Справа № 541/1606/17
Провадження №2/541/860/2017
Іменем України
01 листопада 2017 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:головуючої, судді - Куцин В. М.,
з участю секретаря - Євдокимової Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та неустойки зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
26.07.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та неустойки зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням апеляційного суду Полтавської області від 04.07.2011 року змінено рішення Миргородського міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року яким було стягнуто із відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 в розмірі 1000 грн., щомісячно починаючи з 17 березня 2011 року і до повноліття дитини. Відповідач сплачував аліменти нерегулярно на утримання неповнолітньої дитини, внаслідок чого у нього склалася заборгованість визначена державним виконавцем Миргородського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Полтавської області по аліментам на дитину в розмірі 39819,37 грн. Крім того, вона набула право на отримання пені у відповідності до положень ст. 196 СК України. За її розрахунками відповідач ОСОБА_2 за період з 01 вересня 2014 року по 30 червня 2017 року повинен їй сплатити заборгованість по сплаті аліментів в сумі 39819,37 грн. та пеню по аліментним зобов'язанням на дитину в розмірі 9120 грн., а всього 48939,37 грн. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги частково підтримала. Пояснила, що на виконанні у Миргородському МР ВДВС ГТУЮ у Полтавській області знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів із відповідача на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 в сумі 1000 грн., щомісячно. По сплаті аліментів виникла заборгованість за період 01 вересня 2014 року по 30 червня 2017 року в сумі 39819,37 грн. Зважаючи на це просила стягнути з відповідача пеню відповідно до її розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи.
Відповідач ОСОБА_2 про день та час судового розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог ст. 74 ЦПК України, за місцем реєстрації. В судове засідання повторно не з'явився. Відповідно до положень ст.ст. 77, 225 ЦПК України судом ухвалено провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача (а.с.13,15, 24-27).
Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Встановлено, що рішенням апеляційного суду Полтавської області від 04.07.2011 року змінено рішення Миргородського міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року яким було стягнуто із відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000 грн., щомісячно починаючи з 17 березня 2011 року і до повноліття дитини. На підставі рішення був виданий виконавчий лист (а.с. 5).
За період з 31.01.2015 року по 30.06.2017 за розрахунком по заборгованості, відповідач має заборгованість по аліментам на утримання неповнолітньої дитини в сумі 9120 грн. (а.с.3).
Позивачем проведено самостійно розрахунок пені, яку повинен їй сплати відповідач ОСОБА_2 за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 9120 грн. за період 31.01.2015 року по 30.06.2017 (а.с.3).
Відповідно до ст. 196 СК України в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Позивачем проведено нарахування неустойки (пені) самостійно, але виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства закріпленому у ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справу виключно в межах заявлених позовних вимог та вважає за можливе позов в частині позовних вимог про стягнення пені, задовольнити в повному об'ємі, оскільки сума пені на стягненні якої наполягає позивачка не є завищеною.
В той же час, позов в частині позовних вимог ОСОБА_4 до відповідача про стягнення суми заборгованості по аліментам присудженим на підставі рішення Миргородського міськрайонного суду від 14 квітня 2011 року зміненого рішенням апеляційного суду Полтавської області від 04.07.2011 року, в загальній сумі 39819,37 грн. до задоволення не підлягає, оскільки вказана сума підлягає стягненню на користь позивача на підставі виданого їй виконавчого листа, який перебуває на виконанні у Миргородського міськрайонного ВДВС управління юстиції і повторному стягненню не підлягає, зважаючи на що відсутні правові підстави для стягнення суми заборгованості в судовому порядку.
Судові витрати підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь держави у відповідності пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 117 гривень 70 коп. до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.196 СК України, ст. 5 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.10, 11, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 224-228 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково .
Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, неустойку зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 31 січня 2015 року по 30 червня 2017 року в розмірі 9120 (дев'ять тисяч сто двадцять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 117(сто сімнадцять) гривень 70 коп. судового збору від сплати якого при зверненні до суду був звільнений позивач.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного судуПолтавської області, через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя: В. М. Куцин