Справа № 564/312/17
06 листопада 2017 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі колегії
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль обвинувальні акти у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, не працюючого, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Захисник обвинувачених ОСОБА_9 заперечила проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених, покликаючись на відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечив проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та підтримав думку свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та просить визначити йому більш мягкий запобіжний захід.
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників судового процесу, керуючись ст.ст. 176-183 КПК України, - приходить до наступних висновків.
Відповідно ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку. Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження кримінально-процесуальний кодекс України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби судового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зібрані органом досудового розслідування матеріали свідчать, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Вирішуючи питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Крім того, вбачається, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були наявні у кримінальному провадженні на момент обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, зокрема: перебуваючи на волі обвинувачені зможуть перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятися від слідства та суду.
Встановлено, що зазначені ризики не зменшилися та їх запобігання, можливо лише при продовженні строку запобіжного заходу відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам.
Зважаючи на ступінь тяжкості та характер вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинувачених, а також на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що в разі обрання обвинуваченим більш м'якого запобіжного заходу, останні завдяки своєму становищу можуть негативно впливати на встановлення істини у даному провадженні, а також переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашній арешт, вбачається недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищезазначеними обставинами для вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою згідно чинного законодавства, суд враховує тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, характер та обставини вчинення злочину, у яких вони підозрюється та внаслідок вчинення яких завдано значних збитків майновим інтересам громадян, дані про особу обвинувачених та робить висновок, що вказані обставини виправдовують подальше утримання останніх під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, колегія суддів,
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, одруженому, не працюючому, обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто до 3 січня 2018 року.
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_2 , громадянину України, неодруженому, не працюючому, обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто до 3 січня 2018 року.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3