Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2643/17
Провадження № 1-в/553/504/2017
Іменем України
01.11.2017м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за клопотанням засудженого ОСОБА_4 , який відбуває покарання у Полтавській виправній колонії УДПтСУ в Полтавській області № 64, про застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році», -
В жовтні 2017 року заявник ОСОБА_4 звернувся о суду з заявою про застосування відносно нього ЗУ «Про амністію».
Засуджений ОСОБА_4 надав суду заяву, в якій прохав проводити судовий розгляд справи у його відсутність, заяву підтримав в повному обсязі.
В судове засідання представник Полтавської виправної колонії № 64 не з'явився, але надав суду заяву, в якій прохав проводити судовий розгляд справи у відсутність представника адміністрації.
Суд вислухавши думку прокурора, який вказував про те, що в задоволенні заяви засудженого необхідно відмовити, оскільки ЗУ «Про амністію у 2016 року» у відповідності до статті 4 застосовується до засуджених якщо вони відбули не менше половини призначеного судом покарання, на день набрання чинності даним законом, згідно довідки з місць позбавлення волі та особової справи засудженого останній відбув на момент набрання чинності ЗУ «Про амністію у 2016 році» менше 1/2 частини строку основного покарання, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні заяви необхідно відмовити за наступних обставин.
Вказане питання розглядається на підставі ст. 537 КПК України.
Частиною 1 статті 539 КПК України визначено, що питання, які виникають під час виконання вироку вирішуються судом за клопотанням ( поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ та органів у випадках, встановлених законом.
Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_4 останній засуджений 08.05.2013 року Городнянським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. Початок строк 15.01.2016 року, кінець строку 15.01.2020 року.
Згідно довідки по особовій справу засудженого ОСОБА_4 , надано установою місця відбування покарання відносно ОСОБА_4 , станом на 07.09.2017 року на день набрання ЗУ «Про амністію у 2016 році» відбута частина строку покарання становить менше 1/2 частини строку покарання.
Статтею 4 Закону «Про амністію у 2014 році» визначено, що звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, визначено осіб, зазначених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Враховуючи вищевикладене, норми Закону України «Про амністію у 2016 році» відносно ОСОБА_4 не можуть бути застосовані судом, з підстав, що відбута частина строку покарання засудженого на день набрання даного закону є меншою ? частини строку покарання.
На підставі викладено, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_5 про застосування відносно засудженого Закону України «Про амністію» - відмовити за безпідставності.
На ухвалу протягом семи діб з моменту її проголошення може бути подано апеляцію.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1