Справа № 22-ц/793/2056/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 69 Русаков Г. С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б. Б.
06 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВініченка Б. Б.
суддівПономаренка В. В., Новікова О. М.
при секретаріНаконечній М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Канівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Черкаської області на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_6, зацікавлена особа: Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області про встановлення факту належності документів, -
У серпні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності документів.
В обґрунтування своїх вимог вказував, що на початку липня 2017 року заявник звернувся до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області з метою оформлення пільгової пенсії за віком, як ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС та надав до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області довідку № 1714 від 18.10.1993 року у якій зазначено, що ОСОБА_6 у період часу з 13.03.1988 року по 13.04.1988 року брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у с. Бабчин, Хойникського району, Республіки Білорусь, де виконуючи службові обов'язки отримав дозу радіаційного опромінення 3,0 Бер.
При розгляді вказаної довідки посадовими особами Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області та усно відмовили заявнику у наданні пільгової пенсії у зв'язку з відмінностями у прізвищі заявника ОСОБА_6 з вказаним у довідці - ОСОБА_6.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2017 року заяву представника заявника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6, зацікавлена особа: Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області про встановлення факту належності документів задоволено.
Встановлено, що довідка № 1714, видана відділенням з питань по ЧАЕС УВС Черкаської обласної державної адміністрації від 18.10.1993 року на імя «ОСОБА_6» належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В апеляційній скарзі Канівське об'єднане Управління пенсійного фонду України Черкаської області, посилаючись на неправильне встановлення судом обставин, які мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просило рішення міськрайонного суду скасувати та закрити провадження у справі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно паспорта заявника НОМЕР_1 виданого 06.09.1996 року Канівським МРВ УМВС України в Черкаській області, прізвище заявника «ОСОБА_6.», дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11-12).
З довідки, виданої відділенням з питань по ЧАЕС УВС Черкаської обласної державної адміністрації №1714 від 18.10.1993 року, вбачається, що ОСОБА_6 в період часу з 13.03.1988 року по 13.04.1988 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у с. Бабчин, Хойникського району Республіки Білорусь, де виконуючи службові обов'язки отримав дозу радіакційного опромінення 3,0 Бер (а.с. 13).
Задовольняючи заяву, міськрайонний суд виходив того, що судом встановлено факт належності заявнику ОСОБА_6 довідки №1714 від 18.10.1993 року та при цьому виходив з того, що іншої можливості встановити цей факт заявник не має.
Такий висновок міськрайонного суду є неправильним, виходячи з наступного.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Таким чином, згідно норм чинного процесуального законодавства, для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення. У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, неприсвоєння чи залишення одного з них.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Як встановила колегія суддів, заявник в порушення процесуальних вимог щодо змісту заяви, не подав суду докази того, що установа, яка видала спірну довідку, не може внести до неї відповідні виправлення, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заяви.
Оскільки заявник має можливість врегулювання спору поза судовим способом, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Канівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Черкаської області - задовольнити частково.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 вересня 2017 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_6, зацікавлена особа: Канівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області про встановлення факту належності документів - відмовити.
Рішення набирає законної сили одразу після його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів після її проголошення.
Головуючий :
Судді :