Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
(заочне)
Справа № 695/2231/17
номер провадження 2/695/1281/17
03 листопада 2017 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Середи Л.В.
за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у сумі 25143,0 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 19.08.2008 року відповідач став клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк» та уклала договір, відповідно до умов якого отримав кредит у розмірі 500 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту із подальшою зміною розмірі ліміту коштів на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Кредитні кошти ОСОБА_1 отримав, а свої зобов'язання щодо повернення кредиту належним чином не виконує, а тому станом на 31.05.2017 року утворилась заборгованість, яку позивач визначає в розмірі 25143 грн., та до якої позивачем внесена наступна заборгованість: 4998.42 грн. - заборгованість за кредитом; 16027.11 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 2682.09 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 250.00 грн. - фіксована частина штрафу; 1185.38 грн. - процентна складова штрафу.
Оскільки позичальник добровільно не повертає отримані кошти, тому ПАТ КБ "ПриватБанк" змушений був подати позовну заяву до суду про стягнення заборгованості за кредитом із відповідача в примусовому порядку.
У судове засідання представник позивача Сафір Ф.О. не з'явився, однак звернувся до суду із відповідним клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та не заперечував проти винесення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про дату, час та місце судового розгляду ставився до відому належним чином.
Відповідно до вимог ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд, враховуючи письмову заяву представника позивача розглядає справу за відсутності сторін, по матеріалах справи - заочно.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає до часткового задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Згідно з п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Як вбачається із Умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн., +5% від суми позову.
Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
У порушення умов договору та закону відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, суму коштів не повернув та ухиляється від її сплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Разом із тим із розрахунку заборгованості за договором від 19.08.2008 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, судом вбачається, що позивач включив до суми заборгованості нараховану комісію в сумі 2682.09грн.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Згідно з положеннямичастин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Судом вбачається, що позивач включив до розрахунку заборгованості відповідача комісію за користування вказаним кредитом, яку нарахував у сумі 2682,09 грн., яка по своїй суті є платою за користування вказаним кредитом.
Законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Із матеріалів вказаної справи судом вбачається, що відповідач отримав саме кредит на споживчі цілі.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Отже, надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, (які діяли на момент укладення кредитного договору) банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи,договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
За таких обставин суд вважає, що включення позивачем до розрахунку заборгованості відповідача комісії за користування кредитом у розмірі 2682,09 грн., є незаконним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.
Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 та в постанові №6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року.
На підставі вказаного вище, задовольняючи позов банку суд, керуючись положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування» не може погодитися з включенням банком до розрахунку заборгованості коштів, які по своїй суті є платою за користування кредитом.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по кредиту перед позивачем становить 22460 грн. 91 коп., що складається з наступного: 4998.42 грн. - заборгованість за кредитом; 16027.11 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 250.00 грн. - фіксована частина штрафу; 1185.38 грн. - процентна складова штрафу.
Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконував умови договору, а тому у суду є всі підстави для стягнення суми заборгованості за кредитом у примусовому порядку.
Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, що стверджуються платіжним дорученням від 24.07.2017 року.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 526,
ст., ст. 611, 625ЦК України та ст., ст. 10, 88,
ст., ст. 209, 212, 213, 224, 226 ЦПК України, суд -
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" кошти в сумі 22460.91 грн. (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят) гривень 91 коп. - в порядку відшкодування заборгованості за кредитним договором від 19.08.2008 року, у задоволенні решти суми позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" кошти в сумі 1600,00 (одну тисячу шістсот) гривень - в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.
Рішення може бути переглянуте Золотоніським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня отримання копії рішення
Суддя Середа Л.В.