Дата документу 03.11.2017 Справа № 554/10585/15-к
Провадження №1-кс/554/7613/2017
Іменем України
03 листопада 2017 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтави клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014170000000547 від 17.12.2014 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гожули Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3,4 ст.190 КК України,
03.11.2017 року слідчий за погодженням із прокурором звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилався на те, що ОВС відділу СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014170000000547 від 17.12.2014 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2.3,4 ст.190 КК України, а саме - у заволодінні чужим майном шляхом обману, зловживання довірою ( шахрайство), вчиненими повторно, в особливо великих розмірах.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними доказами.
03.11.2017 року о 07 годині ОСОБА_5 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 25.10.2017 року.
03.11.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3,4 ст.190 КК України.
Слідчий вказує на необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як він вчинив особливо тяжкі злочини, за що у разі визнання судом винним йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що випливає в результаті об'єктивних дій підозрюваного після вчинення ним злочину; незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , місце проживання яких ОСОБА_5 відоме, на що може спонукати санкція особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України; вчинити інше кримінальне правопорушення, на що також може спонукати санкція особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
При цьому, жоден інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .
Беручи до уваги, що кримінальне правопорушення, за яким підозрюється ОСОБА_5 , є особливо тяжким, а також враховуючи, що жодним іншим із запобіжних заходів не буде забезпечено запобігання спробам підозрюваного вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також слідчий просить визначити в порядку ч.3 ст.183 КПК України ОСОБА_5 заставу у розмірі 3400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий розмір застави можливо визначити з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_5 , та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та такий розмір застави достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та, враховуючи той факт, що він підозрюється у заволодінні коштами громадян саме на таку суму, не буде завідомо непомірним для нього.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний з клопотанням не погодився, надав пояснення про те, що він ніяким чином не буде впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування. Він не мав умислу не віддавати потерпілим гроші, гроші він потерпілим віддавав та віддає, про що у нього є докази. Просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник з клопотанням не погодився та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що слідчим ризики зазначені формально без підтвердження певними доказами. Його підзахисному тільки сьогодні було повідомлено про підозру, він співпрацює зі слідством, наміру переховуватися від слідства чи суду не має. Крім того, його підзахисний на потерпілих не впливав, має наміри повернути їм грошові кошти. ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутні підстави стверджувати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення. Просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Заслухавши пояснення слідчого,прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із клопотання вбачається, що ОСОБА_5 , маючи злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою відомих йому осіб, з якими підтримував ділові, дружні стосунки, під приводом взяття грошових коштів в борг для розвитку своєї комерційної діяльності, вчинив ряд навмисних корисливих злочинів, а саме: діючи з корисливих спонукань, маючи злочинний намір направлений на заволодіння майном ОСОБА_20 , в період часу з квітня 2011 року по вересень 2013 року, шляхом обману та зловживання довірою останнього, заволодів грошовими коштами загальною сумою еквівалентною 111 400 доларів США, що по курсу НБУ на 30 вересня 2013 року складає 890 420 гривень 20 копійок, які до теперішнього часу не повернув, і не мав намір цього робити, спричинивши таким чином потерпілому ОСОБА_20 матеріального збитку в особливо великих розмірах на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинну діяльність, діючи повторно з корисливих спонукань, маючи злочинний намір направлений на заволодіння майном ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та в групі з ОСОБА_23 відносно потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 заволодів грошовими коштами останніх під приводом узяття у них грошових коштів в борг для розвитку своєї комерційної діяльності, і не повернув їх, та не маючи наміру в подальшому їх повертати, а саме : в період часу з березня 2013 року по жовтень 2014 року грошовими коштами ОСОБА_8 у сумі 136464 доларів США, що еквівалентно 1 555905,35 грн. та 4000 грн.; в період з серпня по листопад 2013 року грошовими коштами ОСОБА_21 у сумі 52740 доларів США, що еквівалентно 421550,82 грн.; в період з 13 вересня по 03 жовтня 2013 року грошовими коштами ОСОБА_22 у сумі 180000 грн.; в період з вересня по листопад 2013 року грошовими коштами ОСОБА_10 у сумі 180000 грн.; 12 та 13 листопада 2013 року грошовими коштами ОСОБА_19 у сумі 250000 грн.; 03 лютого та 04 лютого 2013 року грошовими коштами ОСОБА_11 у сумі 100000 грн.; 05 лютого 2013 року грошовими коштами ОСОБА_12 у сумі 50000 грн.; в період з жовтня 2013 року по березень 2014 року грошовими коштами ОСОБА_17 у сумі 112000 доларів США, що еквівалентно 1118465,60 грн.; 17 квітня 2014 року грошовими коштами ОСОБА_13 у сумі 10000 доларів США, що еквівалентно 113961,10 грн. та 12900євро, що еквівалентно 202917,66 грн.; на початку травня 2014 року грошовими коштами ОСОБА_14 на суму 27000 грн.; в період з квітня 2014 року по липень 2014 року грошовими коштами ОСОБА_15 у сумі 17300 доларів США, що еквівалентно 204543,89 грн. та 68000 грн., 05 липня 2014 року грошовими коштами ОСОБА_16 у сумі 20000 грн.
