Справа № 22-ц/793/2075/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 72 Фай В. Г.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
02 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоНовікова О. М.
суддівСіренка Ю. В., Храпка В. Д.
при секретаріАнкудінові О. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011 року у справі за заявою прокурора Драбівського району Черкаської області в інтересах Бирлівської сільської ради Драбівського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою, -
В вересні 2011 року прокурор Драбівського району Черкаської області, діючи в інтересах Бирлівської сільської ради Драбівського району Черкаської області, звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, посилаючись на те, що в ході здійснення перевірки встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7, житель АДРЕСА_1, що підтверджується актовим записом (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1).
У день його смерті на адміністративній території Бирлівської сільської ради відкрилася спадщина на земельну частку (пай) площею 2,04 га (державний акт серії НОМЕР_2).
Спадкоємці за законом чи за заповітом із заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк з моменту відкриття спадщини до Драбівської державної нотаріальної контори не звертались.
У зв'язку з викладеним прокурор просив суд визнати спадщину, а саме вказану вище земельну частку (пай), відумерлою та передати її у власність територіальної громади с. Бирлівка Драбівського району.
Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011року заяву задоволено.
Визнано спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7, відумерлою.
Передано у власність територіальної громади села Бирлівка в особі Бирлівської сільської ради Драбівського району Черкаської області земельну ділянку в розмірі 2,04 га, на яку померлий ОСОБА_7 мав право на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, яка знаходиться в межах території Бирлівської сільської ради Драбівського району Черкаської області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 06 жовтня 2017 року ОСОБА_6 поновлено строк на апеляційне оскарження вказаного рішення районного суду.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Статтею 1 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.
Задовольняючи заяву прокурора Драбівського району, районний суд, керуючись вимогами ст. 1277 ЦК України, виходив з того, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні.
Дослідивши надані матеріали справи, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 78 років помер ОСОБА_7 як вказано у Акті про смерть № 38 від ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 5). Після його смерті залишилась спадщина у вигляді земельної частки (паю) розміром 2,04 га, яка розташовується в межах Бирлівської сільської ради.
Відповідно до листа відділу Держкомзему у Драбівському районі Черкаської області від 01.09.2011 року (а.с. 8) згідно земельно-облікових даних Держкомзему у Драбівському районі по сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2, виданого на ім'я ОСОБА_7 по Бирлівській сільській раді розмір земельної частки (паю) становить 2,04 га, вартість становить 32 160 грн. станом на 2011 рік.
Друга Черкаська державна нотаріальна контора своїм листом №2311/01-09 від 30.08.2011 року повідомила, що після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не заводилось, свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с. 11).
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 минуло більше чотирнадцяти років, спадкоємці за законом чи за заповітом з заявами про прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертались. Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання такої спадщини відумерлою згідно ст. 1277 ЦК України.
Але районний суд не звернув увагу на те, що до відносин спадкування правила ЦК України (книга 6 Спадкове право, ст. ст. 1216-1308) застосовуються, якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК України, тобто до 01 січня 2004 року, але не була прийнята ніким із спадкоємців (пункти 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). У випадках відкриття спадщини до 1 січня 2004 року необхідно застосовувати чинне на час її відкриття законодавство, а саме відповідні норми ЦК УРСР (ст. ст. 524-564).
Згідно з п. 1 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Чинним на момент відкриття спадщини Цивільним кодексом УРСР 1963 року не передбачено процедури визнання спадщини відумерлою.
Крім того, ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд вказав, що спадкоємці за законом чи за заповітом на час розгляду справи в суді відсутні.
Однак, при цьому суд не врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як вбачається з долучених до апеляційної скарги доказів, за життя спадкодавець ОСОБА_7 перебував у шлюбі з ОСОБА_9, зареєстрованим 06.03.1982 року (а.с. 30).
Відповідно до довідки Бирлівської сільської ради №756 від 01.06.2017 року ОСОБА_7 на день своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_2 разом з дружиною ОСОБА_9 (а.с. 28).
Згідно з довідкою Бирлівської сільської ради № 1011 від 26 вересня 2017 року ОСОБА_9, своєчасно, протягом 6 місяців прийняла спадщину з дня смерті чоловіка шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 29).
Таким чином, факт прийняття спадщини дружиною спадкодавця у встановлений законом строк після смерті чоловіка судом не було перевірено, належним чином не було встановлено коло спадкоємців.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковою участю заявника та з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 235 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Як видно із Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 серпня 2005 року та додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 жовтня 2005 року (а.с. 31, 32) ОСОБА_6 є спадкоємцем майна ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5. До спадкової маси після смерті ОСОБА_9 входило право на земельну частку (пай), яку остання отримала після смерті чоловіка ОСОБА_7
Отже апелянтка має право на оскарження даного рішення суду, оскільки ним порушені її права.
На підставі приведених вище доводів, у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 04 жовтня 2011 року - скасувати.
В задоволенні заяви прокурора Драбівського району Черкаської області в інтересах Бирлівської сільської ради Драбівського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлою - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :