печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46316/17-к
02 листопада 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву прокурора відділу нагляду за додержанням законів та виконання судових рішень у кримінальному провадженні слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про роз'яснення судового рішення,
Прокурор ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із заявою, яку підтримав під час її розгляду, вказуючи наступне. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2017 (справа №757/46316/17-к) зобов'язано службову особу Генеральної прокуратури України, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зареєструвати заяву ОСОБА_5 від 29 липня 2017 року та внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення у відповідності до вимог ст. 214 КПК України.
Відповідно до статті 369 КПК України, п. З узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про правові позиції судової палати у кримінальних справах ВССУ за 2015 рік» передбачено, що судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку, а судове рішення, в якому суд вирішує інші питання - у формі ухвали.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Ухвала про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Відповідно до ст. 372 КПК України ухвала складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
Так, в мотивувальній частині, окрім іншого, суд зазначає встановлені обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів, а в резолютивній - висновки суду.
Водночас, зі змісту мотивувальної та резолютивної частини вказаного рішення суду є незрозумілим за яким саме фактом необхідно внести відомості до ЄРДР та проводити досудове розслідування (фабула), в чому полягає суть діяння, яке може свідчити про наявність складу злочину, які встановлені судом обставини, та на підставі яких наведених аргументів він дійшов до висновку про необхідність задоволення скарги та реєстрації кримінального провадження.
Крім того, у резолютивній частині ухвали суду не зазначено, чи задоволено скаргу ОСОБА_5 повністю, або ж частково (в якій частині), за ознаками якої саме статті Кримінального кодексу України (у змісті резолютивної частини ухвали зазначається «кримінальне правопорушення», тобто одну статтю КК України», а в мотивувальній частині указано дві статті - 364, 365 КК України) підлягають внесенню відомості до ЄРДР (попередня правова кваліфікація).
Також, судом не наведено перелік питань, яких стосується заява від 29.07.2017, її вихідний /вхідний номер та дату надходження до органу досудового розслідування.
До того ж, п. 2 ч. 1, п. 7 ч. 2 розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, передбачено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, що характеризують кримінальне правопорушення.
Таким чином, неповне відображення у ухвалі (заяві) обставин вчиненого кримінального правопорушення, не зазначення або неточне зазначення в ній усіх обов'язкових ознак події та складу злочину, унеможливлюють внесення відповідних відомостей до ЄРДР у повному обсязі.
Також, прокурором на зазначену скаргу подано заперечення, доводи яких в ухвалі суду від 12.09.2017 не відображені та їх не спростовано. Так, указано, що звернення ОСОБА_5 , яке надійшло на електронну пошту Генеральної прокуратури України розглянуто відповідно до вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Відповідно до ст. 12 зазначеного закону, його дія не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень". Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження".
Кримінальним процесуальним кодексом України та Інструкцією про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення (затверджена наказом Генерального прокурора від 03.12.2012 №125, не передбачено подання заяв про вчинення кримінального правопорушення через мережу Інтернет або засобами електронного зв'язку.
Таким чином, із незрозумілих причин судом не взято до уваги указані заперечення, не враховано доводи про те, що заяву ОСОБА_5 від 29.07.2017 направлено електронною поштою відповідно до Закону України «Про звернення громадян», дія якого не поширюється на Кримінальний процесуальний кодекс України, в тому числі щодо реєстрації відомостей в ЄРДР. В ухвалі суду жодного слова не указано про направлення ОСОБА_5 заяви до ГПУ саме електронною поштою. При цьому, розгляд здійснювався в порядку КПК України без аналізу положень Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином рішення суду також є не вмотивоване та не обґрунтоване, що також свідчить про його незрозумілість.
Крім того, відповідно до п. 4.1.1 Інструкції з діловодства в органах прокуратури, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 24.02.2016 № 103, реєстрація документа - це фіксування факту створення або надходження документа шляхом проставлення на вхідних документах штампа із зазначенням номера та дати з подальшим записом у книгах обліку необхідних даних про документ.
Реєстрації підлягають документи, що потребують виконання, розгляду і використання з довідковою метою, які надійшли до прокуратури поштовим, фельд'єгерським та спеціальним зв'язком, кур'єром, прийняті на особистому прийомі, одержані на телефон «гарячої лінії», з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку, вилучені зі скриньки, відомча кореспонденція, у тому числі надіслана факсимільним зв'язком, електронною поштою.
Реєстрація документів провадиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації.
Згідно п. 4.1.9 інструкції, після реєстрації в службі діловодства (проставлення штампа з датою реєстрації, реєстраційного номера) вхідна кореспонденція Генеральної прокуратури України та регіональних прокуратур підлягає вивченню і визначенню порядку її розгляду та вирішення відповідно до регламенту прокуратури, цієї Інструкції, інших організаційно-розпорядчих документів.
Водночас у резолютивній частині ухвали суду від 12.09.2017 зазначено, що заяву ОСОБА_5 необхідно службовій особі ГПУ зареєструвати, хоч саму заяву судом не направлено разом з ухвалою. Реєстрація здійснюється службою діловодства, а відомості до ЄРДР вносяться слідчим або прокурором, який має відповідний доступ та це передбачено розподілом обов'язків.
Аналізуючи зазначене, виходить, що фактично виконати ухвалу повинні різні особи - працівники Генеральної прокуратури України (відділу діловодства та прокурор/слідчий), а зобов'язано ухвалою вчинити відповідні дії лише одну «службову особу». Крім того, ця заява зареєстрована в ГПУ та їй присвоєно відповідний номер ще 01.08.2017. Отже, в цій частині також невідомо яким чином необхідно виконувати ухвалу суду від 12.09.2017.
Виходячи з наведеного, вказане рішення суду, яким задоволено скаргу ОСОБА_5 , залишається незрозумілим та потребує додаткового роз'яснення.
Вислухавши прокурора, вивчивши надані матеріали, слід дійти наступного висновку.
Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Згідно ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Згідно ст. 534 КПК України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.
В даному випадку слід виходити з положень ст. 214 КПК України, згідно якої слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, в тому числі про: 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
Дана норма закону не передбачає форми звернення до слідчого, прокурора, а лише передбачає, що у повідомленні мають міститись певні відомості. Такі відомості у заяві ОСОБА_5 , яка надійшла на електронну адресу Генеральної прокуратури України, наявні, а тому посилання прокурора на перешкоди у внесенні відомостей до ЄРДР слід визнати безпідставними, та такими, що не заслуговують на увагу.
Оскільки мотиви які стали підставою для задоволення скарги заявника чітко визначені в ухвалі слідчого судді, вважаю, що підстав для роз'яснення судового рішення в цій частині не існує. Не згода заявника з мотивами викладеними в ухвалі слідчого судді не є підставою для додаткового обґрунтування прийнятого рішення. При цьому прокурору необхідно роз'яснити в якому вигляді надійшла заява, оскільки з тексту рішення це не зрозуміло.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 380 КПК України, слідчий суддя -
роз'яснити ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2017 року у справі №757/46316/17-к постановлену за наслідками розгляду скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Генеральної прокуратури України , таким чином, що службову особу Генеральної прокуратури України, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про крмиінальні правопорушення, зобов'язано зареєструвати заяву ОСОБА_5 від 29 липня 2017 року, яка надійшла на електронну адресу Генеральної прокуратури України в електронному вигляді.
Ухвала оскарженню в порядку ст. 309 КПК України не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1