За даними фактами внесені відомості до ЄРДР та зареєстровано кримінальні провадження, які об'єднані в одне провадження під загальним номером 12014170000000547.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст. 5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
У судовому засіданні встановлено, що 03.11.2017 року о 07 годині 10 хвилин ОСОБА_5 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 25.10.2017 року.
03.11.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3,4 ст.190 КК України.
На обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробі підозрюваного : переховуватися від органу досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливість незаконно впливу на потерпілих з метою зміни ними показань на його користь. Крім того, враховуючи, що санкція ч.4 ст.190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років підозрюваний може з метою уникнення відповідальності переховуватися від органів досудового розслідування та суду, змінивши місце проживання.
При цьому суд бере до уваги, що підозрюваний був оголошений у розшук на підставі постанови слідчого від 19.04.2017 року, за місцем реєстрації та фактичного, на той час, проживанням, не проживав.
Як зазначив у судовому засіданні підозрюваний, він вимушений був змінити місце проживання, так як потерпілі чинили тиск на нього та його сім*ю.
Разом з тим, прокурором не доведені ті ризики, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів та за вчинення особливо тяжкого злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3,4 ст.190 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями наданими потерпілими ОСОБА_24 , ОСОБА_8 , ОСОБА_25 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 щодо обставин заволодіння підозрюваним їх грошовими коштами; показаннями свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 ; розписками ОСОБА_5 про отримання у потерпілих грошових коштів; копіями документів, які підтверджують укладання потерпілими договорів на отримання кредитних коштів в банківських установах; - інформацією, яка була вилучена в ПрАТ «МТС Україна» та ПрАТ «Київстар» під час тимчасових доступів, її аналізом; довідками виконавчого комітету Полтавської міської ради щодо відсутності інформації виділення та надання в оренду земельних ділянок на території м. Полтави в період з 2011 по 2016 роки ОСОБА_5 ; довідкою ТОВ «Сорочинський ярмарок» про те, що в період 2001-2016 рр. ТОВ «Сорочинський ярмарок» не надавав в оренду торгівельних павільйонів, місць, майданчиків ФОП ОСОБА_5 та не отримував від нього жодної оплати, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Із досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що підозрюваний зареєстрований в АДРЕСА_3 , де більше десяти років не проживає, останній час проживав в с.Велика Снітинка Фастівського району Київської області, де вирощував огородину, одружений, має неповнолітнього сина ОСОБА_45 , 2000 року народження, не працює.
Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан здоров'я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м'який запобіжний захід. При цьому суд бере до уваги, що заяви та клопотання від будь-яких осіб щодо застосування застави або поруки до слідчого та прокурора не надходили.
Підозрюваний посилається на те, що він не мав умислу на заволодіння грошовими коштами потерпілих, грошові кошти повертав та повертає.
Разом з тим, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Також згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Летельє проти Франції від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню та до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України належить визначити розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням та в межах норм Кримінального-процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини, розмір застави слід визначити відповідно до того ступеня довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1600 грн. х 500 = 800000 грн.), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, належить покласти на підозрюваного обов'язки.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою обчислювати з 07 години 10 хвилини 03.11.2017 року.
Дата закінчення дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 07 година 10 хвилин 02.01.2018 року.
Призначити заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 800000 грн., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_5 звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали на депозитний рахунок р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ ЗКПО 26304855 МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа Полтавської установи виконання покарань Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_5 зобов'язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду з м.Полтави Полтавської області;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_5 у разі внесення застави визначити у два місяця.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Зобов'язати старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 повідомити родичам заарештованого про взяття під варту.
Копію ухвали вручити підозрюваному та його захисникам негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя : ОСОБА_1