Справа № 545/2271/17
Провадження № 2-а/545/73/17
"31" жовтня 2017 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі
головуючого судді - Потетій А.Г.
за участю секретаря - Задорожна Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Полтава матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора управління патрульної поліції у м. Харкові департаменту патрульної поліції Попадинець Дмитра Миколайовича, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Полтавського районного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до до інспектора УПП у м. Харкові ДПП Попадинець Дмитра Миколайовича, про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 26 серпня цього року приблизно з 20.00 год. знаходився на відпочинку в с.Ковалівка, Полтавського району, де проводилося свято Дня Незалежності України.
Прибув на свято за кермом автомобіля «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 зі своєю знайомою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою с.Ковалівка, яка була поруч з позивачем на протязі всього свята.
Близько 01.00 год. позивач вирішив повернутися додому на своєму автомобілі.
Чекаючи інших друзів, яких останній погодився розвезти по домівках, позивач з ОСОБА_3 знаходилися в автомобілі, який був припаркований по вул. М.Гаврилка (колишня Першотравнева) с.Ковалівка неподалік заїзду на «Берег Свободи ».
Через хвилин 20 після зупинки автомобіля, до позивача підійшов працівник поліції, службовий автомобіль якого теж був припаркований неподалік.
Останній пояснив, що позивачем нібито допущено порушення ПДР: керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та запропонував пройти тест на вміст алкоголю.
ОСОБА_1 пояснював, що не вживав алкоголю та керував автомобілем вже близько півгодини, чекаючи своїх знайомих, яких пообіцяв відвезти. На пояснення поліцейські не реагували.
Через декілька хвилин прибув ще один екіпаж патрульних поліцейських, які не були присутні до цього, та почали складати відносно позивача адмінматеріал.
Також вказали, що за умови проходження тесту на прилад «Драгер», автомобіль евакуюватися не буде.
За таких умов ОСОБА_1 пройшов тест, який показав позитивний результат (!), як я пам'ятає результат був приблизно 0.3 проміле.
ОСОБА_1 попросив сертифікат повірки даного алкотестера, на що останньому пригрозили наркодиспапсером та евакуацією автомобіля.
ОСОБА_1 вже мав один випадок спілкування з поліцейськими, але не з Харківськими (які чомусь знаходилися у Полтавському районі), а з поліцією м.Полтава, котрі під час спілкування зачитували права, пропонували скористатися юридичною допомогою та ін..
В даному випадку прав позивачу ніхто не зачитував, але ОСОБА_1 по своєму досвіду згадав про причини зупинки транспортного засобу.
ОСОБА_1 запитав поліцейських, якщо він «керував» автомобілем, то по якій причині було зупинено транспортний засіб?
Поліцейські порадились та відповіли, що останній не був пристебнутий ременем безпеки.
І це вони побачили о 1-й год. ночі, через бокові вікна автомобіля та на відстані близько 30 метрів.
Всі надумані працівниками поліції факти вже двох правопорушень позивача дуже розгнівали, на що останній попросив надати докази керування останнім автомобілем та його зупинки, а також докази керування автомобілем без ременя безпеки.
Інспектор Попадипець Д.М. зазначив, що фіксував лише проходження позивачем алкотеста. Інших відеодоказів не надасть, але вже є два свідки, які підпишуть все, що їм скажуть поліцейські.
Дійсно, поліцейські підвезли двох місцевих дівчат, які потім просто підійшли та підписалися у якихось документах.
Тобто, на позивача склали протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП (керування автомобілем у стані сп'яніння) та винесли постанову за ознаками ч.5 ст. 121 КУпАП (керування автомобілем не користуючись ременями безпеки).
Але самим грубим порушенням прав позивача з боку Харківських поліцейських було те, що останньому не вручили жодної копії обох адмінматеріалів, а дали лише відривну квитанцію з реквізитами платежу по винесеній постанові на суму 51 грн.
Після вручення відривної квитанції та тимчасового дозволу на керування серії НОМЕР_2 (у якому два рази прописано прізвище інспектора, і обидва рази по-різному «Попадинець» - «Попадинюк»), позивача швидко відпустили, бо вже було зупинено багато автомобілів, які рухалися з «Берега свободи».
