Справа № 712/6891/17
Провадження № 2/712/1837/17
11 жовтня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.
при секретарі - ТИМОШЕНКО Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування збитків, посилаючись на те, що 28 грудня 2016 року між ним та відповідачем був укладений письмовий договір відповідального зберігання, згідно умов якого ОСОБА_2 прийняла від нього на відповідальне зберігання грошові кошти в сумі 60 000 доларів США та 10 000 Євро. На підтвердження факту отримання коштів на зберігання 28 грудня 2016 року відповідачем було надано розписку, підписану нею власноручно. Згідно п. 2.1.3. Договору відповідального зберігання, ОСОБА_2 зобов'язалась повернути грошові кошти за першою вимогою позивача протягом десяти днів, з дня пред'явлення такої вимоги. У зв'язку з тим, що йому знадобились зазначені грошові кошти, він 28 квітня 2017 року вернувся до відповідачки з вимогою про їх повернення, однак останнякошти не повернула. Оскільки кошти не повернуті, на даний час відповідач взагалі ухиляється від виконання своїх зобов'язань,тому звернувся з даним позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 1 875 400 грн. та судові витрати.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо заявлених позовних вимог, та пояснила суду, що дійсно її довіритель приймала на відповідальне зберігання кошти від ОСОБА_1 Проте, вказані в договорі кошти були вилучені в ході проведеного у її житлі обшуку 12.01.2017. На даний час ОСОБА_2 позбавлена можливості повернути кошти позтвачу.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
28 грудня 2016 року між позивачем та відповідачкою був укладений письмовий договір відповідального зберігання, згідно умов якого ОСОБА_2 прийняла від позивача на відповідальне зберігання грошові кошти в сумі 60 000 доларів США та 10 000 Євро.
На підтвердження факту отримання коштів на зберігання 28 грудня 2016 року відповідачем було надано розписку, підписану нею власноручно.
Згідно п. 2.1.3. Договору відповідального зберігання, ОСОБА_2 зобов'язалась повернути грошові кошти за першою вимогою позивача протягом десяти днів, з дня пред'явлення такої вимоги.
Відповідно до п. 2.1.1. Договору, відповідач зобов'язана прийняти всі необхідні міри для забезпечення зберігання грошових коштів в належному стані в період дії Договору.
Згідно п. 2.1.2. Договору, відповідач несе відповідальність за втрату або пошкодження грошових коштів позивача, що знаходяться у неї незалежно від причини пошкодження або втрати, з моменту держання грошових коштів від позивача до закінчення терміну їх зберігання.
Тобто Договором встановлена безумовна відповідальність відповідача за втрату або ушкодження грошових коштів.
Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігай зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.
Даючи аналіз договору відповідального зберігання укладеного між сторонами, суд звертає увагу на те, що у відповідності зі статтею 192 ЦК України визначено правовий режим грошей як об'єктів цивільних прав, а ст. 177 ЦК України містить положення, за яким гроші і цінні папери віднесені до речей. У цій статті вказується, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери. З урахуванням чого гроші можуть бути предметом окремих правочинів в тому числі і зберігання грошей. При цьому, гроші можуть бути предметом віндикаційного позову, оскільки гроші не є індивідуально визначеним майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.
Згідно ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Відповідно до ч. 1 ст. 950 ЦК України, за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на вберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Згідно ч. 1 ст. 951 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві у разі втрати (нестачі) речі відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.
Відповідно до умов Договору відповідального зберігання від 28.12.2016 року, відповідач зобов'язувався повернути отримані на зберігання грошові кошти за першою вимогою позивача протягом десяти днів, з дня пред'явлення такої вимоги, але до теперішнього часу відповідач грошові кошти не повернула, чим не виконала взяті на себе зобов'язання та порушила вимоги ч. 1 ст. 530 ЦК України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
За даними офіційного сайту НБУ офіційний курс долара США станом на 31.05.2017 року становить 26,35 грн. за один долар США, офіційний курс Євро станом на 31.05.2017 року становить 29,44 грн. за одне Євро.
Отже, 60 000 доларів США по курсу 26,35 грн. за один долар США становить: 60 000 х 26,35 = 1581 000 грн. 10 000 Євро по курсу 29,44 грн. за одне Євро становить: 10 000 х 29,44 = 294 400 грн.
Тому суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача збитки в сумі: 1 581 000 + 294 400 = 1 875 400 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до наданої позивачем квитанції розмір витрат по сплаті судового збору складає 8000 грн., які і підлягають до стягнення з відповідача на його користь.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 1 875 400 грн. та судовий збір в сумі 8000 грн., а всього 1 883 400 грн.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст. 526, 533, 949, 950, 953 ЦК України, суд -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 1 875 400 грн. та судовий збір в сумі 8000 грн., а всього 1 883 400 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.