Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2067/17
Провадження № 2/553/1032/2017
Іменем України
31.10.2017м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючої судді Крючко Н.І.,
при секретарі Заяц А.В.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1 за нотаріально посвідченою довіреністю - ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3 громади Полтавської міської ради - ОСОБА_4,
представника третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління комунальної власності міста- Янченко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 громади Полтавської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Управління комунальної власності міста про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування ,-
У серпні 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 громади Полтавської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування, в якому просила встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала однією сім'єю як чоловік та жінка з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( який помер 17.01.2017 року), і має право на спадкування 4-ї черги та визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на домобудівлю з надвірними спорудами, що розташована у м. Полтава по вул. Лісозахисна, 19/1 та складається з житлового будинку (літ.А-1) загальною площею 78,9 кв.м., житловою площею 51,9 кв.м.), житлового будинку літ.Б-1 (загальна площа 18,1 кв.м.. житлова площа 15,5 кв.м.) сараю літ. Б1, погрібу літ. Б2, вбиральні (літ. В), огорожа №1, воріт огорожі №2, що розташована на земельній ділянці площею 486 кв.м. у м. Полтава по вул. Лісозахисна, 19/1 та належала її чоловіку ОСОБА_6.
Ухвалою суду від 05 вересня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління комунальної власності міста.
Представник позивачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради позовні вимоги не визнала в повному обсязі.
Представник третьої особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління комунальної власності міста в судовому засіданні заперечував проти задоволення вказаного позову.
В судове засідання третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 не з'явилась, але надала суду заяву, в якій прохала проводити судовий розгляд справи у її відсутність.
Суд вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 337159, виданого 17 січня 2017 року Подільським районним у м. Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, помер ОСОБА_6, 16 січня 2017 року, про що здійснено актовий запис № 41 (а.с.13).
Судом встановлено, що ОСОБА_6 було подано письмову заяву відповідно до якої та на підставі рішення виконавчого комітету Київської районної ради депутатів трудящих від 30.05.1967 року, отримав у безстрокове користування земельну ділянку площею 486 кв.м. у м. Полтава по вул. Лісозахисна, 19/1, вказана земельна ділянка була виділена ОСОБА_6 в безстрокове користування, під забудову для індивідуального будівництва житлового будинку ( а.с. 21).
В судовому засіданні стороною позивачка вказувалось про те, що заявниця, починаючи з 1966 року, проживала у шлюбі з ОСОБА_6 без реєстрації в органах РАЦС, але при цьому вони мали шлюбно - сімейні стосунки, мали спільний побут, спільні інтереси та, не маючи спільний дітей сина позивачки від цивільного шлюбу ОСОБА_6 виховав, як свого рідного.
За час перебування у шлюбі позивачка з ОСОБА_6 побудували будинок з метою поліпшення умов проживання та на краще майбутнє своєї родини для дитини та онуків.
В судовому засіданні представник позивачки вказувала, що даний будинок сторони будували за спільні кошти та всі питання по будівництву даного нерухомого майна вирішували разом, як подружжя. При цьому, правоустановчих документів на будинок позивачка та діти не бачили, оскільки даним питанням виключно займався померлий та нікому з членів родини не повідомляв коли ним була проведена приватизація вказаного майна та які документи він має, оскільки він їх зберігав у місці, яке було відоме лише йому.
При цьому, судом встановлено єдине, що було в загальному доступі для всієї сім'ї це те, що у 1985 році була проведена газифікація вказаного будинку та було виготовлено проект для проведення газифікації вказаного будинку, який був в загальному доступі всіх членів родини.
Судом встановлено, що на час смерті ОСОБА_6 домобудівля з надвірними спорудами, що розташована у м. Полтава по вул. Лісозахисна. 19/1, складалась з житлового будинку (літ. А-1) (загальна площа 78,9 кв.м., житлова площа 51,9 кв.м) житлового будинку літ. Б.1 (загальною площею 18,1 кв.м., житловою площею 15,5 кв.м.) сараю літ. б1, погрібу літ-а, погрібу літ - б2, вбиральні (літ.В), огорожі №1, ворота огорожі №2.