Ввджає всі події, що сталися 26.08.2017року, це була не профілактична робота у сфері БДР, а знущання над громадянами, та демонстрація «всевладдя» Харківської поліції на території села Полтавського району.
Після подій, що мали місце 26.08.2017, віра у реформу поліції, особливо у Харківській, значно впала.
Згідно ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка-посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вважає винесену відносно позивача постанову у справі про адміннравопорушення серії БР № 718859 від 26.08.2017 незаконною, оскільки винесена без будь-яких доказів вини останнього.
Стаття 245 КУпАП передбачає, що Завданнями провадження і? справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності і. законом.
У відповідності до с г..251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису....
У статті 252 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні порушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вважає винесену відносно позивача постанову у справі про адміннравопорушення серії БР № 718859 від 26.08.2017 незаконною, оскільки винесена без будь-яких доказів вини останнього.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав та прохав задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, викликався належним чином.
Відповідно до ч..4ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справа може бути вирішена на підставі наявних у ній доказів.
Тому, зважаючи на те, що відповідач будучи належним чином повідомлений , двічі не з»явився в суді засідання та не повідомив про причини не появи, суд вважає за можливе розгляд даної справи по суті у відсутності відповідача по наявним матеріалам справи .
Так, судом встановлено, що 26 серпня 2017 року, приблизно з 20.00 год. позивач знаходився на відпочинку в с.Ковалівка, Полтавського району, де проводилося свято Дня Незалежності України.
Прибув на свято за кермом автомобіля «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 зі своєю знайомою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою с.Ковалівка, яка була поруч з позивачем на протязі всього свята.
Близько 01год.00хв. 27.08.2017 року позивач вирішив повернутися додому на своєму автомобілі.
Чекаючи інших друзів, яких останній погодився розвезти по домівках, позивач з ОСОБА_3 знаходилися в автомобілі, який був припаркований по вул. М.Гаврилка (колишня Першотравнева) с.Ковалівка неподалік заїзду на «Берег Свободи ».
Через хвилин 20 після зупинки автомобіля, до позивача підійшов працівник поліції, службовий автомобіль якого теж був припаркований неподалік.
Останній пояснив, що позивачем нібито допущено порушення ПДР: керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та запропонував пройти тест на вміст алкоголю. В даному випадку прав позивачу ніхто не зачитував.
Причиною зупинки зі слів поліцейських стало те, що останній не був пристебнутий ременем безпеки.
Позивач попрохав надати докази керування автомобілем без ременя безпеки але поліцейські відмовили і зокрема інспектор Попадипець Д.М. зазначив, що фіксував лише проходження позивачем алкотеста. Інших відеодоказів не надасть, але вже є два свідки, які підпишуть все що потрібно.
В результаті на позивача склали протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП (керування автомобілем у стані сп'яніння) та винесли постанову за ознаками ч.5 ст. 121 КУпАП (керування автомобілем не користуючись ременями безпеки).
При цьому позивачу поліцейські не вручили жодної копії обох адмінматеріалів, а дали лише відривну квитанцію з реквізитами платежу по винесеній постанові на суму 51 грн.
Суд вважає винесену відносно позивача постанову у справі про адміннравопорушення серії БР № 718859 від 26.08.2017 незаконною, оскільки винесена без будь-яких доказів вини останнього.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 8 Закону України «Про національну поліцію» вказує, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 18 цього ж Закону поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини, та інше.
У відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, у відповідності до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст..251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису....
У статті 252 КУпАП вказано, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні порушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч. 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853: «Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка».
Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, вимог наведених вище нормативних актів дотримано не було.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Так відповідач , який неодноразово викликався до суду не з»явився та не надав письмових заперечень по позову та жодного доказу на підтвердження правомірності своїх дій до суду також не надав.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем при складанні оскаржуваної постанови не зібрано достатньо об'єктивних доказів вини позивача у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 71, 122, 158, 159, 162, 163, 167 КАС України , ст..ст. 121-1,126, 247, 259-263 Кодексу про адміністративні правопорушення України, Законом України «Про Національну поліцію» , Конституцією України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії БР № 718859 від 26.08.2017 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 гривня.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Судові витрати віднести за рахунок відповідача.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя : А.Г.Потетій