Справа № 752/2806/17
Провадження №: 2-а/752/192/17
06 жовтня 2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Новака А.В.,
при секретарі Закаблуківській О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Києві та просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р., зобов'язати призначити та нарахувати пенсію за вислугу років з 09.05.2015 року , виходячи із розрахунку 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, без обмеження її максимального розміру.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.08.2016 р. він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Однак, у призначенні пенсії йому було відмовлено, з посиланням на положення ст.. 86 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами та доповненнями, внесеними законом № 76-VІІІ від 28.12.2014 року).
Зазначену відмову позивач вважає протиправною, посилаючись на те, що він має право на пенсійне забезпечення за вислугу років, оскільки його загальний стаж складає 23 роки 5 місяців 21 день та стаж на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 21 рік 2 місці 8 днів..
В ході судового розгляду позивач підтримав заявлений позов та просив його задовольнити, з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в позові відмовити, посилаючись на письмові заперечення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.08.2016 р. звернувся до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
12.08.2016 р. позивачу було відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким з 01.06.2015 р. скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсі, щомісячне довічне грошове утримання призначається відповідно до спеціальних законів, у т.ч. Закону України «Про прокуратуру» і пенсійне забезпечення таких осіб здійснюється на загальних підставах.
Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12 липня 2001 року № 2663-III «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», чинній на час призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно з ч.13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений цим Законом, виплата пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії, встановленому цим Законом.
Крім того, 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким внесено зміни в статтю 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності: відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові І службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачі суду не надали.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, а також в письмових запереченнях, відповідач посилається на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р., відповідно до якого у разі неприйняття до 01.06.2015 р. закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії щомісячнедовічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України, «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та на ст.. 86 Закону України № 1697-VІІ від 14.10.2014 року.
Однак, зазначені норми Закону не можуть бути застосовані при вирішенні питання про призначення пенсії позивачу, в частині наявності у позивача права на здійснення зазначеного призначення та відповідно встановлення розміру пенсії у співвідношення до середнього заробітку на відповідній посаді.
Враховуючи викладене, аналізуючи всі наведені норми чинного законодавства, які регулюють даний вид правовідносин, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про неправомірність дій Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно ст.. 50-1 Закону України «Прокуратуру» з 09.05.2015 року із розрахунку 90 % від суми місячного (чинного) заробітку без обмеження її максимального розміру.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст..94 КАС України.
Керуючись 158-163, 185-186 КАС України, суд,-
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним дії Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за № 1789-ХІІ(в редакції від 12.07.2001 року).
Зобов'язати Правобережне об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві призначити на нарахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року за № 1789-ХІІ(в редакції від 12.07.2001 року), починаючи з 09 травня 2015 року, виходячи з розміру 90% від суми місячної заробітної плати з врахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на день звільнення на прокурорсько-слідчих посадах перед звільненням, без обмежень максимального розміру пенсії.
Стягнути з Правобережного об'єднання управління пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 1920(одна тисяча дев'ятсот двадцять) гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з часу її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А. Новак