Справа № 755/17308/16-ц
"13" липня 2017 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді САВЛУК Т.В.,
за участі секретаря Бурячек О.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», заінтересовані особи: ОСОБА_1, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялий Максим Глібович про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу,
23 листопада 2016 року ПАТ «Родовід Банк» звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялого М.Г.
Відповідно до змісту заявлених вимог ПАТ «Родовід Банк» просить визнати незаконними дії головного державного виконавця Бялого Максима Глібовича відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 17 жовтня 2016 року. Скасувати постанову головного державного виконавця Бялого Максима Глібовича відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17 жовтня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання щодо стягнення коштів з ОСОБА_1 .
14 червня 2017 року представник скаржника за довіреністю ОСОБА_3, через відділ загального документообігу суду, надав заяву про розгляд справи без участі представника заявника, в якій просив розглянути вказану скаргу без участі представника скаржника, заявлені у скарзі вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення ухвали не заперечує.
Заінтересовані особи - ОСОБА_1 та головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялих М.Г. судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що відповідає конституційному положенню щодо обов'язковості виконання судових рішень на всій території України (ст. 124 Конституції України).
Як убачається з матеріалів справи, 28 вересня 2016 року начальник відділу супроводження реалізації заставного майна Банку та виконавчого провадження ОСОБА_4 звернувся до начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №755/17038/15-ц, виданого Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Родовід Банк» боргу в розмірі 32 533, 25 доларів США та 314 103,46 грн.
17 жовтня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялим М.Г. на адресу ПАТ «Родовід Банк» направлено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, на підставі ч. 4 розділу першого Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5, оскільки виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є тимчасовою окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
За змістом положень п. 1 ч. 1 ст. 385 Цивільного процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця, заявник ПАТ «Родовід Банк» просить визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялого М.Г. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання від 17 жовтня 2016 року та скасувати вказану постанову, обґрунтовуючи підстави дотримання строків звернення з даною скаргою до суду заявник посилається на те, що постанову отримано 11 листопада 2016 року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції ПАТ «Родовід Банк» № 9634 від 11 листопада 2016 року.
При вирішенні питання про дотримання заявником ПАТ «Родовід Банк» строків звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, суд враховує, що законодавством визначений спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою на дії державного виконавця до суду, тому їх перебіг має визначатись за цими нормами, а не за загальними правилами цивільного процесуального законодавства. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Така позиція висловлена у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».
В той же час, заявник ПАТ «Родовід Банк», як стягувач в процедурі виконавчого провадження, звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця лише 21 листопада 2016 року (дата відправлення поштової кореспонденції на адресу суду), яка зареєстрована в канцелярії суду 23 листопада 2016 року (вх.№67168), тобто з порушенням строків, передбачених п.1 ч. 1 ст. 385 Цивільного процесуального кодексу України, при цьому клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця заявником подано не було, процесуальним правом взяти участь у судовому засіданні представники ПАТ «Родовід Банк» не скористались, обмежившись поданням заяви про розгляд справи у їх відсутності та висловленою позицією щодо підтримання скарги в повному обсязі.
В той же час, заявляючи клопотання про розгляд справи за її відсутності, особа усвідомлює, погоджується та несе ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з'ясовані в ході проведення судового засідання, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду скарги ПАТ «Родовід Банк» у зв'язку з пропуском заявником процесуального строку для звернення з даною скаргою до суду, з урахуванням положень п.1 ч. 1 ст. 385 Цивільного процесуального кодексу України, та відсутності клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 11 Закону України "Про виконавче провадження", Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ст.ст.383-387 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», заінтересовані особи: ОСОБА_6, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бялий Максим Глібович про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.