Справа № 752/14460/17
Провадження №: 2-а/752/435/17
26.10.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі
головуючого по справі судді - Мирошниченко О.В.
за участю секретаря - Мархотко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, суд, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити пенсію з дня звернення, а саме з 27 квітня 2017 року та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві виплатити неодоотриману частину пенсії з дня звернення, а саме з 27 квітня 2017 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що з 27 квітня 2017 року він звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії відповідно д Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. б ст. 13 Закону України « Про пенсійне забезпечення».
Однак, 01.08.2017 року листом Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу про відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, мотивуючи це тим, що до пільгового стажу роботи можливо буде зарахувати період з 25.05.1983 по 21.08.1992 р. (що становитиме 9 років 02 місяць 27 днів) за умови надання копій первинних документів на час виконання пільгової роботи відповідно до п.20 Постанови КМУ від 12.08.1993 р. № 637, а саме копії картки форми Т-2 та копії наказів про зарахування та звільнення. В пільговій довідці не вбачається чим саме займалась організація, відсутня інформація про перейменування, не вірно зазначена назва розділу ХХVІІ по Списку 2 та посада майстра не відповідає вищезазначеному розділу. Прийняте відповідачем рішення позивач вважає протиправним, у зв'язку із чим звернулась до суду з даним позовом.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просила задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в ПАТ «Будівельно - промисловий монтаж» в період з 25 травня 1983 по 18 січня 1996 року, що підтверджується записами в трудовій книжці, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії наданої ПАТ «Будівельно - промисловий монтаж» та копіями наказів № 35 - к , № 80 - к, № 6 - к. А саме з 25 травня 1983 року по 30 листопада 1986 року на посаді майстра, з 01 грудня 1986 року по 18 січня 1996 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення», звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 передбачено що при визначенні права на пенсію за віком застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Так, в Списку № 2 затверджений Постановою Кабінету Міністрів СССР від 22.08.1956 року № 1173 розділом XVIII передбачена посада майстра. Відповідно в Списку № 2 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року розділом ХХУУІІ передбачена посада виконавець робіт.
З даних трудової книжки та інших наданих документів на підтвердження трудового стажу, вбачається, що позивач на момент звернення до Правобережного об'єднаного управління ПФУ м. Києва із заявою про призначення йому пенсії мав необхідний трудовий стаж та право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Однак, 01.08.2017 року листом Правобережне об'єднане управління ПФУ м. Києва повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, мотивуючи це тим, що до пільгового стажу роботи можливо буде зарахувати період з 25.05.1983 по 21.08.1992 р. (що становитиме 9 років 02 місяць 27 днів) за умови надання копій первинних документів на час виконання пільгової роботи відповідно до п.20 Постанови КМУ від 12.08.1993 р. № 637, а саме копії картки форми Т-2 та копії наказів про зарахування та звільнення. В пільговій довідці не вбачається чим саме займалась організація, відсутня інформація про перейменування, не вірно зазначена назва розділу ХХVІІ по Списку 2 та посада майстра не відповідає вищезазначеному розділу.
Згідно до п. 3. Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при вирахуванні стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерством праці і соціальної політики від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які діють на період роботи особи.
Відповідач відмовив позивачу у призначені пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 в 56 років, оскільки до пільгового стажу роботи можливо буде зарахувати період з 25.05.1983 по 21.08.1992 р. (що становитиме 9 років 02 місяць 27 днів) за умови надання копій первинних документів на час виконання пільгової роботи відповідно до п.20 Постанови КМУ від 12.08.1993 р. № 637, а саме копії картки форми Т-2 та копії наказів про зарахування та звільнення. В пільговій довідці не вбачається чим саме займалась організація, відсутня інформація про перейменування, не вірно зазначена назва розділу ХХVІІ по Списку 2 та посада майстра не відповідає вищезазначеному розділу, а тому на думку відповідача є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, що є протиправним з боку відповідача виходячи з наступного.
В частині доводів відповідача щодо не проведення атестації на ПАТ «Будівельно- помислів монтаж» суд зазначає, що атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною 2 пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".(Дана позиції узгоджується з практикою і Вищого адміністративного суду України, що викладена у листі від 14.08.2008 р. N 1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)».
Накази про затвердження результатів атестацій не є єдиним документом, який підтверджує результати атестації робочого місця.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно вiд форм власності i господарювання згiдно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами працi, затвердженими постановою Мiнiстерства працi України вiд 1 вересня 1992 року № 41 (далi - Методичнi рекомендацiї).
Відповідно до п.8 цього Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ.
Таким чином, карти умов праці також підтверджують результати атестації робочих місць.
Крім того, згідно до п.п.3.5 п.3 Методичних рекомендацій результати замірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюють протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або затвердженими Міністерством охорони здоров'я України, і заносяться в Карту.
Відповідно до п.п.6.3 п.6 Методичних рекомендацій право на пенсію на пільгових умовах визначається за показниками, наведеними в додатку 4, інші пільги і компенсації, залежно від умов праці, - за діючими нині законодавчими актами.
Згідно до цього Додатку 4 показники факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу для потвердження права на пільгове пенсійне забезпечення, Право на пенсію за віком на пільгових умовах потверджується при наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів III класу умов і характеру праці За списком N 2:
1) одного фактора III ступеня відхилення від норм; або
2) трьох факторів I, II ступеня відхилення від норм; або
3) чотирьох факторів I ступеня відхилення від норм.
Тим самим протоколи досліджень також містять результати атестацій робочого місця.
Відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно зі ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відвідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Пунктом 20 зазначеного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. В довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу: професія або посада, характер роботи: розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включаються цій період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Позивач, звертаючись із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, надав відповідачу документи, якими підтверджено, що позивач у працював період з 25 травня 1983 по 18 січня 1996 року, що підтверджується записами в трудовій книжці, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії наданої ПАТ «Будівельно - промисловий монтаж» та копіями наказів № 35 - к , № 80 - к, № 6 - к. А саме з 25 травня 1983 року по 30 листопада 1986 року працював на посаді майстра, з 01 грудня 1986 року по 18 січня 1996 року.
Вказані посади, на яких працював позивач, передбачені Списками №2, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 та Постановою КМ України від 16.01.2003 року № 36. Атестація робочих місць на ПАТ «Будівельно - промисловий монтаж» не проводилась за відсутності вини позивача, відповідальність за її проведення покладається на керівника підприємства.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Оскільки, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 27.04.2017 р., то призначення та виплату такої пенсії слід було здійснити починаючи із 27.04.2017 р.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідач як територіальний представницький орган Пенсійного фонду України зобов'язаний керуватися у своїй діяльності лише виключно діючим законодавством України в межах своїх повноважень.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до Розділу 11 Конституції України право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і забезпечується ч. 2 ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.
З урахуванням позиції Європейського Суду з прав людини пенсія є одним з видів власності (майна). Відповідно до ст. 1 Протоколу N 1 від 20 березня 1952 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 7, 13, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 2, 17, 69, 71, 94, 99, 158, 159, 160, 162, 163, 165, 167, 183-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити пенсію ОСОБА_1 з дня звернення, а саме з 27 квітня 2017 року та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, на підставі п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину пенсії з дня звернення, а саме з 27 квітня 2017 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з часу її проголошення.
Суддя