Справа № 540/970/17
Провадження № 1-в/540/242/17
06.11.2017 року суддя Машівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, -
у листопаді 2017 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшло вказане клопотання, у якому засуджений ОСОБА_2 просить замінити йому невідбуту частину покарання більш м'яким, у виді обмеження волі, відповідно до ст. 82 КК України. Клопотання мотивоване тим, що станом на 22 вересня 2017 року він відбув 1/3 строку покарання, призначеного вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області. 29 вересня 2017 року його було розглянуто на комісії установи щодо застосування ст. 82 КК України та прийнято рішення не застосовувати до нього вказану пільгу, у зв'язку з написанням ним заяви про незастосування до нього положень ст. 82 КК України. Стверджує, що відмова була помилковою, написана у зв'язку з правовою необізнаністю.
Відповідно до вимог ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
У відповідності до ч. 3 ст. 154 Кримінально-виконавчого кодексу України, стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Згідно п. 4 Положення «Про спостережні комісії», затвердженого постановою КМУ № 429 від 1 квітня 2004 року, спостережні комісії разом з органами і установами виконання покарань вносять до суду за місцем відбування покарання засудженими особами подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
З аналізу вказаних норм вбачається, що питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким розглядається судом за клопотанням установи виконання покарань після розгляду даного питання на засіданні адміністрації установи виконання покарань та спостережної комісії.
Статтею 537 КПК України визначена компетенція суду під час виконання вироків, до якої віднесені питання щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, яке вирішується судом в порядку встановленому ст. 539 КПК України на підставі подання, з яким звертаються до суду органи, що відають виконанням покарання.
Вирішення ж питання про можливість розгляду та задоволення клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, поданого засудженим, можливе за таких обставин: виконання/невиконання органом або установою виконання покарань обов'язків, визначених ч. 3 ст. 154 КВК, встановлення факту бездіяльності суб'єктів, визначених у ч. 3 ст. 154 КВК щодо своєчасності звернення до суду з відповідним поданням, що порушує права засудженого на вирішення питання про застосування заміни покарання більш м'яким тощо.
Отже, оскільки до суду із заявою про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким звертається засуджений, поза встановленого КВК України порядку, при цьому будь-які порушення прав засудженого з боку установи виконання покарань не встановлені, суд приходить до висновку, що подану заяву слід повернути для звернення до адміністрації установи виконання покарань про розгляд питання заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Вказаної позиції дотримується ВССУ, про що зазначив в узагальненні судової практики розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків.
Слід зазначити те, що відповідно до ч. 5 п. 20 Положення «Про спостережні комісії», затвердженого постановою КМУ № 429 від 01 квітня 2004 року, постанова спостережної комісії може бути оскаржена до органу, який її утворив, або до суду.
Разом з тим, засуджений даним правом не скористався, а звернувся до суду з даним клопотанням поза встановленого КВК України порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, ст. 154 КВК України, -
клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - повернути суб'єкту звернення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1