Вказані вище обставини були підтверджені в судовому засіданні свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також сімейними фото.
При цьому, всі витрати на поховання ОСОБА_6 було понесені нею та сім'єю сина, кошти на поховання останнього були видані компетентними органами на ім'я онуки позивачки - ОСОБА_10.
Будь-яких доказів щодо поховання ОСОБА_6 та несення даних витрат іншими особами, стороною відповідача суду надано не було.
Надані позивачкою квитанції про оплату витрат на поховання ОСОБА_6 в свою чергу також вказують про наявність родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_6. Про наявність інших близьких осіб у ОСОБА_6 стороною відповідача суду зазначено не було та судом не здобуто доказів з даного приводу.
Надані позивачем докази та зазначені обставини не були спростовані стороною відповідача в судовому засіданні належними та допустимими доказами.
Згідно п .2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що у разі виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Так, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік(, які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема відчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї. тощо.
Крім того, у відповідності до ст. 1264 ЦК України визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Так, законодавцем визначено, що у відповідності до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 3 Сімейного кодексу визначено поняття сім'ї, з якого вбачається, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. До загальних ознак у розумінні цієї норми, яким має відповідати зв'язок між фізичними особами, щоб вони вважалися сім'єю, належать: спільне проживання, пов'язаність спільним побутом; взаємні права та обов'язки. Діти належатимуть до членів сім'ї своїх батьків у будь-якому випадку окремого проживання, незалежно від поважності його причин.
Крім того, п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу. Таке право можуть мати й інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема: вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Наведені вище обставини справи та норми законодавства, які регулюють дані правовідносини, вказують на те, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею четвертої черги після померлого ОСОБА_6, як така, що останні п'ять років до смерті останнього проживала з ним однією сім'єю, як дружина та чоловік.
Більше того, встановлені судом обставини були підтверджені в судовому засіданні свідками та матеріалами справи в їх сукупності, що в свою чергу спростовує твердження представника відповідача про безпідставність позовних вимог, оскільки такі, на думку представника відповідача, не узгоджується з нормами чинного законодавства.
Вказані твердження представника відповідача суд не приймає до уваги та визнає по своїй природі неспроможними, оскільки вони не були доведені належними доказами на спростування доказів сторони позивача та обставин встановлених в ході судового розгляду.
При цьому, судом встановлено, що ніхто крім позивачки не заявив про свої права на спадкове майно, і ніхто фактично не прийняв його у спадщину.
Так, згідно постанови Приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.07.2017 року за вих. № 02-31/231 вказано, що після смерті 16 січня 2017 року ОСОБА_6, який проживав на день смерті за адресою м. Полтава, вул. Лісозахисна, 19, заведено спадкову справу за №60132539.
В спадковій справі знаходиться заява про прийняття спадщини від гр. ОСОБА_1 інших заяв в справі немає ( а.с.23-25).
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є законними і обґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392, 1220, 1264 ЦК України, ст. 3 СК України, ст.ст. 10,11, 30 60, 61, 213-215, 256 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 громади Полтавської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Управління комунальної власності міста про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала однією сім'єю, як чоловік та жінка, з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ( який помер 17.01.2017 року), та має право на спадкування 4-ї черги.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на домобудівлю з надвірними спорудами, що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Лісозахисна, 19/1 та складається з житлового будинку ( літ.А-1) загальною площею 78,9 кв.м., житловою площею 51,9 кв.м., житлового будинку літ. Б-1 ( загальна площа 18,1 кв.м., житлова площа 15,5 кв.м.) сараю літ б1, погрібу літ-а, погрібу літ. Б2, вбиральні (літ.В), огорожі №1, воріт огорожі №2, розташовану на земельній ділянці площею 486 кв.м., за адресою м. Полтава, вул. Лісозахисна, 19/1, що належала її чоловіку ОСОБА_6.
Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_11