Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
02 листопада 2017 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань апеляційного суду Рівненської області апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 подану на вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 15 серпня 2017 року у кримінальному провадженні № 12017180110000421 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.296 КК України.
встановила :
Вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 15 серпня 2017 року затверджено угоду від 07 липня 2017 року про примирення між потерпілим ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_7 .
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначено йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання - обмеження волі строком на 2 /два/ роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання звільнено із випробуванням з іспитовим строком 1 /один/ рік та покладенням відповідно до п.2 ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України обов'язків повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_7 визначено обчислювати з моменту проголошення вироку.
Також роз'яснено ОСОБА_7 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Судом першої інстанції встановлено, що 18 червня 2017 року о 23 год. 00 хв. ОСОБА_7 , знаходячись у громадському місці - біля входу до сільського клубу, що розташований в с.Жадень, Дубровицького району, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, та з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих правил поведінки й моральності в громадських місцях, прагнучи показати свою зневагу та перевагу у фізичній силі, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно пошкодив огорожу біля клубу та вхідні двері до клубу, чим завдав Миляцькій об'єднаній територіальній громаді майнової шкоди на суму 825 /вісімсот двадцять п'ять/ гривень, а також, з хуліганських спонукань, умисно, шляхом завдання удару дерев'яною битою, безпричинно наніс тілесні ушкодження завідуючому клубом ОСОБА_8 у вигляді внутрішньо-тканевої гематоми в ділянці правого ліктьового суглобу, що згідно висновку судово-медичної експертизи №169 від 22 червня 2017 року, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
07 липня 2017 року між потерпілим ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_7 укладено угоду про примирення, відповідно до положень ст.471 КПК України.
Згідно з угодою, потерпілий ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_7 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.296 КК України. ОСОБА_7 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_7 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді обмеження волі строком на 2 /два/ роки із звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України зі встановленням іспитового строку 1 /один/ рік та покладенням обов'язків, передбачених п.2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України.
В поданій на вирок суду апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 вважає вирок суду незаконним у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Свою позицію мотивує тим, що при ухваленні вироку, суд не взяв до уваги, що підозрюваний ОСОБА_7 своїми протиправними діями завдав шкоду не тільки особистим інтересам потерпілого ОСОБА_8 , а й громадському порядку, тобто вчиненим злочином порушено суспільні інтереси, а тому укладення угоди про примирення не допускається.
Також зазначає, що суд, істотно порушуючи вимоги кримінального процесуального законодавства, у ході проведення підготовчого судового засідання, виконавши дії, зазначені в ст.474 КПК України, в порушення вимог кримінального процесуального законодавства та абз.5 п.16 постанови Пленуму ВСУ №13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» не заслухав думку прокурора перед виходом до нарадчої кімнати, таким чином позбавивши прокурора можливості висловити своє заперечення проти укладення угоди про примирення.
Просить вирок на підставі угоди про примирення скасувати а кримінальне провадження направити до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених у ній мотивів, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
У відповідності до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Як зазначено у ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
У відповідності до вимог ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст.94 цього Кодексу, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При перевірці матеріалів провадження апеляційним судом установлено, що судом першої інстанції допущено такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджали суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Так, вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 15.08.2017 року затверджено угоду про примирення, укладену 07.08.2017 року між потерпілим ОСОБА_8 і підозрюваним ОСОБА_7 та визнано ОСОБА_7 винуватим за ч.1 ст.296 КК України і призначено йому узгоджене в угоді про примирення покарання.
Водночас, на думку колегії суддів є обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора щодо не взяття до уваги судом при ухваленні вироку завдання підозрюваним ОСОБА_7 своїми протиправними діями шкоди не тільки особистим інтересам потерпілого ОСОБА_8 , а й громадському порядку, тобто порушення вчиненим злочином суспільних інтересів.
Зокрема, згідно ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до п.19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», умовою укладення угоди про примирення є те, що кримінальне правопорушення повинне стосуватись тільки приватних (особистих або майнових) інтересів конкретної фізичної особи або приватного інтересу юридичної особи (яка не є державним чи комунальним підприємством, установою). Тобто в кримінальних правопорушеннях, де основним безпосереднім об'єктом виступають публічні інтереси, а спричинена конкретним фізичним чи юридичним особам шкода є лише проявом посягання на основний об'єкт, укладення угоди про примирення не допускається. Зокрема, затвердження таких угод не допускається у справах про злочини, передбачені розділом XII «Злочини проти громадського порядку та моральності».
Вказаних вимог закону судом при ухваленні вироку не дотримано.
Крім того, як вбачається з журналу судового засідання, від 15.08.2017 року (і це підтверджується звукозаписом) о 16 год. 28 хв. 32 сек. головуюча після допиту обвинуваченого оголосила про встановлення особи потерпілого, і заслухавши його думку, о 16 год. 29 хв. 54 сек. оголосила про вихід суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Повернувшись, головуюча проголосила вирок (а.с.20). Між тим, за змістом ч.3 ст.363 КПК України, за відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів. Згідно з позицією викладеною у абз.5 п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 року, - суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК (зокрема, щодо змісту та порядку укладення угоди) і закону України про кримінальну відповідальність (зокрема, щодо узгодженої міри покарання, звільнення від його відбування з випробуванням, наявність підстав для відмови в її затвердженні (ч. 7 ст. 474 КПК), заслуховує прокурора щодо наведеного, думку сторін щодо можливості затвердження угоди, яка розглядається.
Жодних відомостей у журналі судового засідання щодо заслуховування думки прокурора про можливість затвердження угоди перед виходом суду до нарадчої кімнати не зафіксовано. Права сторони процесу було обмежено.
Згідно з вимогами ч.3 ст.476 КПК України, наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню з направленням матеріалів кримінального провадження органу досудового розслідування.
Керуючись ст.ст.376,404, 405, 407, 419, 474 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Дубровицького районного суду Рівненської області від 15 серпня 2017 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Кримінальне провадження № 12017180110000421 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.296 КК України - направити органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :
__________ ____________ __________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3