06.11.2017
єдиний унікальний номер справи 531/1025/17
номер провадження 1-кп/531/133/17
06 листопада 2017 року місто Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі кримінальне провадження №12017170180000562, відомості про яке 04.09.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Коржиха Карлівського району Полтавської області, громадянки України, з повною загальною середньою освітою, не одруженої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не працюючої, раніше не засуджувалась, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
01 вересня 2017 року близько 13-30 години ОСОБА_5 , прийшовши до домогосподарства раніше знайомої ОСОБА_4 , розташованого по АДРЕСА_2 , з метою забрати свої речі, зайшла до будинку через відчинені двері, після чого виявила, що у будинку господарі відсутні. В цей час у ОСОБА_5 , яка розуміла, що вдома нікого немає, достовірно знала місце зберігання ОСОБА_4 виробів із золота, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, в повній мірі усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 викрала зі скляної банки, поміщеної до пральної машини, з кімнати житлового будинку за вказаною адресою вироби із золота 585 проби: каблучку та ланцюжок із хрестиком, загальною вагою 4,99 г, вартістю 3188,51 грн., зубний протез, виготовлений зі сплаву золота 900/750 проби, вагою 0,81 г, вартістю 716,64 грн. Після цього з місця вчинення злочину зникла, розпорядилась викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_4 шкоду на загальну суму 3905,15 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
У судовому засіданні обвинувачена свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнала у повному обсязі, щиро кається у вчиненому. Пояснила, що 01.09.2017 після 13-00 години прийшла до ОСОБА_4 за своїм посудом. Зайшла до будинку через відкриті двері, але виявилось, що вдома нікого немає. Вона знала де ОСОБА_4 ховає золоті вироби, тому взяла їх та віднесла до ломбарду. Шкоду потерпілій відшкодувала, вироби повернула.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорює, розуміє зміст цих обставин, попереджена про обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення щодо цих обставин. Майнова шкода відшкодована, претензій до обвинуваченої не має.
За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони сторонами кримінального провадження не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Судом роз'яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному та касаційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.
Тому суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу та стосуються речових доказів, процесуальних витрат, та дійшов висновку про те, що дії обвинуваченої за ст.185 ч.1 КК України кваліфіковано правильно, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При обранні міри покарання обвинуваченій суд враховує наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості;
- особу обвинуваченої, яка не працює, не одружена, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, у побуті характеризується задовільно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, не засуджувалась.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, у відповідності зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України суд не вбачає.
З урахуванням всіх обставин у справі, даних, характеризуючих особу обвинуваченої, з врахуванням пом'якшуючих та відсутності обтяжуючих покарання обставин, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді штрафу, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Разом з тим, згідно ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав законної сили 07.09.2017 року, від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, звільняються особи, які вчинили умисні злочини, які не є тяжкими чи особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та /або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Обвинувачена надала згоду на застосування щодо неї амністії.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає необхідним звільнити обвинувачену від відбування покарання на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році», так як ОСОБА_7 притягується до відповідальності за умисний злочин середньої тяжкості, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо яких не позбавлена батьківських прав.
Перешкод до застосування амністії, зазначених у ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», не встановлено.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати на проведення судово-трасологічної експертизи у сумі 989,60 грн. слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.
Речові докази: вироби із золота слід залишити у правомірному володінні потерпілої.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, ст. 1 п. «в», ст.10 Закону України «Про амністію в 2016 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного за ч.1 ст.185 КК України покарання на підставі ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію в 2016 році».
Речові докази: вироби із золота 585 проби: каблучку та ланцюжок із хрестиком, зубний протез, виготовлений зі сплаву золота 900/750 проби, вагою 0,81 г, які знаходяться на зберіганні потерпілої ОСОБА_4 , залишити у її правомірному володінні.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати у сумі 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд Полтавської області.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, потерпілій, обвинуваченій в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1