Справа № 755/12821/17
"01" листопада 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, треті особи: Київський міський будинок дитини ім. М. Городецького, Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що на обліку в Службі у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації перебуває малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір'ю якого є відповідач. Відповідач є одинокою матір'ю, перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, який не є батьком малолітнього ОСОБА_2 До Служби у справах дітей 04.10.2016 року із заявою про тимчасове влаштування малолітнього сина ОСОБА_2 до державного закладу звернулася ОСОБА_1 строком на один рік, обґрунтувавши відсутністю роботи та коштів задля забезпечення дитині необхідного догляду. За актом про факт передачі дитини складеного Службою від 05.10.2016 року ОСОБА_2 був влаштований до Київського міського будинку дитини ім. М. Городецького, де він перебуває по теперішній час. За весь час перебування дитини в дитячому будинку відповідач відвідувала сина 15.02.2017 року та 22.05.2017 року. 27.06.2017 року до Служби з'явилася відповідач, яка пояснила, що вона вживає спиртні напої, не працює, не має засобів для існування і утримання дитини, відмовилася від проходження реабілітації від алкоголізму, та надала нотаріально посвідчену заяву про те, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав, так як не має наміру утримувати та виховувати дитину. Викладене свідчить, що відповідач цілком самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до малолітнього сина.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі. В разі неявки відповідача в судове засідання не заперечував щодо заочного порядку розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи сповіщалася згідно чинного законодавства, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не подавала.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи - Київського міського будинку дитини ім. М. Городецького, в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі і підлягають задоволенню.
В суді встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 21.06.2017 року (повторне), виданого Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, батьками записано ОСОБА_4 та ОСОБА_1.
Батько дитини - ОСОБА_4 записаний зі слів матері, згідно ч. 1 ст. 135 СК України.
04.10.2016 року до Служби у справах дітей звернулася ОСОБА_1 з проханням тимчасово (на 1 рік) влаштувати її сина до дитячого закладу у зв'язку з відсутністю роботи.
Факт передачі дитини зафіксовано Актом про факт передачі дитини від 05.10.2016 року.
Направленням (у відділення для тимчасового перебування дітей із невизначеним правовим статусом) № 103008-3218 від 04.10.2016 року Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації направила малолітнього ОСОБА_2 у відділення для тимчасового перебування дітей із невизначеним правовим статусом до Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького.
З листа Київського міського будинку дитини ім. М.М. Городецького № 376 від 14.06.2017 року слідує, що ОСОБА_1 відвідувала свого сина в 2017 році лише 15 лютого та 22 травня.
Наказом № 10 від 21.06.2017 року Служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, поставлено на профілактичний облік, як дитину, яка опинилася у складних життєвих обставинах.
Заявою від 27.06.2017 року, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Рогач В.В., ОСОБА_1 повідомила, що вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Цією заявою стверджує, що не має наміру його утримувати та виховувати.
Відповідно до Висновку Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 25.07.2017 року № 6427/41/3/103, вони вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що вона ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці. Батьки повинні матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.ст. 164, 165 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей. Позбавлення батьківських прав проводиться тільки в судовому порядку. При розгляді таких справ необхідним є подання письмового висновку органів опіки і піклування.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення від виконання батьківських обов'язків це є відсутність піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, коли батьки не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення.
Згідно із частиною 4 статті 19 СК України участь органу опіки та піклування при розгляді справ щодо позбавлення батьківських справ є обов'язковою.
Відповідно до положень ст. 19 СК орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо вирішення спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Як було встановлено в суді, та підтверджено Висновком Органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, які по суті своїх обов'язків захищають права дітей, мати дитини утриманням, вихованням не займається, вживає алкогольні напої.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст. 150 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні розміру аліментів на утримання дітей, суд виходить з матеріального становища кожної із сторін спору, а саме те, що неповнолітні діти проживають разом з матір'ю, перебувають на її утриманні, тоді як, відповідно до вимог сімейного законодавства діти мають право на отримання матеріальної допомоги з боку обох своїх батьків.
Позивач та відповідач є особами працездатного віку, доказів про наявність медичних протипоказань встановлених щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності суду не надано.
Як роз'яснено у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи матеріали справи та вимоги законодавства, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини в примусовому порядку. З приводу розміру аліментів суд дійшов наступного.
Вказаний позивачем розмір аліментів - 1/4 частина доходів відповідача, на думку суду, - є відповідним.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Згідно Закону України «Про судовий збір» судовий збір за вимогу немайнового характеру складає 640,00 грн., за вимогу майнового характеру мінімальний розмір судового збору становить 640,00 грн. Дані кошти підлягають стягнення з відповідача в дохід держави (всього 1 280,00 грн.).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 150, 157, 164, 165, 171 180-183 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст.ст. 60, 88, 212-215, 218, 223, 224-228, 233, 294, 367 ЦПК України, суд, -
Позов Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, треті особи: Київський міський будинок дитини ім. М. Городецького, Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідний запис внести до Книги записів актів цивільного стану про народження № 112, складеного 25.09.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Острозького районного управління юстиції у Рівненській області.
Передати малолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації для подальшого його влаштування.
Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Києва, на користь особи або установи, в якій буде перебувати дитина, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.08.2017 року і до повноліття дитини.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 1 280 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційної скарги та заяви про перегляд заочного рішення не було подано.
Суддя: