Справа № 22-ц/793/1931/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу Степченко М. Ю.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
02 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоНовікова О. М.
суддівСіренка Ю. В., Храпка В. Д.
при секретаріАнкудінові О. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову, -
У червні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрінком» (що є правонаступником - ПАТ «Укрінбанк») про стягнення коштів банківського вкладу та відшкодування збитків та моральної шкоди.
01.08.2017 року ОСОБА_6 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме: на ? частину нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверху АТ «Укрінбанк» за адресою АДРЕСА_1 для забезпечення позову на суму 114 770 грн. 20 коп.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2017 року заяву задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно відповідача ПАТ «Укрінком» (ПАТ «Укрінбанк), Код ЄДРПОУ 05839888»): 1/4 частину нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверху АТ «Укрінбанк», реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 13240568, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для забезпечення позову на суму 114 770 грн. 20 коп.
Допущено негайне виконання ухвали.
В апеляційній скарзі ПАТ «Укрінбанк» просить скасувати ухвалу як незаконну.
Заслухавши заявника та його представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції, керуючись ст. 151 ЦПК України, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів не погоджується з висновком міськрайонного суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п. 1, ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_6 стосуються стягнення коштів за договорами банківського вкладу на загальну суму 114 770 грн. 20 коп., а також 20 000 грн. моральної шкоди.
Застосовуючи заходи забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, суд не дослідив вартість нерухомого майна, що є об'єктом арешту, для вирішення питання співмірності ціни позову з вартістю арештованого майна. Крім того, арешт накладено на 1/ 4 частину нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверху АТ «Укрінбанк» без визначення вартості та площі арештованого майна.
Згідно з висновком про вартість майна станом на 31.03.2017 року справедлива вартість майна відповідача - нежитлових приміщень загальною площею 1 350 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 становить 10 766 000 грн.
Отже розмір заборгованості не можна визнати співмірним з вартістю арештованої нерухомості, тому колегія суддів вважає правильним задовольнити апеляційну скаргу ПАТ «Укрінком», скасувати ухвалу міськрайонного суду та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову вказаним способом.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» - задовольнити.
Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 серпня 2017 року -скасувати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :