договору про внесення змін №4 від 26.03.2013 до договору сторони визначили кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 26.03.2014 включно.

Згідно договору про внесення змін №5 від 15.04.2013 до договору сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 позичальник сплачує в строк до 15.03.2013.

Відповідно до договору про внесення змін №6 від 15.05.2013 до договору сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.03.2013 по 30.04.2013 позичальник сплачує в строк до 15.06.2013.

Згідно договору про внесення змін №7 від 18.06.2013 до договору сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.05.2013 по 31.05.2013 позичальник сплачує в строк до 15.07.2013.

За договором про внесення змін №8 від 16.07.2013 до договору сторони домовились, що проценти нараховані за період з 01.05.2013 по 30.06.2013 позичальник сплачує в строк до 15.08.2013.

Відповідно до договору про внесення змін №9 від 31.07.2013 до договору процентну ставку за користування кредитом з 29.03.2012 по 30.11.2012 - 19% річних, з 01.12.2012 по 31.12.2012 - 35% річних, з 01.01.2013 по 30.06.2013 - 28% річних, з 01.07.2013 - 26% річних.

Згідно договору про внесення змін від 15.08.2013 до договору сторони домовились, що проценти нараховані по 31.07.2013 позичальник сплачує в строк до 15.09.2013.

Договором про внесення змін від 16.09.2013 до договору сторони домовились, що проценти нараховані по 31.08.2013 позичальник сплачує в строк до 15.10.2013.

За договором про внесення змін від 15.10.2013 до договору сторони домовились, що проценти нараховані по 30.09.2013 позичальник сплачує в строк до 15.11.2013.

Відповідно до договору про внесення змін від 15.11.2013 до договору сторони домовились, що проценти нараховані за період по 31.10.2013 позичальник сплачує в строк до 15.12.2013.

27.11.2013 між позивачем, як кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Пустомити м'ясо", як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт", як новим позичальником, було підписано договір про внесення змін до кредитного договору №134-2012 від 29.03.2012, відповідно до умов якого здійснено заміну сторони - позичальника, визначено ліміт відновлювальної кредитної лінії на суму для нового позичальника у розмірі 52030136,99 грн, змінено процентну ставку за користування кредитом до 24% річних.

Як зазначив позивач у позові, договори про внесення змін до договору за період з 16.12.2013 по 31.10.2014 визнані нікчемними за ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Випискою з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Пустомити м'ясо" та відповідача підтверджується надання позивачем кредиту у розмірі 52030136,99 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи остання часткова сплата відповідачем процентів за кредитом відбулась 28.12.2015.

Як стверджує позивач у позовній заяві, у строк встановлений умовами кредитного договору відповідач кредит не повернув, нараховані проценти за користування кредитом не оплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 52030136,99 грн та заборгованість зі сплати процентів у розмірі 26975809,07 грн.

Також, за прострочку виконання зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача 10721620,03 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4671418,80 грн пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 3555821,12 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 825615,08 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 34897877,09 грн інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 6611456,15 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором доданий позивачем до позовної заяви.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Долученими до матеріалів справи доказами підтверджується виконання кредитодавцем - позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином та в повному обсязі, та надання позичальнику обумовлених договором кредитних коштів. Доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі, щодо сплати процентів за користування кредитом, повернення залишку суми кредиту в повному обсязі матеріали справи не містять.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості по кредиту та нарахованим відсоткам, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам кредитного договору.

Отже, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, належних доказів на підтвердження заперечень проти позову суду не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 52030136,99 грн заборгованості за кредитом та 26975809,07 грн заборгованості зі сплати процентів є правомірними.

Крім цього, за порушення виконання відповідачем зобов'язань за договором, прострочення ним здійснення платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача 10721620,03 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4671418,80 грн пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 3555821,12 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 825615,08 грн - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 34897877,09 грн інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 6611456,15 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, у п. 14.4 договору визначено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється, починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 10721620,03 грн та пені за несвоєчасну оплату процентів у сумі 4671418,80 грн, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання зі сплати процентів по договору, то вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних також визнаються судом обґрунтованими.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача і підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" (03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, будинок 2, ідентифікаційний код 35755674) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 27 Т, ідентифікаційний код 19017842) 52030136 (п'ятдесят два мільйони тридцять тисяч сто тридцять шість) грн 99 коп. заборгованості за кредитом, 26975809 (двадцять шість мільйонів дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч вісімсот дев'ять) грн 07 коп. заборгованості зі сплати процентів, 10721620 (десять мільйонів сімсот двадцять одна тисяча шістсот двадцять) грн 03 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4671418 (чотири мільйони шістсот сімдесят одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн 80 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 3555821 (три мільйони п'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн 12 коп. - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 825615 (вісімсот двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн 08 коп. - 3% річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту, 34897877 (тридцять чотири мільйони вісімсот дев'яносто сім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн 09 коп. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту, 6611456 (шість мільйонів шістсот одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн 15 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібпродукт" (03191, м.Київ, вул. Маршала Якубовського, будинок 2, ідентифікаційний код 35755674) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 206700 (двісті шість тисяч сімсот) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.11.2017

Суддя Ю.М.Смирнова

Попередній документ
70024525
Наступний документ
70024527
Інформація про рішення:
№ рішення: 70024526
№ справи: 910/15353/16
Дата рішення: 18.10.2017
Дата публікації: 09.11.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: