1-в/754/389/17
Справа № 754/14121/17
Іменем України
03 листопада 2017 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
за учсті інспектора - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за поданням органу з питань пробації про звільнення від відбування покарання по закінченню строків давності відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , г-на України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_5 18.07.2000 року був засуджений Жовтневим районним судом м. Києва за ст.215-3ч.2 КК України на три роки позбавлення волі, з застосуванням ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на два роки та сплатою штрафу в розмір 340грн.
Деснянський районний сектор Київського міського відділу з питань пробації звернувся з поданням, про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання по закінченню строків давності, оскільки ОСОБА_5 характеризується з позитивної сторони, сплатив штраф у розмірі 340грн., перебував у розшуку до 30.07.2007 року, нового злочину не вчиняв, до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку не притягувався.
Вислухавши в судовому засіданні думку прокурора, який просив задовольнити подання, інспектора відділу пробації, який підтримав подання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання органу виконання покарань підлягає відхиленню, за таких обставин.
Згідно вимог ст..80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строки передбачені ч.1ст.80 цієї статі. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках, перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5 був засуджений Жовтневим районним судом м. Києва 18.07.2000 року за ст.215-3ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, з застосуванням ст46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на два роки та сплатою штрафу в розмір 340грн.
Згідно справи, ОСОБА_5 став на облік до Деснянської ВКІ в м.Києві, та відбував покарання, що свідчить про виконання вироку Жовтневого районного суду м. Києві від 18.07.2000 року.
По проходженню 15 років, Деснянський районний сектор Київського міського відділу з питань пробації звернувся з клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання по закінченню строків давності.
Дане клопотання є необґрунтоване та не вмотивоване. В клопотанні взагалі відсутнє мотивування та підстави, звернення до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання по закінченню строків давності. Навпаки, клопотання та матеріали справи містять дані, про те, що за цей час ОСОБА_5 з 10.02.2000 року по 30.07.2007 року перебував у розшуку за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ст..142ч.3 КК України, 25.07.2013 року був засуджений Деснянським районним судом м. Києва за ст..125ч.1 КК України, тобто дані, які відповідно до ст..80 КК України свідчать про зупинення строків давності відбування покарання ОСОБА_5 .
Як вбачається з матеріалів особової справи, призначене ОСОБА_5 вироком суду покарання з іспитовим строком засуджений не виконав, порушив обов"язки, які поклав суд на особу звільнену від відбування покарання з випробуванням, перебував у розшуку.
Крім того, як встановлено у судовому засіданні, місцезнаходження ОСОБА_5 на даний час невідоме, із клопотанням Деснянського районного відділу з питань пробації він не ознайомлений, що позбавляє суд прийняти рішення по суті подання.
Вищевказане свідчить про необґрунтованість поданого подання, а тому у його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст..80 КК України,ст..537,539 КПК УКраїни, -
Відхилити подання Деснянського районного сектору Київського міського відділу з питань пробаці про звільнення від відбування ОСОБА_5 від покарання по закінченню строків давності.
Справу повернути до відділу пробації.
Суддя: