Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 2/711/2353/17
Справа № 711/7503/17
06 листопада 2017 року
Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючий суддя Дунаєв С.О.
при секретарі: Нарадько Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, третя особа: Мельниківська сільська рада Чигиринського району Черкаської області,
Перед початком розгляду справи представником відповідача заявлено відвід головуючому судді з підстав, передбачених п.2, 4 ч.1 ст.20 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
В обґрунтування відводу зазначено, що даним складом суду було розглянуто судову справу №2-1476/05 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, по якій ухвалено 11.05.2017р. рішення про відмову у позові. Зазначене рішення скасоване Апеляційним судом Черкаської області із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Під час розгляду такої справи суд вже давав оцінку заповіту від 03.10.1997р., який є предметом теперішнього позову, і невідповідність такої оцінки стала однією з підстав скасування судового рішення. Зазначені обставини викликають сумнів у сторони відповідача у неупередженості суду, а тому необхідно замінити головуючого суддю.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про відвід та наполягав на її задоволенні.
Позивач та її представник заперечили проти заяви та зазначили, що об'єктивних підстав для відводу головуючого судді немає.
Представник третьої особи зазначив, що при вирішенні питання покладається на думку суду.
Вирішуючи заяву про відвід суд виходить з наступного.
Згідно п.п.2, 4 ч.1 ст.20 ЦПК суддя не може брати участь у розгляді цивільної справи, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або є інші обставини, які можуть викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості.
Стосовно наявності заінтересованості судді у розгляді справи, суд вважає за необхідне звернути увагу, що наявність особистого інтересу судді має підтверджуватись відповідними доказами. В силу положень ст.ст.6, 129 Конституції України, ст.ст.2, 15, 23, 57, ч.6 ст.56 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» особиста безсторонність суду гарантується законом. Твердження представника відповідача про наявність у судді особистої заінтересованості у розгляді справи, що обумовлені постановленням суддею рішення по іншій справі між тими самими сторонами, але по іншому предмету спору, ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях і не є об'єктивним свідченням наявності у судді особистого інтересу у розгляді інших спорів між тими ж самими сторонами, але в контексті інших обставин. Отже підстави передбачені п.2 ч.1 ст.20 ЦПК для відводу судді є необґрунтованими.
Натомість щодо доводів представника відповідача про наявність сумнівів в неупередженості судді, то суд зауважує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності (неупередженості) має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.44, рішення у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява №16695/04, рішення від 15 липня 2010року, п.31)
В заяві про відвід представник відповідача зазначає про наявність об'єктивного критерію, тобто участь судді у винесенні рішення за наслідками розгляду спору між тими ж сторонами під час вирішення якого суд досліджував заповіт від 03.10.1997р. і висловив свою оцінку з приводу його правової дії та юридичних наслідків, які він створює для заінтересованих осіб.
Предметом теперішнього позову є дійсність того ж заповіту від 03.10.1997р. і вирішення такого спору потребує дослідження такого заповіту і надання оцінки його відповідності вимогам законодавства на предмет правової дії.
Тож позивач має право на ствердження того, що у судді вже сформована певна думка щодо обставин справи, які підлягають доказуванню сторонами по даній справі, у зв'язку з чим сумніви сторони відповідача в неупередженості суду не можна вважати необґрунтованими.
Варто зауважити, що цивільне судочинство здійснюється на засадах верховенства права, законності, поваги до честі і гідності та рівності перед законом і судом (ст.ст.5, 8 ЦПК України).
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Право на справедливий суд за своїм змістом включає в себе право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Зазначене є втіленням основоположних прав людини, гарантування яких закріплюється і міжнародно-правовими актами, які є обов'язковими для виконання Україною (ст.ст.8, 10 Загальної декларації прав людини, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод т.і.).
Необхідність суворого дотримання зазначеного принципу обумовлюється самою сутністю існування судової влади та діяльністю судових органів (ст.1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»), оскільки наявність у учасників судового провадження сумнівів щодо неупередженості судді нівелює процес здійснення правосуддя, бо в такому випадку сторона справи, яка розглядається судом, втрачає довіру до суду і до того, що рішення такого суду є справедливим.
В рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини визнав порушенням ст.6 Конвенції незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви №76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п. 97).
Тож, з метою забезпечення гарантування всім учасникам судового провадження їх права на справедливий суд неупередженим та безстороннім судом, задля усунення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності і неупередженості судового розгляду та укріплення суспільної довіри до судових органів, суд дійшов висновку, що заява про відвід підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.20, 21, 24 Цивільно-процесуального кодексу України, суд
Заяву представника відповідача - ОСОБА_3 - про відвід судді задовольнити.
Відвести від участі у судовій справі №711/7503/17 головуючого суддю Дунаєва Сергія Олександровича та передати матеріали справи до канцелярії суду для визначення іншого головуючого судді.
Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: ОСОБА_4